На базі Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка під патронатом Департаменту освіти і науки Тернопільської обласної військової адміністрації відбулася ІІ Міжнародна наукова конференція «Бессерівські природознавчі студії», приурочена 240-річчю з дня народження відомого ботаніка Віллібальда Бессера та 215-річчю від початку його наукової та педагогічної діяльності у місті Кременці. Учасниками конференції стали фахівці-науковці 33 науково-освітніх інституції України, Австрії та Польщі: університетів Києва, Тернополя, Кам’янець-Подільського, Одеси, Ніжина, Кривого Рогу, Харкова, Ужгорода, Чернівців; ботанічних садів та дендропарків Києва, Тростянця, Одеси, Заліщик, Кривого Рогу, Олександрії; Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Інституту агроекології і природокористування НААН, Національного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді МОН України. Кременець на конференції представляли науковці нашої Академії, наукові співробітники Кременецького ботанічного саду та Національного природного парку «Кременецькі гори» і фахівці Кременецького медичного коледжу імені Арсена Річинського. Зарубіжними учасниками міжнародного наукового зібрання стали науковці Інституту біологічних наук і Ботанічного відділу Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні (Республіка Польща), а також Австрійського бюро кооперації у Львові та Ukraine Office в Австрії.
До складу Організаційного комітету конференції, який очолював ректор Академії, професор Афанасій Ломакович, увійшли проректор із стратегічного планування та наукової роботи, професор Микола Курач і науковці кафедри біології, екології та методик їх навчання: професори Микола Ільєнко і Володимир Черняк, доценти Ольга Кратко, Ольга Дух, Неля Цицюра, Олена Тригуба, Оксана Галаган і Людмила Головатюк, старші викладачі Ілона Михалюк і Оксана Гурська, викладач Тетяна Бондаренко.
В Науковому комітеті Конференції працювали польські вчені, науковці Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні, професори Анна Ярош-Вільковська і Жоанна Чарнецька, а також директор Люблінського Ботанічного саду Гражина Шимчак. Українську біологічну науку представляли професори Українського ДУ ім.Михайла Драгоманова Олександр Плиска і Тернопільського НПУ імені Володимира Гнатюка Світлана Пида, доценти Ніжинського ДУ ім.Микола Гоголя Валентина Гавій, Українського ДУ ім.Михайла Драгоманова Олександр Пархоменко та Кам’янець-Подільського НУ ім.Івана Огієнка Наталія Казанішена, директор Київського ботанічного саду Марина Гайдаржи, голова Ради ботанічних садів і дендропарків України, професор Наталія Заїменко та вчений секретар цієї Ради Алла Гнатюк, науковий співробітник Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного Мирослав Шевера. Від господарів конференції Комітет представили директор Кременецького ботанічного саду Антоніна Ліснічук, директор Національного природного парку «Кременецькі гори» Микола Штогрин і директор Кременецького Фахового медичного коледжу Петро Мазур.
До культурно-освітнього розділу роботи Міжнародної наукової конференції увійшла широка екскурсійна програма: походи по еколого-туристичному маршруту «Скелі Словацького» та еколого-освітньою стежкою Національного природного парку «Кременецькі гори», відвідування та покладання квітів до могили Віллібальда Бессера, огляд експозиційних і колекційних ділянок Кременецького ботанічного саду, відвідування виставки художніх різьблених робіт кременецького художника-різьбяра Василя Петровського «Мономіф», фіточаювання та фотосесія.
Відкриття та пленарне засідання Конференції відбулося в Читальному залі історичного корпусу Академії. З вітальними словами до учасників міжнародного наукового форуму звернулися голова Оргкомітету конференції, ректор Академії, професор Афанасій Ломакович, директор Люблінського ботанічного саду Гражина Шимчак, директор Кременецького ботанічного саду Антоніна Ліснічук, директор Київського ботанічного саду Марина Гайдаржи. Функції модератора пленарного засідання виконала завідувач кафедри біології, екології та методик їх навчання, доцент Ольга Кратко. Вона надала перше слово аташе з питань освіти і науки, керівнику Австрійського бюро кооперації у Львові та Ukraine Office Андреасу фон Веннінгеру, який також привітав учасників і оприлюднив доповідь «Der botanische garten – gedanken uber die zukunft». Професор Університету Марії Склодовської-Кюрі в Любліні Мальгожата Вчесень доповідала про «Attributes of the flora across zones in cargo railway statsions: eastern Poland as a case study». Група представників цього ж Університету у складі професорів Анни Цвенер, Михайла Чернецького, Гражини Шимчак, Агнешки Дубровської оприлюднили тему «Udzial ogrodu botanicznego UMCS w Lublinie w dzialaniach na rzecz ochrony gatunkow zagrozonych». Науковці Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка, професор Світлана Пида і доцент Олександр Конончук характеризували «Наукову спадщину Віллібальда Бессера та кременецький період його діяльності». Академік НАН України, професор Яків Дідух і директор НПП «Кременецькі гори» Микола Штогрин виступили з темою «Оцінка стійкості, загроз та нозологічного значення біотопів (на прикладі Кременецьких гір)». Інформацію про «Найбільш знакові наукові праці професора В.І.Чопика» надала доцент нашої Академії Оксана Галаган. Завідувач відділу природної флори Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України, професор Віктор Мельник доповідав про «Ботанічну науку й освіту у Волинській гімназії – Кременецькому ліцеї». Наукові співробітники Ботанічного саду ім. академіка О.В.Фоміна КНУ ім.Тараса Шевченка, директор Марина Гайдаржи, доцент Віталій Коломійчук, кандидати біологічних наук Роман Палагеча, Наталія Белемець і Віра Нікітіна висвітлювали «Діяльність Віллібальда Бессера у Київському Університеті Святого Володимира».
У студійному форматі конференції – п’ять тематичних напрямків науково-аналітичного дискурсу: «Наукова спадщина Віллібальда Бессера та його послідовників: ботаніка, флора і рослинність, гербарна справа» (модератор – доцент Оксана Галаган), «Ботанічні сади та дендропарки як осередки інтродукції та збереження фіторізноманіття» (модератор – старший викладач Ілона Михалюк), «Експериментальна біологія» (модератор – доцент Олена Тригуба), «Екологія. Біорізноманіття. Заповідна справа» (модератор – викладач Оксана Гурська) і «Біологічна й екологічна освіта, виховання та культура. Краєзнавство й екологічний туризм» (модератор – Людмила Головатюк).
