Elementy duchowości w twórczości Andrzeja Nikodemowicza

DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-2.03

Ewa Nidecka, PhD, professor at the University of Rzeszow, music theoretician, composer, pianist (Rzeszow, Poland)

У статті зазначено, що творчий шлях польського композитора Анджея Никодимовича формувався під впливом традицій Католицької Церкви. Його релігійна музика включає марійну тематику, гимни, музику на сучасну релігійну поезію, присвячену есхатологічній проблематиці та гріхопадінню людини як гріховної істоти.

Автором зауважено, що значна кількість творів такого роду дає уявлення про прихильність композитора до певного кола цінностей, що є визначальним для його творчого шляху. У цьому контексті особливо важливим видається останній період творчості композитора, що охоплює 2010-2016 роки, в якому основна увага приділяється темі віри та молитви, вираженої в його творах.

З-поміж усіх творів доліджено твір "Літанія Лоретто ІІ" для сопрано і органу, написана композитором 1985 року. Звернено увагу на єдину месу "Містерія Святого Хреста", що вперше була виконана 1998 року, середньовічні гимни, серед яких "De Christo moriente" для соло сопрано та баритона і мішаного хору, "Hymnus pro peccatis для соло сопрано та органу. Проаналізовано цикл "Страсний диптих".

Зауважено, що глибока віра в Бога дозволила Анджею Никодимовичу пережити найскладніші моменти життя, а релігійні твори незмінно постають своєрідним діалогом з Богом, даючи сили для вираження ставлення до цінностей Католицької Церкви та віри в її позачасові основи.

Ключові слова: релігійна музика, творчість, Андрій Нікодемович, тематика.

Повний текст PDF

Bibliografia:

  • Nikodemowicz Andrzej Inspiracja religijna w mojej twórczości. Współczesna polska religijna kultura muzyczna jako przedmiot badań muzykologii. R ks. B.Bartkowski, S. Dąbek, A. Zoła. Lublin, 1992. s. 37-41.
  • Schulz-Brzyska A. Klasyczny romantyk współczesności. Wczesna twórczość Andrzeja Nikodemowicza w kontekście jego biografii i źródeł inspiracji. Lublin: Wydawnictwo Polihymnia, 2009. s. 140.

Надрукувати