Філософія належить до таких навчальних дисциплін, при вивченні яких застосування проблемного методу дає особливий навчально-виховний ефект як у здобутті студентами основ філософського знання, так і в процесі формування основ філософського світобачення. Для досягнення такого академічного ефекту викладачі світоглядних дисциплін застосовують інноваційні методики викладання та сучасні форми і прийоми навчання студентської молоді. До таких інноваційних методик і форм належать методика і форми проблемного навчання. Саме в цьому напрямку здійснює свої методологічні пошуки кандидат філософських наук, доцент Олена Мороз. Практичним результатом таких пошуків стала публікація навчально-методичних видань її авторства – методичних рекомендацій «Методика проблемного навчання філософії» (для викладачів філософських дисциплін) та навчально-методичного посібника «Основи філософських знань» (для здобувачів фахової передвищої освіти). Для обох публікацій характерний інноваційний підхід до вирішення світоглядно-теоретичних і навчально-виховних завдань процесу вивчення філософських навчальних курсів у закладах вищої освіти.
Обидва видання рекомендовано цикловою комісією гуманітарних дисциплін і схвалено педагогічною радою Фахового коледжу Академії та вченою радою факультету дошкільної і початкової освіти, історії та мистецтв нашого вищого закладу освіти. Позитивні рецензії навчальному виданню надали кандидат філософських наук, доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка Людмила Горохова, викладач-методист, голова циклової комісії соціально-економічних дисциплін Кременецького лісотехнічного коледжу Світлана Каленюк і викладач-методист Кременецького медичного фахового коледжу ім.Арсена Річинського Наталія Гетьман.
Методичні рекомендації «Методика проблемного навчання філософії» на висвітлення одного із найважливіших напрямів інноваційного підходу до організації навчального процесу – проблемного навчання філософії, в основі якого лежить організація проблемної ситуації, постановка навчальної проблеми в умовах проблемної ситуації, керівництво пізнавальною діяльністю здобувачів освіти в процесі вирішення світоглядно-філософських проблем. Видання рекомендовано для викладачів філософських дисциплін, а також для всіх, хто цікавиться філософією.
Науковець зазначає, що методика проблемного навчання філософії побудована на методі навчання, використання якого спрямоване на розвиток у студентів навичок вирішення світоглядно-філософських проблем шляхом формулювання та вирішення проблемних ситуацій та завдань, що спонукає здобувачів освіти аналізувати та розв’язувати завдання, які виникають в реальних ситуаціях. Проблемне навчання передбачає визначення світоглядно-філософської проблеми, вирішення якої здійснюється на змістовому полі даної навчальної теми; забезпечення активної участі студентів у навчальній діяльності через застосування таких активізуючи методів навчання як аналіз і синтез, індукція та дедукція, сократівська дискусія, інтелектуальна розминка; розвиток навичок самостійності та саморефлексії, а також співпраці та постійного обміну думками та ідеями з метою формування навичок soft skills, і, крім цього, оволодіння навичками прийняття колективних рішень у процесі «народження» істинного знання. В загальному, проблемне навчання спрямоване на розвиток критичного мислення, комунікативних навичок та необхідних ключових компетентностей учасників навчального процесу. А це вимагає активної участі здобувачів освіти в освітньому процесі, залучення їх до діалогу та дискусій на різні філософсько-світоглядні теми, розвитку їх критичного мислення, здатності до творчості, стимулювання їх до пошуку обґрунтованих та виважених рішень, до формування та формулювання власної точки зору.
Авторка «Рекомендацій…» вважає, що організація проблемного навчального середовища здійснюється, насамперед, на лекційних і семінарських заняттях, під час науково-пошукової та індивідуальної роботи студентів у форматі виконання творчих завдань проблемного характеру, зокрема, написання філософського есе за обраною темою, підготовки наукової публікації. Проблемне навчання філософії – це підхід до навчання, що акцентує увагу на вирішенні філософських, світоглядних, релігійно-просвітницьких проблем або завдань, в результаті чого відбувається засвоєння знань та формування компетентностей. Проблемне навчання спонукає студентів до самостійного опрацювання матеріалу, вирішення світоглядно-філософських проблем, розвитку критичного мислення. Це такий метод навчання, завдяки якому складні проблеми використовуються як освітній інструмент, який стимулює критичне мислення, креативність і розвиток навичок, здатних сприяти вирішенню реальних життєвих ситуацій.
Визначено складові цього підходу: постановка конкретної проблеми; дослідження проблеми у різних інформаційних джерелах; визначення стратегії розв’язання проблеми. Цей процес включає аналіз, експеримент, обговорення та взаємодію з іншими учасниками освітнього процесу, а також групову роботу, яку часто використовують для обміну ідеями, тісної співпраці та взаємопідтримки між учасниками розв’язання проблеми, що завершується обговоренням результатів роботи. В підсумку, постановка навчальних проблем в умовах проблемної ситуації сприяє глибшому засвоєнню матеріалу, розвитку аналітичного мислення та стимулює активність здобувачів освіти в освітньому процесі.
В роботі зазначається, що ключовим моментом проблемного навчання філософії є створення проблемної ситуації. Проблемна ситуація виникає в тому випадку, коли для осмислення філософсько-світоглядного феномена студенту не вистачає наявних знань, тобто виявляється невідповідність між наявними знаннями і вимогами сьогодення. Проблемні ситуації допомагають здобувачам освіти аналізувати складні філософсько-світоглядні питання. Сутність евристичного методу полягає в організації активного пошуку рішення пізнавальних завдань або під керівництвом викладача, або на основі евристичних програм і вказівок розвивати критичне мислення, уявлення та сприйняття про навколишнє буття. Вони є важливою частиною філософської рефлексії та розвитку філософської думки в цілому. Вирішення проблемної ситуації передбачає застосування не лише евристичного, а й дослідницького методів. Дослідницький метод у навчанні філософії спрямований на активне включення здобувачів освіти у процес дослідження філософсько-світоглядних питань та концепцій і передбачає самостійне вивчення літератури з даної проблеми, самостійні дії пошукового характеру.
Окрім проблемних ситуацій, науковець характеризує проблемні завдання як такі, що передбачають аналіз, обговорення та розв’язання певної філософської проблеми чи питання. Вони мають бути сформульованими, щоб стимулювати студентів до критичного мислення, аналізу та пошуку власних відповідей на філософські дилеми. Характер таких завдань спрямований на різні аспекти філософської думки, включаючи розгляд морально-етичних проблем, на аналіз метафізичних аспектів природи, буття чи існування, на обговорення епістемологічних питань про джерела знань та їх природу, на розв’язання логічних або філософських парадоксів; дослідження впливу культури, релігії, політики на світоглядно-філософські погляди. Таким чином, проблемне навчання філософії відноситься до активних технологій навчання, сутність якої полягає в такій організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, при якій вона набуває цілеспрямований пошуковий характер.
Науковець надає конкретні рекомендації щодо застосування проблемного методу навчання у процесі виконання навчальної програми з курсу філософії, що здійснює стосовно кожної окремої теми. Важливо, що ці рекомендації стосуються предметного вирішення тематичних проблемних ситуацій та завдань. Як і належить, методичні рекомендації містять відповідний перелік рекомендованої літератури, що покликана допомогти студентам в освоєнні методики проблемного навчання.
Навчально-методичний посібник «Основи філософських знань» став одним із своєрідних теоретико-методологічних «майданчиків», де викладач філософських дисциплін, доцент Олена Мороз застосовує власні прийоми та засоби проблемного методу навчання на лекційних і семінарських заняттях зі студентами нашого закладу вищої освіти. Посібник містить програму навчальної дисципліни, плани семінарських занять, завдання для індивідуальної роботи та методичні рекомендації щодо їх виконання, перелік питань до екзамену, критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів фахової передвищої освіти. Автор переконує, що вивчення засадничих основ філософії із застосуванням проблемного методу сприяє розвитку творчого і критичного мислення, збагаченню та зміцненню світоглядних переконань, формуванню здатності до аргументації та захисту власних поглядів і переконань, аналітичного підходу до вирішення світоглядно-філософських проблем і конкретних життєвих ситуацій, що в загальному підсумку допоможе молодій людині, майбутньому фахівцю педагогічної сфери, формувати власні орієнтири життєдіяльності в її загальносуспільних, фахових та особистісних аспектах.
Авторка посібника наголошує: для того, щоб вивчення філософії стало цікавим і змістовним процесом, необхідно дотримуватися певних правил: знайомитися з філософськими текстами в першоджерелах; досліджувати історичні, культурні, соціальні феномени епохи, в яких філософи творили такі тексти і формулювали власні концепції та ідеї; пам’ятати, що філософське мислення базується на аналізі аргументів і контраргументів, на розумінні логічних структур; брати участь у дискусіях з обговорення світоглядних ідей; висловлювати свої думки та позиції з приводу прочитаних текстів і усно оприлюднених ідей в усній та письмовій формах; ознайомлюватися й аналізувати нові підходи і теорії, що цікавлять сучасну філософську спільноту; пам’ятати тезу «Немає питань – немає філософії!», а тому постійно необхідно ставити питання та шукати відповіді, бо філософія – це постійний пошук відповідей на світоглядні та смисложиттєві питання.
Виконання навчальної програми з філософії має бути спрямованим на формування в студентів критичного мислення, розширення їх світогляду та розуміння сенсу власного існування в складних реаліях сьогодення, що можливе лише за умови спрямування мислення молодої людини на філософське осягнення дійсності, результатом чого стане її переконаність в принциповій важливості вільного світоглядного самовизначення, осягнення істини власним розумом, вміння співвідносити світоглядні ідеї з практикою суспільного життя та переконання в тому, що самореалізація особистості неможлива без її прилучення до культурної спадщини людства, невід’ємною складовою частиною якої стала філософія.
Важливим елементом навчального посібника виступають методичні розробки семінарських занять, де авторка чітко дотримала анонсованого нею проблемного підходу. Окрім традиційних елементів структури семінарського заняття, таких як тематичний план, визначення ключових понять, концепцій, принципів і перелік рекомендованої літератури, пропонуються інноваційні методичні форми та прийоми: творчі завдання для самостійної роботи, зокрема підготовка філософських есе, реферативних повідомлень аналітичного і дискусійного характеру; аналіз відповідних темі заняття філософських ідей; тлумачення визначених і дотичних до тематики семінару положень, концепцій, теорій, філософське пояснення підібраних літературних текстів, перлин національного і світового фольклору, висловів класиків національної та світової науки і культури; представлення тематичних реферативних досліджень і підготовка тематичних презентацій; підготовка і захист тлумачного тематичного словника за змістом навчального матеріалу; вирішення проблемно-дискусійних завдань і проблемних ситуацій відповідного даній темі змістового навантаження; підготовка і презентація візуальних засобів (схем, таблиць, графіків) за змістом семінарського заняття; аналітичний огляд бібліографії за тематикою даного семінарського заняття.
Серйозну увагу приділяє авторка посібника індивідуальній роботі студентів над програмовим матеріалом, з метою чого підготовлена тематична підбірка індивідуальних завдань та запропоновані методичні рекомендації для їх виконання. Серед таких завдань – опрацювання першоджерел з філософської літератури, написання світоглядно-філософського портрета філософа, діяча науки, культури чи освіти, аналітичний огляд публікацій із проблем сучасної філософії в періодичних виданнях, тематичне повідомлення на студентську наукову конференцію за матеріалами власного аналітичного дослідження.
В опрацюванні філософських першоджерел пропонується наступна послідовність: уважне і систематичне читання філософських текстів з усвідомленням ключових термінів, аргументів і концепцій; аналіз структури і логіки тексту, розкриття логічних зв’язків між окремими його частинами; фіксація власних думок, коментарів, вражень у форматі нотаток для наступних рефератів і есе; дослідження історичного, культурного та інтелектуального контекстів даного філософського матеріалу; порівняння даного філософського тексту з аналогічним змістом матеріалу авторства інших мислителів, представників різних шкіл і напрямків; обговорення ідей та змістових особливостей тексту у контексті його критичного осмислення на предмет істинності та аргументованості.
Опис і осмислення світоглядно-філософського портрета мислителя авторка посібника рекомендує здійснювати за такою схемою: дослідження біографії філософа та його життєвого контексту (родинного і соціально-культурного середовища); ознайомлення з його основними працями, їх ідеями та концепціями, з методами його філософської творчості; визначення впливу основних концепцій мислителя на розвиток філософської думки; висвітлення особливостей даного філософського вчення в поясненні світу, людини, моралі, соціуму, культури тощо; вияснення критики і контроверсій щодо позицій і концепцій, характерних для філософської творчості мислителя. Завершується така робота систематизацією та узагальненням отриманої інформації, що складе основу світоглядно-філософського портрета мислителя у форматі реферативного проекту-повідомлення чи тематичної презентації.
Пошук і аналіз науково-філософських публікацій з проблематики сучасної філософії, вважає авторка, розпочинається із визначення ключової теми та пошуку відповідних науково-літературних джерел, продовжується детальним ознайомленням із досліджуваною публікацією, аналізом її тексту з одночасним виясненням ґрунтовності аргументів, новаторства думок і формулюванням вихідних власних висновків. На основі останніх формуються підсумкові думки та остаточні висновки, які складають зміст і впливають на структуру філософського есе чи наукової статті.
Аналогічний методичний підхід рекомендується і для підготовки повідомлення на студентську наукову конференцію або наукової статті до збірника студентських наукових робіт: вибір теми і формулювання робочої гіпотези як дослідницької ідеї повідомлення чи статті; пошук і аналіз наявних літературних джерел визначення на цій основі основних напрямів авторського дослідження; формулювання та структурування роботи через розробку плану (структури) статті; збір, аналіз і систематизація необхідних даних для змісту статті та процесу аргументації її положень та висновків; підготовка «чорнового» варіанту тексту з дотриманням наукового стилю, з використанням необхідних термінів і аргументів; здійснення редагування та коректування, підготовка до публікації, формування списку використаної літератури.
Авторка пропонує звертатися до філософських есе – роздумів з приводу фундаментальних філософсько-світоглядних проблем, які лежать в основі життєвого світу особистості: добра і зла, сенсу життя, свободи і відповідальності, щастя, справедливості тощо. В посібнику визначені кроки при підготовці та написанні філософського есе: чітка постановка теми і визначення основної проблеми; формулювання основних ідей роботи; розробка структури есе з обов’язковими вступом, основною частиною та висновками; забезпечення логічної аргументації та уникнення суперечностей у тексті роботи; особистий підхід і його обґрунтування; дотримання стандартів у цитуванні та використанні джерел; редагування та заключний перегляд тексту; збереження особистого стилю висловлення думки та характеру письма і забезпечення мовної культури тексту.
Посібник містить перелік тем для написання філософських есе та зразки оформлення такого типу творчих робіт і завершується переліком проблем для підсумкового екзамену з філософії.
