Видавничим Центром Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка опубліковано сьомий випуск збірника наукових праць наших молодих науковців, магістрантів і студентів «Kremenets science; open air, або наука в кросівках». Збірник містить статті молодих авторів за змістом їх виступів у рамках роботи однойменного семінару-турпоходу. Випуск підготувала редакційна колегія у складі кандидата філологічних наук, доцента Р.О.Дубровського, кандидата сільськогосподарських наук, доцента О.В.Тригуби, кандидатів педагогічних наук, доцентів О.В.Швець і В.Ю.Цісарука, кандидата технічних наук, доцента І.П.Саланди.
Збірник «Kremenets science; open air, або Наука в кросівках» складається із трьох розділів, які включають матеріали доповідей, що були оприлюднені у відповідних тематичних студіях семінару-турпоходу: «Проєктні технології як засіб інноваційної діяльності наукових центрів», «Дитиноцентризм як основа сучасної освіти» і «Природоцентризм як необхідність часу». Видання містить матеріали 27 науково-аналітичних досліджень, що їх здійснили 48 молодих науковців, магістрантів і студентів – представників усіх факультетів нашого закладу освіти. До Збірника також включено фотозвіт про роботу науково-практичної конференції «Kremenets science; open air, Або Наука в кросівках».
Розділ «Проєктні технології як засіб інноваційної діяльності наукових центрів» розпочинається аналітичним дослідженням «Розробка критеріїв під час проектування виробів інтер’єрного призначення», яке підготували доцент О.В.Омельчук, здобувачі Р.В.Козак і М.Я.Авдійчук. Автори приходять до висновку, що з урахуванням нинішнього стану навчально-матеріальної бази трудового навчання та технологій у загальноосвітній школі вчителю потрібно знаходити додаткові можливості для ознайомлення учнів з виробництвом, формування в них загальних знань, умінь, способів проектування виробів інтер’єрного призначення. «Проєктно-технологічна діяльність учнів у процесі вивчення технології обробки конструкційних сталей» – тема публікації доцента кафедри М.П.Олексюк і здобувача Ю.П.Олексюка, які на основі аналізу досвіду вчителів-практиків і проведеного дослідження вважають за необхідне предметно навчати і конкретно налаштовувати учнів на процес всебічного оцінювання об’єкта і результату технологічної діяльності. Здобувачі О.В.Магдич і В.О.Микитюк спільно з доцентом О.В.Омельчуком характеризують процес «Управління дослідницькою проєктною діяльністю на уроках технологій». На їх думку, саме організація проєктної діяльності учнів на уроках трудового навчання дозволяє зацікавити їх в отриманні відповідних знань, розкрити їх творчий потенціал. «Особливості організації проєктної діяльності учнів на уроках трудового навчання» привернули увагу здобувачів В.Г.Остапчука та Н.М.Сагана, які наголошують, що без реалізації принципу спільної діяльності вчителя і кожного учня з його однокласниками прогрес у проєктному навчанні практично неможливий. Здобувачі І.О.Боярчук та О.О.Собчук висвітлюють «Основи розробки творчого учнівського проєкту в старшій школі», де вони визначають відповідні етапи: передпроєктні дослідження, конструкторський пошук, розробка ескізного проєкту, складання проєктно-конструкторської документації, виготовлення зразка та його випробування. Здобувачки А.С.Свиридюк і А.А.Тимощук визначають «Актуальність навчання учнів технології «вишивання бісером»», що аргументують твердженням про «вишивання бісером» як про найдавніший і найпоширеніший вид декоративного-ужиткового мистецтва. Доцент кафедри М.П.Олексюк спільно із здобувачкою М.В.Білик розкривають «Навчально-виховні можливості трудового навчання». Вони виокремлюють форми і методи навчання та виховання учнів на уроках трудового навчання, а із здобувачкою А.В.Мороз аналізують конкретну проблему «Методика виконання творчого учнівського проєкту у техніці «алмазна мозаїка»», де вказується на новизну такої техніки у створенні виробів інтер’єрного призначення.
Другий розділ Збірника включає статті молодих науковців, написані за матеріалами їх виступів у тематичній студії «Дитиноцентризм як основа сучасної освіти». У статті «Любов до дитини – основна компонентів педагогічної освіти батьків дітей дошкільного віку» доцент кафедри О.В.Швець наголошує, що забезпечення педагогічної освіти батьків – актуальне завдання сучасної освітньої системи задля вирішення проблем виховання підростаючого покоління, а любов до дитини – це вирішальна спонука до здобуття спеціальних знань батьками для успішної реалізації їх родинних функцій. Доктор філософії А.Р.Заблоцький і здобувачка І.П.Данилюк висвітлюють «Особливості процесу деінституалізації в соціальній сфері», які полягають в тому, що для забезпечення права дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на виховання в сім’ї необхідна реалізація реформи інституційної (інтернатної) системи захисту дітей – деінституалізації, що передбачає планомірне закриття інтернатних закладів і розвиток альтернативних форм опіки і піклування (усиновлення, прийомна сім’я, малий груповий будинок, сімейний патронат). Викладач Г.В.Кедрич і здобувач Ю.Р.Ванярха наголошують на значенні «Виховання потреби у школярів до щоденних занять фізичними вправами», що полягає в необхідності використовувати механізм формування навичок поведінки, яка передбачає включення в діяльність школярів систематичного виконання індивідуальних завдань з фізичної культури. «Проблема підготовки учнів до самостійних занять фізичними вправами» – тема спільного дослідження, здійсненого старшим викладачем В.І.Довгалем, асистентом С.М.Сиротюком і здобувачкою Н.В.Лесніковою. Автори пишуть про формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя та здобуття школярами практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами й проведення активного відпочинку.
Серед авторів розділу є представники інших вищих закладів освіти України. Зокрема, магістрантка Київського національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова М.М.Дячук досліджує «Поняття про нескладні досліди та їхні види в закладах дошкільної освіти». Авторка демонструє, що використання нескладних дослідів у дошкільному закладі цінне тим, що вони мають велику переконуючу силу, а знання, яких набувають діти, – особливу доказовість, повноту і міцність. Здобувачка нашої академії М.В.Козла говорить про «Використання картин Олега Шупляка у національно-патріотичному вихованні учнів» і пропонує після ознайомлення учнів із творчістю Олега Шупляка надати їм можливість здійснити самостійний пошук додаткових матеріалів про роботи цього художника, а також обрати для себе об’єкт проєктування для власної реалізації. Здобувачка Х.І.Котик характеризує «Національно-патріотичне виховання на уроках трудового навчання» і підкреслює, що вчитель трудового навчання через національний фольклор, поезію, народні традиції формує національну свідомість учнів, особливо при вивченні ними технології виготовлення виробів національного декоративно-ужиткового мистецтва. «Методика формування ключових компетенцій здобувачів професійно-технічної освіти» – тематика статті здобувачки О.В.Онук. Авторка підкреслює: головне завдання – спрямувати роботу вчителя із простої передачі знань учням на його спільну роботу з ними у напрямку набуття професійних і ключових компетенцій. Здобувач В.Р.Шевчук висвітлює «Особливості шкільного курсу інформатики в Німеччині» та повідомляє, що останніми роками в Німеччині ведуться дискусії щодо цифрових компетентностей та медіаграмотності молоді, щодо важливості обов’язкового навчання інформатики для всіх школярів.
Тематика третього розділу Збірника – «Природоцентризм як необхідність часу». Його відкриває стаття кандидата сільськогосподарських наук О.Б.Бондара і здобувачки Б.І.Андріюк «Екологічні проблеми Тернопільської області». Автори вважають, що відчутне погіршення екологічної ситуації в Україні має своїми причинами неконтрольоване і нераціональне використання національних природних ресурсів, і хоча Тернопільщина належить до відносно благополучних в екологічному відношенні регіонів України, проте серед найактуальніших проблем екологічного сьогодення області залишається забруднення водних об’єктів стічними та шкідливими зливовими водами, неефективна робота очисних споруд, зберігання заборонених хімічних засобів захисту рослин, наявність стихійних сміттєзвалищ, нераціональне використання природних ресурсів, недостатнє фінансування природно-охоронних заходів. Доцент О.К.Галаган і здобувачка Д.С.Берлінець публікують статтю «Дидактичні можливості використання онлайн-дошки Padlet в освітньому процесі», причім авторки вивчають і досліджують дидактичні можливості такого сучасного інноваційного засобу навчання під час проведення уроків біології та екології в дистанційному режимі. У статті наголошується, що онлайн-дошка Padlet викликає інтерес у школярів через візуалізацію важливої чи необхідної їм інформації. Популярність цього навчального засобу забезпечується його різноманітними можливостями та простотою застосування, а також наявністю її україномовної версії і зручності використання в умовах дистанційного навчання. За допомогою віртуальної дошки навчальне заняття доповнюється якісними малюнками, графіками, схемами та іншими навчально-дидактичними інструментами, що дозволяє зробити заняття більш наочним та інтерактивним. Водночас, застосування онлайн-дошки Padlet вимагає від педагога професійної майстерності та креативності.
Доценти І.П.Саланда і В.Ю.Цісарук, кандидат педагогічних наук І.В.Цісарук висвітлюють процес «Впровадження методів STEM-освіти в навчальний процес відповідно до концепції Нової української школи». Автори наголошують, що провідним принципом STEM-освіти є інтеграція, а її використання при вивченні освітніх компонент згідно концепції Нової української школи та STEM, дозволяє здійснити модернізацію методологічних засад, змісту та обсягу навчального матеріалу, технологізацію процесу навчання та формування загальних і спеціальних компетентностей якісно нового рівня. Це також відіграє позитивну роль у підготовці учнів до майбутнього працевлаштування та подальшого навчання і розвитку, які в свою чергу вимагають технічно складних навичок, зокрема із застосуванням математичних знань і наукових понять. Важливе краєзнавче питання «Еколого-просвітницька діяльність у природоохоронних установах Кременеччини» привернуло увагу доцента О.В.Тригуби та здобувачки В.М.Мацидін. Спроєктувавши проблему на навчальний процес у загальноосвітній школі, авторки прийшли до висновку, що при здійсненні практичного формування пізнавальних інтересів школярів потрібно використовувати традиційні та інноваційні методи навчальної діяльності (евристична бесіда, «брейн-ринг», вікторина), які дозволяють зацікавити учнів новим навчальним матеріалом і сформувати стійку систему їх знань, умінь та навичок, необхідних для розвитку активної і творчої особистості. Кандидат педагогічних О.В.Швець і здобувачка А.А.Маджара характеризують «Сортери як засіб ознайомлення дітей дошкільного віку з довкіллям». Вони пишуть про інноваційну іграшку «сортер» як засіб залучення дитини до глибокого пізнання навколишньої дійсності, бо для дитини гра виступає діяльністю, спрямованою на орієнтування в предметній і соціальній дійсності, в якій дитина відображає враження від їхнього пізнання. Автори говорять про особливості використання ігор-сортерів у залежності від віку дітей, їх уподобань, бо саме в цьому – умова успішної діяльності та запорука зростання дитини дошкільного віку.
«Система стандартів у галузі природокористування та охорони навколишнього середовища» – тема дослідження, над якою працював здобувач С.В.Бочков. Автор виходить із того тривожного факту, що безконтрольне та безсистемне використання природних ресурсів, порушення та руйнування природоохоронних екосистем, техногенне забруднення навколишнього природного середовища, надмірне антропогенне навантаження на природу призвели до того, що екологічні проблеми стали одними з найгостріших і найактуальніших як на регіональному, так і на загальнонаціональному та міжнародному рівнях. Саме в такому аспекті екологічна стандартизація та нормування природокористування та охорони навколишнього середовища складають невід’ємну і критично важливу частину діяльності людства, кардинально впливають на всі аспекти нашого життя. За своєю суттю екологічна стандартизація – це розробка та встановлення комплексу обов’язкових до виконання правил, вимог, норм і нормативів у галузі природокористування та охорони навколишнього середовища від всіх можливих різновидів забруднення та інших форм негативного впливу. Частково дотичну до природоохоронної проблематику «Використання креативних технологій з метою формування здоров’язбережувальної компетентності школярів» розробляє здобувачка А.А.Мазур. Авторка вважає, що використання креативних технологій в обов’язковому порядку передбачає відмову від засвоєння готових знань, бо тільки навчальний процес із застосуванням креативності сприяє розвитку критичного мислення, інтелектуальних і творчих здібностей учнів. Вчитель біології та основ здоров’я покликаний застосовувати ефективні креативні методи і засоби навчання для розвитку пізнавально-творчого потенціалу учнів, що підвищує ефективність їх навчальної діяльності, дає позитивну мотивацію, сприяє емоційному збагаченню навчального процесу. Про таке тривожне соціальне явище як «Молодіжне безробіття в Україні» пише здобувачка І.П.Дмитренко. Авторка виходить з того, що значна кількість молодих людей щорічно пропонують на ринку праці свою робочу силу після закінчення закладів загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти. З причини проблем, що склалися на ринку праці, показник молодіжної трудової зайнятості явно недостатній і працездатні молоді люди не мають можливостей реалізувати своє право на працю. Від цього особливо програє суспільство, бо саме молоді люди здатні ефективно стимулювати суспільний прогрес, бути активними учасниками державотворчого процесу в усіх його секторах і напрямках. Важливо враховувати, що проблема молодіжного безробіття має не тільки економічне, а й психологічне та соціальне підґрунтя з негативними наслідками для суспільства в цілому. Вирішення проблеми молодіжного безробіття кардинально важливе для майбутнього країни. «Загальні педагогічні засади формування здорового способу життя» виясняє здобувачка С.М.Борак. На її думку, процес формування екологічної грамотності та здорового способу життя учнівської молоді потребує цілеспрямованої взаємодії вчителя та учня з метою формування потреб останнього в екологічно доцільному способі життя. Доцент О.І.Дух і здобувачка О.М.Романчук темою своєї статті обрали «Популяризацію філософії «Zero Wast» в інформаційному просторі». Основна ідея їх статті: важливим інструментом реалізації освітніх завдань сталого розвитку є перехід екологічних знань в екологічний спосіб життя через впровадження філософії «Zero Wast», що формулює п’ять основних життєвих правил, які забезпечують нульовий рівень відходів. Важливе значення авторки статті надають діяльності громадських організацій, які ефективно впливають на формування екологічної культури молоді, поширюють інформацію екологічного змісту, формують природоохоронний акцент у громадській думці, а в загальному, програмують нові стратегії поведінки людини в природі, відносин у системі «суспільство-природа».
