Другий день роботи І Міжнародної науково-практичної конференції «ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурологічний підхід» науковці продовжили на онлайн-офлайн-засіданнях комунікативних платформ, що відбувалися за такими тематичними напрямами: «Сакральна музика в культурній синергії Сходу і Заходу», «Педагогічна освіта як засіб комунікації з духовно-мистецьким простором», «Трансдисциплінарний дискурс у контексті духовного мистецтва», «Образотворче мистецтво як механізм трансляції сенсів християнського вчення» та «Духовенство і його роль у розвитку сакрального мистецтва: збереження традицій у сучасному вимірі».
Науковці, які працювали за темою комунікативної платформи «Сакральна музика в культурній синергії Сходу і Заходу», висвітлювали музичні аспекти релігійних святкувань, тематику, напрямки та значення духовної творчості релігійних діячів християнської церкви і мистецької творчості представників сакрального сектора європейської музичної культури. Зокрема, йшлося про пам’ятки сакральної музики давньої України та зразки оригінальної рецепції української духовної пісні. Доповідачі висвітлювали особливості інтерпретації християнської догматики у музичних творах, культури вираження побожності народу в релігійних піснеспівах, специфіку богослужбово-музичної культури різних регіонів України та інших європейських країн і сакральне значення духовної музики у контексті національної та загальноєвропейської музичної культури. Йшлося про музичні засоби передачі релігійного змісту, про специфіку та значення органної музики, а також про медитативні твори в сучасній українській духовній музиці та про сакральну музику взагалі на різних етапах історичного поступу національних культур.
Учасники другої комунікативної платформи працювали над темою «Педагогічна освіта як засіб комунікації з духовно-мистецьким простором». Виступаючі говорили про прояви медитативності, як однієї з якостей музичного мистецтва в українській музиці, про народознавчий освітній компонент, як складник навчального процесу в закладах вищої освіти, про актуалізацію формування морально-духовного світогляду та духовно-моральний цінностей в умовах музичного простору школи. Фахівці-музикознавці визначали роль української народної пісні та національного музичного мистецтва в цілому для формування духовної особистості та місце художньо-творчого спілкування у системі фахових компетентностей і в духовній культурі майбутнього вчителя музичного мистецтва, де зазначали важливість застосування інноваційних освітніх технологій музикознавчого спрямування. Науковці акцентували увагу на особливостях формування інтересу до класичної музики в умовах Нової української школи, висвітлювали методику художньо-стильового аналізу у формуванні музично-виконавської компетентності вчителя музичного мистецтва.
За тематикою цієї ж комунікативної платформи працювали фахівці музичного й образотворчого мистецтва кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання нашої Академії. Вони представили учасникам конференції аналітичні дослідження методичного спрямування: «Формування національних ідеалів майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі історичних та музикознавчих досліджень» (старші викладачі Олена Тарківська-Нагиналюк і Алла Афанасенко), «Національний зміст в ілюстративному матеріалі підручників для початкових шкіл України, виданих у 90-х роках ХХ століття» (кандидат педагогічних наук Іванна Погонець), «Педагогічне формування професійної компетентності майбутніх учителів музики засобами українського народного музичного мистецтва» (кандидат педагогічних наук Мар’яна Томашівська), «Розуміння смислу музичного твору майбутніми вчителями музичного мистецтва: семіотичний аспект» (асистент кафедри Юлія Мельник), «Педагогічні умови формування відчуття форми, кольору, простору під час виконання здобувачами робіт з живопису та пленерних робіт» (старший викладач Дмитро Синенький, викладач Олена Тимків). Трибуну конференції надали і нашим студентам: Яна Змєєва висвітлювала «Використання інноваційних технологій в навчанні мистецьких дисциплін» (науковий керівник – старший викладач Дмитро Синенький), а Олеся Алексійчук – тему «Репрезентація духовного мистецтва на уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» у старших класах» (науковий керівник – доцент Світлана Бондар (Гуральна)).
«Трансдисциплінарний дискурс у контексті духовного мистецтва» – тематичне навантаження третьої комунікативної платформи. Науковці аналізували духовну творчість українських і зарубіжних композиторів різних напрямків і періодів, духовно-релігійні мотиви в музичному та образотворчому мистецтві європейських народів, зверталися до проблеми ідеологічного впливу на культуру та мистецтво, до історії та трансформації різних видів і форм духовного мистецтва. На цій платформі прозвучали виступи наших науковців: професора Генріха Стронського («Римо-католицька Церква - носій західних цивілізаційних впливів. З історії РКЦ в Україні у ХХ столітті»), доктора філософії Олени Мацелюх («Джерела традицій органної музики у Львові»), доцента Олега Василишина («Духовні виміри багатогранної мистецької спадщини Оксани Лятуринської»).
Учасники конференції, які працювали за програмою четвертої комунікативної платформи, висвітлювали проблему «Образотворче мистецтво як механізм трансляції сенсів християнського вчення». Їх науковий інтерес склали проблеми збереження української культурної ідентичності та історичної пам’яті через творчу діяльність персоналій національного мистецтва; визначали вони і вплив християнських духовних символів на образотворчу діяльність митців. Говорили доповідачі і про застосування новаторських методів при вивченні сакральної складової образотворчого мистецтва. На цій комунікативній платформі працювали науковці нашого закладу вищої освіти: доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Тетяна Балбус представила тему «Народна ікона на склі як особливе духовно-сакральне явище», а викладач нашого фахового коледжу Богдана Гуменюк зі своїми колегами з Волинського НУ ім.Лесі Українки, доцентами Олександрою Панфіловою та Іваном Тарасюком – результати спільного дослідження «Фітоморфна фрескова орнаментика церков Почаївської Лаври».
«Духовенство і його роль у розвитку сакрального мистецтва: збереження традицій у сучасному вимірі» – проблематика, над якою працювали науковці п’ятої комунікативної платформи. Вони характеризували форми і зміст навчального процесу у римо-католицьких семінаріях, сакрально-мистецьку діяльність релігійних діячів, зокрема. греко-католицьких священиків, в її музичному та образотворчому форматах, процес формування художніх традицій національного образотворчого мистецтва і визначали рівень новаторства творчості сучасних композиторів – авторів духовних музичних творів, давали соціально-богословську інтерпретацію гендерних відносин. У виступах фахівців знайшли своє відображення сакрально-мистецькі проблеми минулого і сьогодення, зокрема йшлося про капеланство як духовно-релігійну складову діяльності українського суспільства, про актуалізацію проблематики християнського розуміння свободи і права на життя та про правові гарантії свободи совісті в умовах російської агресії проти України. В цьому тематичному напрямку працювали і науковці нашої Академії: кандидат мистецтвознавства, доцент Світлана Бондар (Гуральна) спільно з вікарієм Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ, о.Віталієм Козаком характеризували «Внесок греко-католицьких священників Тернопільщини у розвиток хорового мистецтва», а кандидат філософських наук, доцент Олена Мороз – «Роль духовенства у формуванні релігійної свідомості віруючих засобами сакрального мистецтва».
Технічну підтримку наукового форуму забезпечували Андрій Бурма та Юрій Ліщук.
За матеріалами І Міжнародної науково-практичної конференції «ALTITUDO MUNDI SPIRITUALIS. Духовність у сучасному світі: просвітницько-культурологічний підхід» буде підготовлено збірник наукових праць.
