На базі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка пройшло Обласне методоб'єднання викладачів біології закладів фахової передвищої освіти Тернопільської області на тему «Формування екологічної компетентності здобувачів освіти на заняттях із природничих дисциплін» у змішаному форматі.
Модерувала наукове дійство голова циклової комісії природничих дисциплін Фахового коледжу Ірина Бєлова.
З вітальними словами до учасників форуму звернулися заступник директора Фахового коледжу, доктор філософії Павло Яловський і голова методоб'єднання викладачів біології закладів фахової передвищої освіти Тернопільської області, кандидат історичних наук Лілія Демкович.
Виступи відкрили співдоповідачі, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології екології та методик їх навчання Оксана Галаган, і її колега, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Тригуба. Вони ознайомили присутніх із організацією «Екохаб Кременець» — регіональним еколого-просвітницьким центром на базі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка при кафедрі біології екології та методик їх навчання. Він створений у 2021 році з метою екологічної освіти та екологічного виховання. Мета центру — сприяння екологізації освітнього простору регіону та поширення досвіду організації управління побутовими відходами.
За час існування центру було проведено ряд занять для студентів, учнів шкіл та пластунів району, тематикою яких було ознайомлення із екоальтернативами нашого Екохабу та втілення у життя програми ZeroVest, або Нуль відходів. Ця філософія — це рух, стиль життя і культура споживання, мета яких зменшити кількість відходів, особливо пластикових, у довкіллі. Під час проведення семінару для вчителів біології та хімії Кременецької ОТГ обговорювалися досягнення і перспективи екологізації освітнього простору закладів загальної середньої освіти. Науково-педагогічні працівники кафедри біології, екології та методики їх навчання мали можливість поділитися своїми напрацюваннями у цьому напрямку. Там йшлося про діяльність регіонального еколого-просвітницького центру Екохаб Кременець, про особливості використання настільних екологічних ігор у формуванні кліматичної грамотності учасників освітнього процесу, окреслювалися перспективи співпраці із ЗЗСО. Зібрано велику кількість екологічних ігор.
Від Екохабу на громадський бюджет Кременецької громади були подані два проєкти: міський — сортувальні баки, і сільський — роздільний збір відходів для сіл Білокриниця, Підлісці та Великі Млинівці. Останній виграв конкурс і мав бути реалізований у 2023-му році щодо впровадження подібних центрів у навчальних закладах і інших установах. У цьому ж році наш Екохаб брав участь у щорічному конкурсі «Молодий вчений року» в номінації «Установа — популяризатор науки» і представляла його модератор центру Олена Тригуба. Автор проєкту Оксана Галаган — фіналістка ZeroVest Академії.
Крім цього, було проведено 12 занять екотабору «Зеровестики» для школярів під керівництвом активного вчителя Підлісецької гімназії Марії Крохмалюк, навчально-методичні семінари для освітян Кременецької, Почаївської та Лопушненської ОТГ із впровадження філософії ZeroVest в освітніх закладах.
Науковці кафедри були учасниками Всеукраїнської академії «Оцінка екосистемних послуг окремих дерев за допомогою i-Tree4ua. Під час навчання дізналися про основні можливості документальних фільмів — і сьогодні офіційно можемо говорити про створення кіноклубу в нашій Академії.
Постійно проводяться екологічні та благодійні акції, просвітницькі кампанії, майстер-класи, серія заходів «Екологізація освітнього простору як чинник формування успішної особистості». Введено навчально-практичний курс за вибором студентів «Екологічний стиль життя». З ініціативи кандидата біологічних наук, доцента Ольги Дух проведено 20 годин «ZeroVest Освіторію». Ольга Дух і Оксана Галаган пройшли перший курс для ZeroVest-тренерів і отримали відповідні сертифікати.
На сторінці центру у facebook ми знайомимо із зеленими датами календаря, розказуємо про концепцію ZeroVest, анонсуємо події у сфері екології, пропагуємо екологічний стиль життя, знайомимо із сучасними екологічними виданнями, показуємо, які є екологічні альтернативи одноразовим речам, дружним до довкілля, та гуртуємо людей, які розуміють сучасні екологічні проблеми і готові брати на себе відповідальність за їх вирішення.
Кандидат біологічних наук доцент Ольга Дух продовжила виступи доповіддю «Використання застосунку «MyTree-iTree» як цифрового інструменту для розвитку кліматичної освіти». Адже кліматична освіта – ключ до екологічно відповідального суспільства. Вона відіграє ключову роль у формуванні екологічно відповідального суспільства і не лише дає знання про наукові основи зміни клімату, а й допомагає зрозуміти їхній вплив на економіку, здоров’я людей та соціальну стабільність, оскільки зміна клімату – це екологічна і соціально-економічна проблема, яка вимагає комплексного підходу.
Крім цього, кліматична освіта сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок, що є важливими для ухвалення обґрунтованих рішень. Вона вчить аналізувати дані, розпізнавати маніпуляції та орієнтуватися в інформаційному просторі. А це особливо важливо в умовах поширення дезінформації щодо кліматичних змін.
Доповідачка наголошує на ще одному важливому аспекті — практичній складовій. Освіта в цій сфері мотивує молодь до активної участі в екологічних ініціативах, залучає до процесу формування політики та розробки адаптаційних заходів.
І, звісно, сучасна кліматична освіта не може існувати без інноваційних підходів. Використання цифрових інструментів робить навчання інтерактивним, доступним та наочним. Це дозволяє ефективніше доносити складну інформацію, робити її зрозумілою для широкого кола людей і заохочувати їх до дій.
Було піднято цікаве питання про дерева і здатність територій адаптуватися до зміни клімату, зокрема у міському середовищі. Вони надають важливі екосистемні послуги: поглинають CO₂ та забруднюючі речовини, знижують концентрацію озону, затримують пилові частинки, зменшують рівень шумового забруднення, сприяють охолодженню повітря та регулюють розподіл води під час злив.
Концепція екосистемних послуг була розроблена для кількісної та якісної оцінки переваг, які природні екосистеми надають людині. Основна ідея економічної оцінки цих послуг полягає в тому, що їхнє коректне економічне вимірювання сприятиме ухваленню більш обґрунтованих управлінських рішень, зокрема щодо заходів із пом’якшення наслідків зміни клімату.
У виступі йшлося і про i-Tree як інструмент для оцінки екосистемних послуг дерев. Це сучасний пакет програмного забезпечення, призначених для оцінки екосистемних послуг окремих дерев і деревних насаджень, розроблений Лісовою службою Міністерства сільського господарства США. З 2006 року i-Tree доступний у відкритому доступі за запитом через офіційний вебсайт. Цей інструмент дозволяє на основі польових даних та моделювання оцінювати структуру зелених насаджень і їхній внесок у надання екосистемних послуг у фізичних одиницях виміру та грошовому еквіваленті. Сьогодні він активно використовується як професійними, так і непрофесійними користувачами для підтримки прийняття рішень у сфері управління міськими зеленими насадженнями.
Завдяки міжнародним партнерствам та грантовому фінансуванню застосування i-Tree постійно розширюється, зокрема шляхом розробки нових національних версій. В українському освітньому просторі цей цифровий інструмент став доступним з 2021 році завдяки проєкту «i-Tree4UA», реалізованому ГО «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля» за фінансової підтримки грандодавців.
Для українських користувачів адаптовано три цифрові інструменти: MyTree, i-Tree Eco та i-Tree Canopy, що відкриває нові можливості для оцінки екосистемних послуг зелених насаджень, інтеграції цифрових технологій у кліматичну освіту та підтримки екологічно обґрунтованих рішень.
MyTree-iTree вважається найпростішим у використанні інструментом з програмного забезпечення i-Tree. Всі зібрані дані щодо досліджуваного дерева вводяться через сайт за посиланням або за допомогою мобільного додатку, в результаті чого генерується звіт із екосистемними послугами досліджуваного дерева.
MyTree-iTree надає комплексні дані про кількість вловленого вуглецю, що є важливим механізмом зниження концентрації парникових газів і пом’якшення наслідків зміни клімату. Крім того, цей інструмент виходить за межі часових обмежень поточного моменту і залучає до аналізу довготривалі дані за 20 років.
Використання цифрового інструменту MyTree-iTree у викладанні дисциплін природничого спрямування сприяє розвитку екологічної грамотності: розумінню зв’язку між станом дерев (їхньою здатністю поглинати вуглець, очищати повітря, регулювати дощові стоки) та якістю життя людини; розвитку дослідницьких навичок через оволодіння методами збору, аналізу та інтерпретації даних, критичного осмислення впливу людини на довкілля; інтеграції STEM-підходу через міждисциплінарне поєднання математичних розрахунків, біологічного аналізу, географічних методів та інформатичних навичок, а також проєктному навчанню та громадській активності шляхом моніторингу стану міських дерев у межах навчальних проєктів, розробки рекомендацій для місцевої влади щодо управління зеленими насадженнями та інноваційному підходу до навчання через застосування гейміфікації, створення екологічних квестів, інтерактивних завдань, проведення екскурсій із аналізом екологічних даних у реальному часі.
Отож, на завершення Ольга Дух підсумувала, що ефективним підходом до формування екологічної свідомості та активної громадянської позиції здобувачів освіти є залучення їх до практичного вирішення актуальних екологічних проблем регіону на основі наукових досліджень у локальній громаді.
Програма методоб'єднання включала виступ викладача біології Фахового коледжу Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Віктора Онищука про «Формування екологічної грамотності на заняттях з екології і біології в закладах фахової передвищої освіти». Він працював над схемами результатів першого та другого ступеня опитування студентів. Розглядалися питання про власний рівень екологічної грамотності, про те, наскільки важливою є інтеграція екологічної грамотності у професійну підготовку і про частоту участі у природоохоронних заходах. У звіті робочих моментів — проєкт 21-Дк групи про негативний вплив алкоголю та куріння, проведені лекції про екологічне виховання в 21-Рк групі, екскурсія з 11-Мк та 11 Фк групою на гору Воловиця, проведення там практичного заняття, лекцій та практичних занять про екологічну грамотність на свіжому повітрі, рекреація в Кременецькому ботанічному саду, характеристики та опис біорізноманіття.
У процесі дослідження маємо такі висновки: екологічна грамотність — це багатокомпонентне явище, що включає когнітивні знання про екосистему природи, сталий розвиток, емоційну екологічну свідомість, відповідальність перед природою та практичне застосування знань у житті. Аспект формування екологічної грамотності потребує інтеграції цих компонентів в освітній процес.
Екологічна освіта у фаховій передвищій освіті формує екологічну свідомість молоді, забезпечує знання та виховує відповідальне ставлення до природи, інтеграція екологічної грамотності програми різних спеціальностей сприяє сталому мисленню студентів.
Інтерактивні методи (проєкти, ігри, дискусії) сприяють розвитку екологічної грамотності критичного мислення та здатності приймати обґрунтовані рішення. Практичні роботи (екологічні дослідження) поглиблюють розуміння екологічних процесів.
Активні методи навчання (ігри, практичні роботи, дослідження) підвищують засвоєння матеріалу та екологічну свідомість студентів, формують зацікавленість у природоохоронній діяльності та відповідальну поведінку.
Інтерактивні методи ефективні для формування екологічної грамотності. Рекомендується розширити використання проєктів активних форм навчання та взаємодії з природою через екскурсії, дослідження та співпрацю з природоохоронними організаціями.
