Видавничим центром академії опубліковано двадцятий випуск збірника наукових праць «Актуальні проблеми гуманітарної освіти», в якому висвітлюються теоретико-методологічні засади становлення та розвитку освіти, особистісно орієнтованого підходу в системі безперервної освіти в умовах реалізації нових освітніх програм, а також особистісно орієнтована позиція педагога в сучасній парадигмі виховання згідно принципів Нової української школи. Видання рекомендоване до друку Вченою радою Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Загальну редакцію Збірника здійснили ректор академії, професор Афанасій Ломакович і проректор з наукової роботи і стратегічного планування, професор Микола Курач.
У трьох тематичних розділах Збірника – «Педагогічний дискурс культурології та мистецтва», «Психолого-педагогічні аспекти наукових досліджень у професійній освіті», «Еколого-біологічні проблеми у сучасних наукових дослідженнях» – опубліковані результати 21 науково-аналітичного дослідження, над якими працював 31 науково-педагогічний працівник нашого навчального закладу.
Розділ «Педагогічний дискурс культурології та мистецтва» відкриває стаття кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови та літератури і методик їх навчання Олега Василишина «Микола Гоголь в рецепції Уласа Самчука». У публікації вперше зроблено спробу висвітлити мало вивчене на даний час питання рецепції Миколи Гоголя у творчій спадщині відомого українського письменника Уласа Самчука. Автор стверджує, що класика Миколи Гоголя залишила помітний слід у творчому та духовному розвитку письменника і знайшла свій інтертекстуальний вияв у його творах. Йдеться також про літературно-критичні міркування Уласа Самчука щодо творчості українського письменника Миколи Гоголя, в чому українські письменники спільної думки не мають.
Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Світлана Гуральна характеризує «Органне мистецтво Західної України в європейському контексті». Авторка аналізує хронологію розвитку органної музики в Європі, описує збережені до нинішнього часу оригінальні музичні інструменти попередніх століть, називає провідні європейські навчальні заклади, де здійснюється вивчення органної музики та практичне навчання гри на органі, подає основні віхи розвитку органного мистецтва в Західній Україні, зокрема, у Кременці, в чому, детально описано історію органу в Кременецькому костелі Святого Станіслава. Стаття закінчується побажанням: культивувати володіння грою на органі, запроваджувати в музичних навчальних закладах фестивалі та конкурси органної – все це повинно стати нормою культурно-мистецького життя нашого краю.
Методика «Формування музичної грамотності молодших школярів у процесі колективного музикування» – тематичний напрям аналітичного дослідження кандидата педагогічних наук, доцента кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Ліни Ільчук, яка, пояснивши сутність та обґрунтувавши важливість таких мистецьких музичних феноменів як «музична грамотність», «колективне музикування», «діатонічні музичні інструменти», запропонувала нетрадиційні форми та методичні прийоми вивчення музичної і нотної грамоти на уроках музичного мистецтва, в чому вона надає важливого значення музикуванню учнів на звуковисотних музичних інструментах. У статті окремо наголошується, що засвоєння понять нотної та музичної грамоти можливе у різних формах, серед яких однією із найефективніших є колективне музикування.
«Фортепіанна творчість Василя Барвінського» стала предметом дослідження кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Оксани Легкун. У своїй статті музикознавець дослідила особливості та значення фортепіанної творчості композитора у розвитку української фортепіанної музики, проаналізувала стильову специфіку його творчого доробку та специфіку використання фольклору у фортепіанних творах, охарактеризувала цикли фортепіанних п’єс для дітей і юнацтва. На думку науковця, головною рисою музичної мови Василя Барвінського є колористичність, звукова барвистість, яка посилюється різноплановістю фактури, поєднанням гармонічного елементу з поліфонічним, а в його стилістиці поєднано неоромантизм, імпресіонізм, сецесію, експресіонізм, фольклоризм. Тому можна стверджувати, що саме він заклав підґрунтя професійної національної фортепіанної школи.
Кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Іванна Погонець дала «Характеристику основних критеріїв якості ілюстративного матеріалу навчальних книг для молодших школярів». Науковець-мистецтвознавець конкретизувала показники, що стосуються кожного окремого критерію якості ілюстративного видання: дидактичного (відповідність змісту книги, функціональність, взаємозв’язок з іншими компонентами її структури, науковість, видова різноманітність, тематична взаємопов’язаність), гігієнічного (ілюстративність, фарбовість, якість поліграфічного виконання, виразність і чіткість зображень, наявність текстівок і аплікацій, якість обкладинки), художньо-естетичного (реалістичність зображень, відповідність кольорової гами, наявність елементів мультиплікації, фантастичних і казкових персонажів і предметів, естетична цінність).
Результатом творчої співпраці науково-педагогічних працівників кафедри української мови та літератури і методик їх навчання доктора філологічних наук, доцента Віталія Назарця, кандидата філологічних наук, доцента Романа Дубровського і кандидата філологічних наук, старшого викладача Ірини Поляк стало дослідження «Структурні ознаки та засоби вираження категорії неозначеності». Науковцями досліджено самостійну, некорелятивну, когнітивно-орієнтовану, функційно-семантичну категорію неозначеності, яку розглянуто крізь призму функційно-категорійної концепції та з огляду на пріоритетність змістових параметрів, сукупність рангово представлених функційних зон і засобів маркування, а також схарактеризовано морфологічну палітру засобів експлікації неозначеності.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Інна Ратинська та старший викладач цієї ж кафедри Василь Райчук розробляють тему «Художній смак: критерії формування смаку у сфері музичного мистецтва». Автори подають різноманіття тлумачень поняття «смак» та його історичну появу і змістовий генезис, проводять паралелі між поняттями «художній смак» і «естетичний смак», в яких художній смак виступає як особлива модифікація естетичного смаку, формується на основі естетичного і взаємовпливає на нього, виникає в результаті спілкування людини зі світом мистецтва та визначається художньою освітою людини. В кінцевому підсумку, художній смак показує не лише ступінь естетичного розвитку людини, а й ступінь її особистісного розвитку загалом.
«Особливості освітнього процесу під час воєнного стану» – не тільки актуальна, а й соціально гостра і духовно вразлива тематика, яку запропонував викладач циклової комісії гуманітарних дисциплін нашого коледжу Віталій Романюк. Автор аналізує основні проблеми, з якими зіткнулася вітчизняна освіта в умовах воєнного стану. Насамперед це виявилося в тому, що війна викликала необхідність запровадження дистанційного навчання в абсолютній більшості українських шкіл. У статті звернута увага на особливості реформування освіти в умовах воєнного часу, наголошено на необхідності застосування методів психологічної підтримки учнівської та студентської молоді.
Старші викладачі кафедри мистецьких дисциплін і методики їх навчання кандидат педагогічних наук Олена Тарківська-Нагиналюк і Алла Афанасенко висвітлюють процес «Виховання хормейстера за методичними принципами К.К.Пігрова». У статті висвітлюються педагогічні засади хорової школи Костянтина Пігрова, особливості творчого використання методики роботи з хоровим колективом, яку учасник хору зможе використовувати як інструмент у майбутній фаховій діяльності. Детально розглянуто методи роботи керівника хору в розучуванні музичного твору. Виховання хормейстера за методичними принципами Костянтина Пігрова залишається актуальним і сьогодні.
Заслужений артист України, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Микола Швидків і асистент цієї ж кафедри Ольга Пуцик аналізують «Методичні прийоми формування естрадно-вокальних навичок на заняттях з постановки голосу у студентів мистецьких спеціальностей». Музикознавці вказують, що поняття методичного прийому, як частини методу навчання, є множиною дидактичних прийомів, органічно пов’язаних між собою в певну систему. У статті виокремлені методичні прийоми формування вокальних навичок на заняттях з постановки голосу, висвітлені основні вокальні прийоми, що характерні для сучасного естрадного виконавства.
Тематичний напрям «Психолого-педагогічні аспекти наукових досліджень у професійній освіті» розпочинається статтею «До питання навчання вибіркового модуля «Графічний дизайн»», яку підготували кандидат технічних наук, доцент Надія Бабій, кандидат педагогічних наук, доцент Ігор Галаган і магістрант Олександр Сімора. Автори описали інструментарій даного модуля та можливості його застосування при підготовці вправ для здобувачів освіти, і наголосили, що вивчення комп’ютерного графічного дизайну допоможе учням розвинути їх креативні навички. У статті запропоновано перелік вправ для реалізації кожного із методичних підходів до вивчення згаданого модуля в курсі інформатики старшої школи в Україні.
Кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Володимир Банах характеризує «Розвиток швидкісно-силових якостей студентів», в чому наголошує на особливостях застосування тестів і нормативів розвитку таких якостей у персоніфікованому підході до організації фізичного виховання першокурсників. Це сприятиме подоланню негативних тенденцій у фізичному розвитку та забезпеченні здоров’я студентської молоді.
У статті «Трансформація пошуку сенсу життя студентською молоддю в реаліях війни в Україні» кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднар розкриває основні підходи до трактування сенсу життя у вітчизняних та зарубіжних психологічних теоріях, характеризує особливості смислоутворення на різних вікових етапах, виокремлює роль юнацького віку як сенситивного періоду для формування найважливіших смислів, з’ясовує причини трансформації смислової сфери молоді в екстремальних ситуаціях. Науковець вважає, що у процесі формування смислів у молодих людей недостатньо виокремлюються когнітивні, раціональні шляхи світовибудови, у них часто переважають ірраціональні, емоційні форми самопрогнозування, як от, надія, мрія, фантазія. Однак, знаходимо і висновки позитивної спрямованості: в молодих людей спостерігається суттєве переосмислення своєї життєвої місії, основним пріоритетом визнається доручення до перемоги українського народу над агресором і збереження фізичного і ментального здоров’я молодого покоління.
Конкретну і практично важливу методичну тематику «Модульно-стержнева система заземлення та особливості її вивчення майбутніми вчителями трудового навчання» розробляють доктор педагогічних наук, професор Микола Курач і старший викладач кафедри теорії та методики трудового навчання і технологій Олександр Ємець. У статті наголошується, що при влаштуванні систем заземлення електроустановок найраціональнішим вважається застосування модульно-стержневої технології, яка за багатьма параметрами переважає традиційну. Автори надають рекомендації щодо вибору форм, методів і засобів вивчення студентами цієї системи заземлення.
Кандидат філософських наук, старший викладач кафедри історії та методики навчання Олена Мороз і студентка спеціальності «Англійська філологія» Олена Мельник аналізують «Світоглядно-філософські орієнтири студентів-третьокурсників Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка в умовах війни». Авторки приходять до висновку, що основними факторами визначення таких орієнтирів виступають український кордоцентризм (душевний спокій, голос серця), прагнення до волі на своїй землі (антеїзм) і віра в Бога (теїзм).
«Випереджувальна освіта для сталого розвитку як ключовий напрямок освіти» – тематика статті кандидата біологічних наук, викладача кафедри біології, екології та методик їх навчання Тетяни Бондаренко і магістрантки спеціальності «Біологія» Анастасії Мазур. Авторки пропонують поглибити зміст екологічного навчання та виховання, аналізують актуалізацію екологічної освіти в добу глобального погіршення стану довкілля, наголошують на необхідності формування людини нового типу з новим екологічним мисленням, здатної функціонувати в гармонії з природою.
До актуальної екологічної проблематики «Забруднення водойм: ризик та небезпека для організму людини» звертається кандидат біологічних наук, доцент Людмила Головатюк. Вона з’ясовує основні причини забруднення водойм й аналізує наслідки цього негативного екологічного явища, обґрунтовує серйозну небезпеку впливу забрудненої води на організм людини, висвітлює найбільш поширені хвороби, спричинені вживанням неякісної води, а на завершення дослідження наголошує на необхідності формування моделі поведінки, за якої кожна людина дбатиме про чистоту та якість питної води і стан природних водойм.
Доктор біологічних наук, професор Микола Ільєнко у статті «Поведінка тварин як засіб у їх конкурентній боротьбі – рушійній силі природного добору» пропонує адаптацію тварин, яку вчені називають рушієм еволюції і продуктом природного добору, розмежувати на стратегічну і тактичну. Стратегічною адаптацією автор називає зміни в геномі, що з’являються з виникненням мутації певних генів, які контролюють будову усіх систем організму і функції та норми їх реакцій. Тактична адаптація здійснюється з появою організму у світ і в ній беруть участь функціональні системи організму. Якості, здобуті організмом в тактичній адаптації, по спадковості не передаються.
«Оцінка негативного екологічного впливу на грунти та основних екологічних проблем, пов’язаних із грунтами» – зміст статті кандидата історичних наук, доцента кафедри біології, екології та методик їх навчання Ольги Кратко. Авторка виходить з того, що серйозну екологічну проблему сьогодення складає критичне зниження вмісту поживних речовин у продуктах рослинництва з причини нераціонального землекористування, що призводить до падіння врожайності, активізації вітрової та водної ерозії, виникнення пилових бур, до негативного впливу на кліматотворчі особливості регіону. Окрім цього, підкреслюється у статті, багатовекторним, довготривалим і руйнівним, а тому катастрофічним для родючості українських земель є вплив бойових дій, що спричинені російською агресією проти Української держави.
Важливі та корисні краєзнавчі матеріали природоохоронного змісту містить стаття «Заказники Кременецького району, їх роль у формуванні довкілля та світогляду людини», яку підготували кандидати біологічних наук, доценти кафедри біології, екології та методик їх навчання Неля Цицюра, Ольга Дух і Олександр Бондар. У статті подається конкретна інформація про заказники в межах територіальних громад Кременецького району: їх площа складає 17310,65 га та нараховує 31 одиницю, серед яких (за рівнем охоронного режиму) функціонує 4 заказники загальнодержавного значення площею 4179,38 га та 27 заказників місцевого значення площею 13131,27 га; за своїм типом – 3 ландшафтних, 1 лісовий, 12 ботанічних, 11 загальнозоологічних, 1 орнітологічний та 3 гідрологічних заказники. Автори розкрили роль заказників у формуванні та збереженні природного довкілля, підвищенні екологічної культури населення.
