ВСЕУКРАЇНСЬКІЙ ТУРНІР З БАДМІНТОНУ

1 листопада 2025 року у Львові відбувся ІІІ Відкритий Всеукраїнський турнір з бадмінтону серед науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти України. Співорганізаторами змагань виступили Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського та Федерація бадмінтону України.

У турнірі взяли участь 16 команд із різних куточків України. Кременеччину представляли викладачі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім. Тараса Шевченка та Фахового коледжу: Сергій Сиротюк, Микола Божик, Віктор Голуб та Андрій Саєнко, котрі продемонстрували належний рівень підготовки та командний дух. Участь у таких змаганнях є важливим кроком для зміцнення зв’язків між освітніми закладами та пропаганди активного способу життя. Щира подяка організаторам за створення платформи, де освітяни можуть об’єднатися навколо спорту та здорового способу життя! За результатами турніру переможцями та призерами стали:

1 місце – Іван Каратник та Олег Бубела (ЛДУФК імені Івана Боберського).

2 місце – Сергій Романчук та Олег Небожук (Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного).

3 місце – Юрій Рашкевич та Володимир Гелетій (Національний університет «Львівська політехніка»), також Віра Мудра та Любов Бенцак (Львівський національний університет імені Івана Франка).

0

0

0

0

0

0

0

ФУТБОЛЬНА ГОРДІСТЬ ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ!

ФК «Єврошпон-Смига» — №1 у рейтингу команд Чемпіонату України серед юнацьких команд!

Наші здобувачі освіти з команди U-17 (12 ФК група) впевнено очолюють турнірні таблиці Національної ліги сезону 2025/2026, демонструючи високий рівень майстерності, згуртованість та справжню любов до футболу.

Ми щиро пишаємось нашими спортсменами:

Ніверчук Антон, Креселюк Леонід, Підкорчевний Данило, Олесюк Ілля, Більський Владислав, Гайдук Артем, Лінник Назарій, Кононюк Іван, Гупаловський Матвій.

Вони — яскравий приклад того, як наполегливість, віра у власні сили та підтримка наставників ведуть до великих результатів!

Особлива подяка тренеру — Владиславу Герасимчуку, випускнику Фахового коледжу КОГПА імені Тараса Шевченка та ФК «Єврошпон-Смига», за їх професіоналізм, відданість справі й натхнення, яке вони передають своїм вихованцям.

Команда, що об’єднує серця, надихає на рух уперед і гідно представляється на всеукраїнському рівні.

Разом — до нових звершень і футбольних перемог!

 

0

МОВА — ЦЕ СЕРЦЕ НАРОДУ!

9 листопада — День української мови та писемності.

Це день, коли ми ще раз нагадуємо собі: наша мова — це не просто засіб спілкування, а символ національної гідності, культури й незалежності.

Ми пишаємося тим, що говоримо українською, що вчимося, мріємо, співаємо й творимо нею.

Бо кожне українське слово — як пелюстка любові до своєї землі

Хай українська мова звучить щиро, гордо і повсюди!

Хай ніколи не згасає любов до рідного слова!

 0
 0
 0
 0

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ 2025

 0
 0
 0
 0
 0
 0
 0
 0
 0
 0
 0

 

ПАЛОМНИК НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ

У Читальному залі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка зібралися представники наукової спільноти та студентства Академії, місцевої влади, ЗМІ, колеги та знайомі директора Фахового коледжу, кандидата філологічних наук, доцента, літературознавця і поета Романа Дубровського, щоби вшанувати світлу пам'ять про цю хорошу, високоінтелектуальну і талановиту Людину, яка так рано і раптово залишила наш світ.

Захід підготували науковці кафедри української мови і літератури та методик їх навчання. Модератором вечора пам'яті виступив Павло Старух.

З глибоким болем і щемом присутні дивилися презентацію світлин, на яких Роман Дубровський проживав свій недовгий, але надзвичайно насичений життєвий шлях: від студента до директора Фахового коледжу; на цікавому студентському дозвіллі та в роботі над дисертаційним дослідженням; зі своїми колегами і студентами та представниками освітніх управлінських структур області тощо...

Він завжди знав, чого він прагне, тому виконував всю роботу на найвищому рівні. Навчання, наукові дослідження, викладацька та управлінська діяльність були тими щаблями, по яких він не просто піднімався, а водночас зростав як фахівець, науковець, поет і людина.

Словами щирих спогадів про Романа Дубровського поділилися його колеги, наставники, друзі по перу та по житті: Галина Райбедюк – професор кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, опонент під час захисту дисертації; кандидати філологічних наук, доценти Олег Василишин та Інна Волянюк; проректор з навчальної роботи, кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднара; доктори педагогічних наук, професори Валентина Бенера та Микола Курач; кандидат педагогічних наук, доцент Віталій Цісарук і кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Тригуба; в.о. директора Фахового коледжу, доктор філософії Павло Яловський і секретар Марія Гаврилюк; кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов і методик їх навчання, поет і перекладач Анатолій Янков і літературний редактор газети «Замок» Академії, поетка Ніна Багнюк.

Спогади доповнювали виступи юних читців – майбутніх українських філологів, які запрошували до знайомства з дивовижним поетичним доробком Романа Дубровського, в якому переплелися ніжна любов і жорстка ненависть, гнітючі сумніви і чіткі переконання, героїчна історія і тривожне сьогодення, глибокі філософські роздуми і не властиві для такого молодого віку пророцтва...

Тепер його просто не вистачає всім: найперше – мамі, яка залишилася зовсім самотньою, втративши найдорожче – єдиного сина; студентам, для яких він був мудрим наставником, другом і порадником; колегам, для яких став хоч вимогливим, але й справедливим керівником і захисником їхніх інтересів; керівництву Академії, для кого його гострий розум, потужний інтелект і висока відповідальність часто були незамінними; для друзів, яким із ним було весело, цікаво і надійно; тим, кому він дарував свою любов та багато чудових і сумних поезій...

На завершення присутні мали нагоду придбати поетичні і прозові видання Романа Дубровського, як яскраву частинку його безмежно люблячого і небайдужого серця,

Крізь скорботу, смуток, невтихаючий біль втрати ми маємо продовжувати справи його життя і підтримувати вогонь його безмежної любові до рідного слова, Вітчизни, світу.

Молімося, хай душа його віднайде спокій там, де, ймовірно, він не менш потрібний...

0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0