З участю науково-педагогічних працівників кафедри інформаційних технологій і методики навчання інформатики (завідувач – доцент Надія Бабій) та студентів спеціальності «Інформатика» гуманітарно-технологічного факультету Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка проведено науково-популярний семінар «Інноваційні та традиційні технології навчання: математична модель». Організатором і модератором науково-методичного дійства виступив професор кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Олександр Безносюк.
На семінарі йшла розмова про те, що внаслідок інноваційних процесів, які охопили сучасну науку, особливо її педагогічний сектор, виникає гостра потреба в застосуванні нових методів і технологій навчання. Додатково в цьому переконує і той факт, що перехід усякої наукової галузі з емпіричного рівня на теоретичний прискорює темпи зростання обсягу знань, ускладнює завдання подальшого розвитку теорії та вимагає вдосконалення методики реалізації здобутків наукового прогресу. Все це безпосереднім чином та у найвищому ступені актуалізує необхідність вдосконалення навчального процесу в аспекті забезпечення його відповідності потребам сучасної наукової теорії та практики, бо саме нинішні студенти технологічної фахової спрямованості будуть працювати в модернізованих інформаційно-технологічних умовах. Необхідно акцентувати, що у навчальному процесі вищого закладу освіти саме теоретичні знання визначають напрями конкретних досліджень, зміст, характер і ефективність нашої практичної діяльності, внаслідок чого забезпечують усвідомленням та цілеспрямованістю особистісний і соціальний виміри нашої життєдіяльності. Такий фактор повинен враховуватися, навіть домінувати при вивченні інформаційно-технологічних дисциплін в закладах освіти незалежно від їх рівня. Але в цьому аспекті необхідно враховувати важливий нюанс: щоб уникнути ризиків, якими супроводжуються інноваційні процеси саме на етапі переходу з теоретичного рівня на практичний, необхідно забезпечити розробку обґрунтованих методів практичних дій, що об’єктивно вимагаються змістом відповідної теорії.
Учасники семінару отримали аргументовану інформацію про особливі, навіть надзвичайні функції математики не лише в контексті отримання та уточнення кількісних параметрів об’єктів вивчення, а й можливостей їх практичного застосування в сьогоденні та в перспективі. Бо інтелектуальний прогрес людства без математики, як основи інформаційно-технологічного забезпечення найважливіших соціальних процесів, практично неможливий і саме математика обслуговує і гарантує збереження та ефективне використання попереднього інтелектуального досвіду людства з поступовим переходом до формування та застосування інноваційних науково-технологічних надбань в науково-теоретичній та соціально-практичній сферах за формулою: математика – це інструмент підключення попереднього інтелектуального досвіду людства через його розширення та збагачення в нинішньому часі з метою застосування та модернізації в часі майбутньому.
З урахуванням фахової специфіки учасників семінару значна увага була приділена аналізу джерел і шляхів подолання дидактичних труднощів, що виникають у педагогів-практиків, які здійснюють навчальну роботу в секторі математичних та інформаційно-технологічних дисциплін. Тут наголошувалося на особливостях застосування математичного апарату та комп’ютерних програм у досягненні навчальних цілей і виконанні навчально-дидактичних завдань. Теоретичні висновки підтверджувалися конкретикою: експериментальні дослідження тестового формату демонструють, що інноваційна технологія може покращувати попередньо досягнуті традиційні результати уже через два роки, а після двох наступних років переваги інноваційної технології стають беззаперечно очевидними.
Важливо, що на семінарі йшлося і про труднощі оволодіння інформаційними технологіями та про специфіку та ризики їх застосування у всіх сферах життєдіяльності і насамперед в освітній діяльності. Загальновідомо, що в реальній теоретичній чи практичній діяльності, у виробничо-продуктивній чи культурно-освітній сферах зустрічаються помилки як у прийнятті рішень, в їх формулюванні, в організації їх виконання, а також в оцінці й використанні їх результатів. Мінімізація таких помилок (абсолютне їх уникнення неможливе – такий закон пізнання та освоєння дійсності!) уможливлюється вдосконаленням апарату отримання достовірної інформації (як вихідних посилок!) і формулювання на цій основі обґрунтованих теоретичних висновків з наступним конструюванням практичних дій. Таким апаратом виступає математика, яка забезпечила концентрацію фундаментальних знань людства про світ у фундаментальних принципах і теоріях, що виступають універсальним інструментом розробки форм і способів функціонування людської цивілізації, навіть засобом виживання людства в сучасних глобально ускладнених умовах.
Забезпечення високої якості навчання можливе тільки за умови продуктивного використання освітнього досвіду багатьох поколінь освітян, що працювали і творили в попередні епохи, і, відповідно, досвід нинішнього покоління педагогів усіх рівнів і фахових напрямків, як національної, так і зарубіжних науково-освітніх шкіл. Підвищення рівня фахової підготовки в національних освітніх закладах має здійснюватися у контексті інтеграції в Європейський науково-освітній простір, з орієнтацією на потреби підвищення їх конкурентоспроможності на сучасному ринку праці, в тому числі і на європейському. Для цього необхідно глибоко і всесторонньо аналізувати світові та європейські тенденції реформування освіти і відповідно до національного і світового досвіду послідовно вдосконалювати професійну сферу діяльності.
Водночас зауважимо, що долучення системи вищої освіти України до Болонського процесу має спрямовуватися лише на її розвиток і набуття нових якісних ознак, без втрати кращих вітчизняних традицій чи зниження національних стандартів її якості. Орієнтація на зарубіжний досвід зовсім не означає корінної, тим більше надмірної, перебудови вітчизняної системи освіти. Суть європеїзації національної освіти – це осмислення її сучасного стану та перспектив розвитку в порівнянні з європейськими критеріями і стандартами та визначення можливостей її вдосконалення у відповідності до потреб сучасного інформатизованого суспільства за формулою: розвиток національних традицій плюс використання європейського і світового освітнього досвіду.
