КЛАСИЧНИЙ МАСАЖ: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА

Науково-педагогічні працівники кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, професор Олена Довгань і доцент Любов Левандовська, в авторській співпраці з доцентом Тернопільського національного медичного університету ім. Івана Горбачевського підготували навчально-методичний посібник «Основи класичного масажу для дорослих і дітей». Публікацію книги здійснило Тернопільське видавництво «Навчальна книга – Богдан». У навчальному виданні подано необхідні теоретичні відомості про будову тіла людини та фізіологічні процеси, що відбуваються під впливом масажу в людей різних вікових груп, а також предметно висвітлено практичні навики класичного і дитячого масажу. Посібник адресований фахівцям фізичної реабілітації, науково-педагогічним працівникам і студентам вищих закладів освіти за спеціальностями фізичного виховання та спорту.

Автори навчально-методичного видання розкривають історію розвитку оздоровчого та лікувально-профілактичного масажу, дають чітку вікову періодизацію постнатального (постембріонального) онтогенезу, характеризують вплив масажу на анатомо-фізіологічні функції людського організму у віковому аспекті, насамперед його вплив на нервову систему та на особливості функціонування серцево-судинної, дихальної, кісткової та м’язової систем. Особлива увага приділена гігієнічним аспектам масажу: визначені гігієнічні вимоги до проведення процедури масажу, безпосередньо до пацієнта і масажиста, а також висвітлені протипоказання до його проведення.

Відкривається книга твердження про історичну давність масажу як лікувально-профілактичного засобу. Згадується, що першими систематизували методи і техніки масажу давньокитайські та давньоіндійські лікарі; дізнаємося навіть про те, що в деяких країнах масаж був елементом культових богослужінь. Особливою популярністю користувався лікувальний масаж в Давньому Єгипті, в Античній Греції та Давньому Римі, в Середньовічній Азії. Після Середньовічного занепаду розвивається мистецтво масажу і в країнах Європи, де з’являється важливе доповнення до техніки масажу – мануальна терапія., яка на даний час визнана лікувальною дисципліною.

Особливу практичну цінність посібника має розділ «Методика і техніка проведення масажу окремих частин тіла». Автори звертаються до таких основних прийомів масажу як прогладжування, розтирання, розминання, ударні прийоми та вібрація, описують конкретику масажу голови при головних болях, гіпертонічній хворобі і навіть з метою сприяння росту волосся, косметичний і лікувальний масажі обличчя, дають процедуру та розкривають роль масажу шиї та грудної клітки, спини та живота, верхніх і нижніх кінцівок. В усіх випадках вказано основні прийоми та етапи роботи масажиста з пацієнтом, конкретно визначена тривалість проведення процедур.

Беззаперечну увагу привертає пояснення методики проведення масажу при травмах і захворюваннях опорно-рухового апарату, де особливий акцент зроблено на лікувально-оздоровчих можливостях таких форм і видів масажу. При цьому підкреслюється, що саме під впливом такого масажу вгамовується біль, зникають набряки тканин, прискорюються їх регенерація та метаболізм, нормалізується функція нервово-м’язового апарату. Автори визначають завдання і характеризують методику проведення масажу при мікротравмах, гострому м’язовому чи нервовому спазмі, при гострому міозиті та пошкодженні м’язів (надривах, розтягненні, розривах). Описані масажні процедури при особливо поширених  видах захворювань, зокрема, при тендовагініті (захворювання сухожильних порожнин),  хворобі Левена (наслідок повторних травм і фізичних перевантажень), травматичному періоститі та періартриті (запалення шару кістки в місці прикріпленні до неї м’язів, сухожиль, зв’язок), сколіозі (викривлення хребта). Висвітлені основні види та прийоми лікувального масажу при захворюваннях і травмах суглобів, вивихах, переломах кісток, переломах ребер і бічних та остистих відростків хребта, при пошкодженнях менісків колінного суглоба, тугорухомість у суглобах. Йдеться і про хронічні захворювання опорно-рухового апарату: артрози (захворювання суглобів), травматичні бурсити (захворювання суглобів), хвороба Баструпа (вроджене збільшення відростків хребта), спондилоартроз (дегенеративні зміни в хребті), подагра (вплив на опорно-руховий апарат порушення обміну речовин).

Кардинально важливим є розділ посібника, що стосується методики масажу при захворюваннях серцево-судинної системи, бо такі захворювання стали «лідером» серед усіх хвороб, які вражають людський організм. А серед них найпоширенішою виступає ішемічна хвороба серця. У посібнику розкривається методика масажу при цій хворобі, а також при інших захворюваннях серцево-судинного типу: вегетосудинній дистонії (порушення артеріального тиску), атеросклерозі (захворювання артерій), гіпертонічній хворобі (підвищення артеріального тиску), гіпертензії у спортсменів (наслідок помилок тренувального процесу), артеріальній гіпотонії (пониження артеріального тиску), інфаркті міокарда (внаслідок порушення кровопостачання серцевого м’яза), стенокардії (спазм вражених атеросклерозом коронарних судин). Безпосередніми хворобами судин є хвороба Рейно (спазм судин), облітеруючий ендартеріїт (порушення регуляції кровообігу), лейкоз (системне захворювання крові), варикозне розширення вен (наслідок надмірних фізичних навантажень, застійних явищ, зайвої ваги).

Для кожного, хто постійно займається фізичною культурою та спортом, критичними захворюваннями виступають хвороби дихальної системи. Зауважимо, що таких хвороб є багато, але змушені визнати, не всі вони піддаються чи вимагають лікування масажем. До захворювань, відносно яких застосування масажу є ефективним, відносяться гостра і хронічна пневмонії (запальні процеси у легеневій тканині), бронхіт (захворювання інфекційного походження), плеврит (виникає при туберкульозній інфекції, гострій пневмонії, гнійних процесах у легенях, ревматизмі).

Відповідну увагу автори посібника приділяють висвітленню методики масажу при окремих терапевтичних хворобах, що належать до найпоширеніших. Зокрема, при гастриті (підвищенні кислотності у шлунку), закрепах (затримках випорожнення кишківника), виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (пов’язаній з болями в черевній порожнині), цукровому діабеті (підвищенні змісту цукру у крові) та ожирінні (надмірному відкладенні жиру в клітковині та тканинах).

Належний ефект приносить застосування спеціальних методик масажу при окремих захворюваннях нервової системи. Піддаються лікуванню масажем попереково-крижові болі при травмах хребта (після падіння чи удару), попереково-крижовому радикуліті (з причин фізичного перевантаження, травм, несприятливих зовнішніх впливів на організм), невралгії міжреберних нервів (болі при вдиху і рухах), невралгії трійчастого нерва (хронічні запальні зміни в його периферії), невриті лицевого нерва (параліч мімічних м’язів, сльозоточивість), розсіяному склерозі (при змінах у головному і спинному мозку), інсульті (крововилив у головний мозок), неврастенії (підвищена психічна і фізична втома), остеохондрозі хребта (дегенеративні процеси у міжхребцевому диску) та при дискогенних радикулітах (ураженнях міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта).

Автори навчально-методичного посібника не обійшли увагою методику і техніку проведення дитячого масажу. Всі масажні процедури вони розподілили на дві цільові групи: профілактичні масажі як рекомендовані та лікувальні масажі як обов’язкові. Такі процедури рекомендують дітям віком від півтора місяця до одного року, а за визначеною фахівцями необхідністю – і до трьох років. Насамперед, вказано на гігієнічні основи масажу дітей раннього віку та визначено основні прийоми масажу (прогладжування спини, живота, рук, ніг, розтирання і розминання, ударні прийоми та вібрація). Вказано особливості проведення та позитиви впливу на здоров’я дитини загальнозміцнювального масажу, а також масажу з елементами гімнастики, з яких перший є профілактичною процедурою всіляких патологій і стимулює кровообіг і лімфообіг, формування імунітету, а другий, окрім профілактичного впливу, зміцнює скелет і м’язи, тонізує весь організм дитини. Методика проведення масажних процедур подається диференційовано з урахуванням віку дитини та за принципом зростання інтенсивності впливу на дитячий організм.

Зазначимо, що автори посібника визначають три основні види масажу: загальний дитячий масаж (зміцнення дитячого організму, розвиток скелету, формування правильної постави, підвищення імунітету всього організму), лікувально-профілактичний масаж (оздоровлюючий вплив на конкретний орган тіла дитини, що потребує лікування) та перкусійний бронходренажний масаж як терапія захворювання бронхів і легень. Зауважено, що при проведенні масажу дітям від трьох до семи років можна використовувати всі прийоми як місцевого, так і загального масажу. В той же час, при  патологічних станах прийоми дитячого масажу чітко диференціюються, зокрема, при гіпер- чи гіпотонусі м’язів дисплазії, кривошиї, рахіті, плоскостопості, дитячому церебральному паралічі, при вадах серця.

Значним методичним і практичним позитивом навчального посібника виступає розділ, в якому визначається застосування кремів, мазей, гелів і олій, що при здійсненні масажних процедур поліпшують мікроциркуляцію крові та лімфи, нормалізують обмін речовин, знімають набряки, поліпшують стан шкірного покрову, усувають больові відчуття. Автори називають дев’ятнадцять таких препаратів і дають конкретні рекомендації щодо їх застосування при проведенні різного виду масажів.

Посібник містить список рекомендованої навчально-методичної літератури і доповнений 80-ма малюнками, що ілюструють широкий комплекс методичних прийомів загальнозміцнювального, профілактично-лікувального та лікувального масажів.


Надрукувати