КОБЗАРЕВІ НЕЗЛАМНОЇ НАЦІЇ

З нагоди 212 річниці від дня народження Тараса Шевченка у залі Гуго Колонтая Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка мистецькі колективи Академії та її Фахового коледжу з ведучим Андрієм Дубасом підготували і провели літературно-музичну академію «Тарас Шевченко – Кобзар незламної нації».

Свято відкрив камерний оркестр (керівник Володимир Козачок та концертмейстер Наталія Шевчук) «Мелодією» Мирослава Скорика, після чого відмінники навчання Вікторія каменська та Олександр Сичов поклали квіти до погруддя Кобзаря на подвір’ї Академії.

До вступного слова ведучий запросив кандидата історичних наук, старшого викладача кафедри української мови і літератури, історії та методик їх навчання, протоієрей Василя Хоміцького. Він наголосив на ролі Шевченка у сьогоденні: під час Революції Гідності та російсько-української війни. Завідувачка кафедри, доктор історичних наук, професор Ірина Скакальська розкрила історичну тему про вшанування Великого Кобзаря на Кременеччині у 20 –30-х роках минулого століття.

Серцевину концерту традиційно склали пісні на слова Шевченка: «Ой три шляхи широкії» виконала солістка Мар'яна Моронжук у супроводі камерного оркестру; «Сонце заходить» на музику Віктора Іконника, «Заповіт» (музика Гордія Гладкого) та «Розрита могила» (музика Григорія Давидовського, аранжування Дмитра Котка) – хор викладачів з керівником Аллою Афанасенко, а також українська народна пісня на слова Шевченка «По діброві вітер віє» у виконанні ансамблю бандуристів під керівництвом Ірини Харамбури.

Інструментальну частину виступів презентували піаністка Юлія Мельник («Прелюд пам'яті Тараса Шевченка» Якова Степового), скрипаль Олег Дацюк з концертмейстером Юлією Мельник («Елегія» Мирослава Скорика) та ансамбль «Кременецькі візерунки» з керівником Мар'яною Томашівською («Старовинний весільний козачок» в обробці Дмитра Попічука).

Юні декламатори Ангеліна Козак, Катерина Степанюк, Катерина Голубінка, Ангеліна Сімора, Наталія Сидорчук та Євгеній Пінчук прочитали поезії Кобзаря, а власний поетичний дарунок Кобзареві підготував Павло Старух. Їхні виступи продовжила презентація «Зустріч епох» у виконанні здобувачів 31-І групи Ірини Кутрань, Давида Леся та Ольги Венжинович.

До сольних пісенних номерів долучилися Володимир Танін («Повій, вітре, на Вкраїну» на слова Степана Руданського в обробці Костянтина Данькевича) та Денис Кравченко з українською народною піснею «Дивлюсь я на небо» в обробці Віктора Заремби (керівник Неллі Галішевська, концертмейстер Любава Головінська).

Програму концерту підготували Микола Сиротюк, Сергій Колісецький і Тарас Головатюк.

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

ШЕВЧЕНКО ПОЗА ЧАСОМ

Студенти 21-Рк групи Фахового коледжу КОГПА імені Тараса Шевченка зі своєю наставницею Іриною Ліщук, викладачем української мови та літератури Ларисою Рац і другокурсницями спеціальності «Дошкільна освіта» Алікою Онишкевич, Анастасією Кошіль, Ангеліною Прокопчук підготували і провели виховний захід до дня народження Великого Кобзаря. Разом з ними до вшанування Поета долучилися працівники бібліотеки, які презентували постійно діючу тематичну виставку Шевченкових видань.

Ведучі програми Петро Гривас і Вероніка Зеліско відразу повідомили, що сьогодні не будуть говорити про Шевченка як про суворого дідуся з підручника, а як про першого українського дисидента, рок-зірку свого часу та людину, чиї тексти сьогодні цитують бійці в окопах. Про Шевченка, котрого часто намагалися «забронзовіти», зробити нудним і далеким. Але Шевченко – це драйв, це опір, це нескінченна любов. Він сьогодні з нами: у кожному шевроні, у кожному графіті на звільнених вулицях.

Шевченко мав унікальний пророчий дар – писати так, ніби він бачить нас із вами у 2026 році. Його слова сьогодні – це не література. Це пряма мова пророка-захисника. Але за кожним пророком стоїть людина. Людина, яка хотіла любити, мати дім і просто бути щасливою. Крізь терни заслань і вогонь боротьби до нього приходили ті, хто дарував крила його музі.

Тарас Шевченко є одним із класиків світової літератури. Його гуманізм, геніальні народні образи роблять його зрозумілим і близьким для людей різних націй, хоча він є поетом України. Образ Шевченкового поетичного генія не може бути переоцінений.

Саме тому сотні спроб перекладу Шевченка були здійснені практично всіма основними мовами світу. Англійська мова, якою зараз говорять і яку розуміють на всіх континентах, представила Шевченка для світової читацької громади найбільше.

Кожна фраза ведучих була доповнена виступами читців Євгенії Дрок і Марії Намчук, інсценізованою тематичною сценкою з участю Петра Гриваса (Тарас) та Ірини Дячек (Оксана). Особливо колоритно й емоційно показали характери коханих Шевченка Даша Бондар (Ганна Закревська), Настя Кошіль (Варвара Репніна), Аліка Онишкевич (Ликера). Музично-пісенні акценти до програми вніс Данило Кузь із 11-ТОк групи.

На завершення Ангеліна Прокопчук прочитала поезію «Садок вишневий коло хати» та крилаті вислови Поета англійською мовою.

Проте ми не закінчуємо читати Шевченка. Бо кожна його строфа сьогодні — це інструкція до того, як вижити і як перемогти. Шевченко – це не про минуле. Це про те, як не зламатися сьогодні. Це про те, як любити свою мову, коли її хочуть вбити. Це про те, як бути українцем.

0

0

0

0

0

0

0

0

0

ВШАНОВУЄМО ГІДНИХ УКРАЇНЦІВ

Початок березня багатий на знаменні дати із життя славетних українців. Серд них – 4 березня – день народження видатного українського композитора, хорового диригента, священника УГКЦ та громадського діяча, автора музики до Державного Гімну України «Ще не вмерла Україна». Михайла Вербицького (1815–1870) та видатного українського композитора, поета і виконавця, одного із засновників української естрадної музики Володимира Івасюка (1949–1979).

Виховну годину, приурочену цим двом видатним постатям української культури, підготували і провели студенти 21-Мк групи Фахового коледжу нашої академії разом з груповим керівником Валентиною Мацковою.

Презентацію про життєвий шлях Михайла Вербицького представили Олена Франкова та Руслана Даніщук. Соломія Литвин та Софія Мінайлюк розповіли про життя та творчість автора «Червоної рути» та інших популярних українських пісень.

Свято продовжила ммузична частина. Дует у складі Ангеліни Козак і Катерини Степанюк виконав пісню «Я піду в далекі гори». «Пісня буде поміж нас» прозвучала у виконанні Соломії Литвин. А всесвітньовідому «Червону руту» співали всі присутні. 21-Мк, 21-Ік, 21-Ммк груп.

На завершення заходу Валентина Мацкова доповнила виступи своїх вихованців цікавими фактами. Вона розповіла історію створення Гімну України і також про те, що у вересні 1989 року на Першому фестивалі «Червона рута» у Чернівцях «Ще не вмерла України ні слава, ні воля» виконав український бард, кобзар, бандурист, кременчанин Василь Жданкін і став володарем «Гран-прі» цього музичного форуму.

Із розповіді групового керівника студенти дізналися і про трагічну долю молодого композитора Володимира Івасюка, який у своїх 30 років став знаменитим, але загинув від рук запеклих ворогів України за українське слово й українську культуру.

Ми маємо пам’ятати про тих, для кого Україна була найбільшою цінністю, шанувати їхні імена і втілювати у життя їхні безсмертні ідеї.

0

0

0

0

0

0

ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ, УКРАЇНО!

Лише декілька слів… Та вони чи не найяскравіше передають мрії та бажання українців, які люблять свою землю, борються за неї, творять і живуть заради неї. І саме таку назву носила виставка колекційних ляльок народів світу нашої випускниці, невтомної лялькарки Лідії Лапки, яка відкрилася на початку березня у читальному залі Публічної бібліотеки імені Юліуша Словацького.

Здобувачі освіти Фахового коледжу КОГПА ім. Тараса Шевченка зі своїми груповими керівниками Богданою Гуменюк (11-Рк) і Валентиною Мацковою (21-Мк) мали можливість ближче познайомитися з відомою майстринею та колекціонеркою, почути історію створення колекції, яка налічує більше 100 ляльок з різних куточків світу.

Мистецьке свято відкрила завідувачка бібліотеки Оксана Вальчук і запросила до слова винуватицю дійства. Лідія Лапка розповіла про ідею захоплення ляльками, яка виникла в 2013 році після відвідин музею Олександра Неприцького-Грановського в селі Великі Бережці та знайомства з колекцією його ляльок.

Це був імпульс, який донині тримає лялькарку в постійному пошуку нового та неповторного у ляльковому світі. Крім величезної кількості експонатів, виготовлених її невтомними руками, колекція має і ляльки, подаровані друзями, і привезені з різних куточків світу, що їх було представлено на цьому дивовижно розмаїтому вернісажі. Яскраві, у національному вбранні, ляльки справили незабутнє враження на відвідувачів.

Присутні вітали майстриню з таким чудовим святом, дарували квіти, слова захоплення, вдячності. А після урочистого відкриття виставки на наших студентів чекав сюрприз від майстрині: Лідія Лапка провела майстер-клас по виготовленню ляльок із ниток. Це була практична частина дійства, під час якої молодь вправлялась у реалізації творчих задумів і фантазії. Кожен з них на деякий час відчув себе справжнім творцем маленького дива.

0

0

0

0

0

0

АКТУАЛЬНО – ПРО МІННУ БЕЗПЕКУ

Останнім часом Україну сколихнули масові повідомлення про замінування закладів освіти, торгових та медичних центрів. Подібні повідомлення становлять небезпеку, не лише створюючи паніку у суспільстві, а й відволікаючи фахівців спеціалізованих служб від виконання важливої роботи, змушуючи кидати значні матеріальні та людські ресурси для перевірки такого повідомлення.

Виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених вибухами, несе значну загрозу життю та здоров’ю людей, а також системам життєзабезпечення населення. Саме тому провідний інспектор відділу №1 Кременецького РУ ЦЗ та ПД ГУ ДСНС України у Тернопільській області, лейтенант служби цивільного захисту Юлія Сташек, головний інспектор відділу, майор служби цивільного захисту Віктор Березовський та завідувач НКП м.Кременець Тетяна Корчевська відвідали Фаховий коледж Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка і провели лекцію для студентів про мінну безпеку.

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів належать вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів: боєприпаси – бойові частки ракет, авіаційні бомби, артилерійські боєприпаси (снаряди, міни), інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни), ручні гранати, стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо); піротехнічні засоби: патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні), вибухові пакети, петарди, ракети (освітлювальні, сигнальні), гранати, димові шашки; саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: міни-пастки та міни «сюрпризи», що імітують предмети домашнього побуту; дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

У випадку виявлення вибухонебезпечних та підозрілих металевих предметів, необхідно негайно припинити усі роботи в районі виявлення вибухонебезпечного предмета (предметів); вивести (відвести) на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах; позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром, де знаходиться цей предмет й огородити його від сторонніх осіб, в тому числі дітей; для огорожі можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки матерії тощо; повідомити про знахідку службу порятунку за номером «101». Повідомлення робити не поспішаючи, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета); очікувати на безпечній відстані від місця знаходження вибухонебезпечного предмета на приїзд фахівців Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції, при цьому здійснюючи заходи щодо недопущення до небезпечної зони інших людей.

Категорично забороняється палити та використовувати відкритий вогонь поблизу місця, де знаходиться вибухонебезпечний предмет або предмет схожий на нього; піднімати, витягувати з ґрунту, зрушувати з місця, кидати, ударяти і розбирати будь-які вибухонебезпечні предмети; переносити ці предмети в місця перебування людей.

Правила мінної безпеки під час прогулянок в лісі або в туристичному поході: ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни; перед розведенням багаття в радіусі п’яти метрів перевірте ґрунт на наявність вибухонебезпечних предметів (обережно зніміть лопатою верхній шар ґрунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см або за допомогою щупу); користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї» або такі, що не вибухнули; у жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Якщо ви опинилися поблизу місця вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб подивитись або допомогти рятівникам. Найкраще, що ви можете зробити – залишити небезпечне місце.

Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт. Правильно і безпечно знешкодити вибухонебезпечні предмети здатні лише досвідчені фахівці. Ні в якому разі не намагайтеся робити це самі, адже це може призвести до трагічних наслідків.

У будь-якому разі при виявленні вибухонебезпечного предмета або підозрілих предметів лише безумовне виконання заходів безпеки є гарантом того, що не станеться випадку каліцтва чи загибелі.

0

0

0

0

0

0

0

0