"Вивчаючи спадщину Шевченка-художника..." - під таким девізом відбулася поїздка до м.Почаєва, організована викладачем-філологом Яцюк Наталією Миколаївною для 31-Рк групи. Екскурсія стала чудовим способом ушанувати пам'ять великого митця та збагатити знання про його творчість. Студенти відвідали місто Почаїв та відому для всього православного світу Свято-Успенську Почаївську лавру, побачили, як нині виглядають локації, зображені на знаменитих акварелях Тараса Шевченка.

Восени 1846 р. Кобзар побував у Почаївській лаврі. Перед митцем було поставлено завдання зняти загальний зовнішній вигляд лаври, внутрішні особливості головного храму та змалювати околиці з тераси. Тарас Григорович із захопленням працював над малюнками лаври. Він навіть виконав аквареллю не три, як значилося в розпорядженні, а чотири малюнки: «Почаївська лавра з півдня», «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври», «Почаївська лавра зі сходу» і «Внутрішній вигляд Почаївської лаври». Крім того, до нас дійшли два ескізи олівцем: «Почаївська лавра зі сходу» і «Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)».

Мистецтвознавці зазначають - і студенти спеціальності "Образотворче мистецтво" погоджуються, - що в акварелях почаївського циклу Т. Шевченка відчувається вплив Рембрандта, але «український Рембрандт», безумовно, пішов далі свого геніального попередника...

Вже втретє за час російської загарбницької війни проти України ми продовжуємо вшановувати нашого національного Генія, Великого Кобзаря у Кременецькій обласній гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка, де відбувся концерт творчих колективів академії та Фахового Коледжу для кременчан і гостей міста «Велич Кобзаря — сила Героїв».

Програму виступів відкрили пророчі слова з поеми «І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Україні і не в Україні моє дружнєє посланіє»Тараса Шевченка, який звернувся у цей непростий час до присутніх устами заслуженого артиста України В'ячеслава Хім'яка.

Не менш актуально прозвучала в залі пісня Д.Котка на вірші Т.Шевченка «Розрита могила» у виконанні камерного хору під керуванням Алли Афанасенко.

Ці слова навіки закарбувалися у серцях українців.

Світлу пам’ять національного Пророка, Символа волелюбності та нескореності української нації вшанували покладанням квітів до погруддя Великого Кобзаря на подвір’ї академії.

Сьогодні, коли наш народ самовіддано та героїчно відстоює власну свободу та волю, як ніколи, є актуальними слова Шевченка. Пророче Шевченкове слово живе в серцях наших воїнів-захисників, волонтерів, студентів. Воно навіки завмерло і на вустах тих, хто поклав своє життя за світле майбутнє нашої країни. Серед них — Герої-випускники нашої академії, яких ведучі назвали поіменно. Всіх загиблих у цій жорстокій війні вшанували хвилиною мовчання. А її логічним продовженням стала інструментальна композиція «Плине кача» у виконанні скрипаля Олега Дацюка та піаністки Юлії Мельник.

Ми згадуємо тих, хто залишив слід у наших серцях. Їх немає поруч, але вони назавжди у спогадах, у мелодіях, у нашій душі. І саме музиці під силу сказати те, що неможливо передати словами. Вона дарує нам силу, зігріває серце і наповнює світлом навіть у найтемніші часи. Все це вдалося оркестру народних інструментів та солістці Ілоні Яловській з піснею Анатолія Кос-Анатольського «Коли заснули сині гори» (аранжування Валерія Яскевича. Керівник та диригент Надія Найчук), а також зі «Старовинним буковинським козачком» та

українською народною піснею «Іванку, Іванку» у виконанні тріо «Вишиванка» (керівник Інна Ратинська). Творчість Тарáса Шевченка – це не лише глибокі роздуми про долю України, а й тонке відчуття краси рідної землі, її неповторної природи. Його поезія живе в піснях, що передають радість життя. Пісню «Зацвіла в долині червона калина» презентували солісти вокального тріо під керівництвом Алли Афанасенко з концертмейстером Аллою Савчук.

Щоб глибше осмислити величну місію Тараса Шевченка й оцінити значення його творчості для багатьох поколінь українців, до слова запросили директора Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, кандидата філологічних наук, доцента Романа Дубровського.

А далі зазвучала бандура — голос української душі, що з покоління в покоління передає історію нашого народу. А коли бандуристи об'єднуються в капелу, народжується справжня симфонія української пісні — потужна, глибока, сповнена високої енергії: слова і музика Володимира Іщука «У вінок Кобзареві»; слова Володимира Забаштанського «Молитва», обробка Ольги Вальчук, аранжування Андрія Семеляка (керівник та диригент Ірина Харамбура).

Ці твори гідно доповнило Тарасове слово — солоспів Миколи Лисенка «Мені однаково...» у виконанні соліста Івана Петручика (концертмейстер Інна Чорноока).

І знову лине українська лірична пісня, що виходить з невмирущої душі нашого народу. Її представляють ансамбль викладачів з українською народною піснею «Ой там за лісочком» (керівник Алла Афанасенко); соліст Денис Кравченко з твором Івана Франка та Миколи Лисенка «Оце тая стежечка» (керівник Неллі Галішевська, концертмейстер Любава Головінська); Володимир Танін з неповторною піснею Дарки Ромáнової на мелодію народну «Нічка лукавая» (керівник Неллі Галішевська) та народний хор з піснями на вірші Тараса Шевченка в обробці Віктора Захарченка «Вітре буйний» (солісти Оксана Антонюк та Інна Ратинська. Керівник Мар’яна Моронжук. Концертмейстри Валерій Яскевич та Павло Яновський) і «Гарний козак, гарний» Олеся Жолдака та Петра Свіста та чоловічий ансамбль з піснею «Ставок заснув» Ф.Пфейля (український текст І.Немировича, Ю.Юрінця, переклад А.Дзюби).

Дивовижним доповненням до пісенного репертуару стали виступи ансамблю народного танцю «Гóрлиця» (керівник Андрій Медецький), який підняв настрій запальним «Весняним козачком», та інструментальний ансамбль з композицією Володимира Раду «Весняна хора» (керівник Мар’яна Томашівська).

Легкий ліризм попередніх виступів порушив Павло Левицький, який прочитав уривок з поеми Шевченка «Гайдамаки» і повернув присутніх до нашого неспокійного сьогодення.

Продовжуючи традицію наших концертів, ведучі згадали тих, завдяки кому ми маємо можливість проводити такі дійства. Це представники Збройних Сил України, серед яких — викладачі та випускники академії, які стояли та стоять на обороні нашої держави Щирі оплески стали знаком нашої шани і подяки їм за надійний захист.

На завершення концертної програми прозвучала пісня Григорія Семéргія та Юрія Мельника «Герої не вмирають», яку виконали солісти Ярослав Міщéна та Володимир Іванюк у супроводі симфонічного оркестру (керівник та диригент Володимир Козачок, та «Запорізький марш» Євгена Адамцевича.

Даний концерт — це потужний голос нашої нації, її сила і єдність. Ми разом переживаємо важкі часи, але, попри все, ми не здаємося і продовжуємо творити, бо знаємо: музика робить нас добрішими.

Вивчаймо пророче Тарасове слово. Пам’ятаймо його. Адже слова Шевченка актуальні в усі часи. Допомагаймо Збройним Силам України. Та головне — вірмо, що все буде Україна!

Режисер-постановник та автор сценарію — Павло Левицький. Звукорежисери — Левко Харамбура і Тарас Головатюк. Вели програму Ірина Польова та Олександр Сичов.

Таку назву носив тематичний захід, підготовлений і проведений студентами 21-Мк і 31-Мк груп Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка під кураторством Людмили Яловської та Світлани Федюри.

Вечір розпочався під звуки величного "Реве та стогне Дніпр широкий", миттєво зануривши нас в атмосферу Шевченкового духу. Ведучі Марта Кучерук, Карина Мартинюк і Вікторія Олеля провели присутніх стмволічними стежками біографії Великого Кобзаря.

До програми заходу увійшли поетичні та пісенні виступи. Ольга Завальнюк проникливо прочитала вірш "Минають дні, минають ночі", Вікторія Олеля – "І виріс я на чужині", Іван Момотюк вразив емоційним прочитанням "Розритої могили". Вони торкнулися найтонших струн душі присутніх, оскільки кожне Тарасове слово звучало болюче актуально в ці непрості часи російської агресії проти України.

Музичні номери відкрив квінтет у складі Володимира Таніна (31-Мк), Арсенія Мінайлюка, Назара Пилипчука, Володимира Інішева та Антона Артемчука (21-Мк), які зачарували акапельним виконанням пісні "Бандуристе, орле сизий". Марія Скоропляс та Володимир Інішев подарували сучасне аранжування твору "Думи мої". Іванна Журибіда з Назаром Пилипчуком артистично виконали "У перетику ходила", а Марія Скоропляс у супроводі Любави Головінської зворушливо — пісню "Нащо мені чорні брови". Пісню І. Волкової на слова Т. Шевченка "Не журися, Україно!" презентували Марія Боднар (31-Мк) та Соломія Біденко (21-Мк).

Завершився вечір спільним виконанням безсмертного "Заповіту", об'єднавши всіх присутніх у єдиному патріотичному та емоційному пориві. Отож, допоки грають струни Кобзаревої душі, допоки лунає Шевченкове слово, нас не здолати жодному ворогові.

Сьогодні, 07.03.2025р., у Кременецькому літературно-меморіальному музеї Юліуша Словацького студенти Кременецького фахового коледжу циклової комісії музичних дисциплін Марія Боднар (31Мк) та Соломія Литвин (11Мк) мали честь взяти участь у презентації літературно-мистецького альманаху «Тарас Шевченко на Кременеччині».

Вони подарували присутнім чудові вокальні вітання:

* Соломія Литвин виконала пісню «Ой, візьму відерце» на слова і музику А. Кос-Анатольського.

* Марія Боднар виконала пісню «Журавлі» на слова В. Юхимовича та музику О. Білаша.

Щиро дякуємо керівнику Олені Новик та концертмейстеру Ірині Матвійчук за підготовку наших талановитих студентів!

Їхні виступи стали справжньою окрасою заходу.