Духовні скарби української ідентичності у Ватикані

DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-1.00

Тимків Богдан, кандидат педагогічних наук, професор, доктор філософії, завідувач кафедри методики викладання образотворчого мистецтва і декоративно-прикладного мистецтва та дизайну Педагогічного інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки художників України та член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

 

У доповіді висвітлено значення творів сакрального мистецтва як частини храмової культури українського народу. Простір храму, його наповнення світлом і кольором логічно сприймається і як прикраса, і як важливі атрибути християнської символіки. Незважаючи на духовне і матеріальне гноблення України московською імперською та церковною думкою, що призводить до заборони української ідентичності та заборони висловлювань про історичний і культурний зв'язок України з Європою, сакральне мистецтво нашого народу розвивається і поширюється по всьому світу.

Особливий інтерес викликає творчість відомих українських митців минулого і сучасності, пов'язана з Італією та Ватиканом. Підкреслюється значення постаті митрополита Андрея Шептицького, який сприяв розширенню поняття національної ідеї, розбудові національної церкви, музеєзнавства, збереженню та охороні пам'яток культури, розвитку освіти і науки.

Зазначається, що з ініціативи кардинала Йосифа Сліпого у 1967-1969 роках у Римі було збудовано український греко-католицький собор Святої Софії. Безперечно, довершеності храму надає високохудожнє оздоблення внутрішнього простору всесвітньо відомими українськими художниками С. Гординським та Я. Мокрицьким. Описано значення роботи художників М. Мороза, М. Бідняка, Л. Молодожанина. Підкреслено вагомий внесок родини Дем'янчуків: батька Лева Івановича (1941-2014) та сина Андрія (1967 р. н.) у розвиток українського сакрального мистецтва в Україні та за її межами.

Підкреслено, що особливе місце у творчості Лева та Андрія Дем'янчуків займають ікони. Створюючи ікони на дерев'яній дошці, митці дотримуються давніх українських традицій, які включають орнаментальне різьблене (гравіроване) тло, рельєфний та ажурний декор рами.

Чудову ікону Пресвятої Родини українська студія Радіо Ватикану в Римі подарувала Папі Римському Бенедикту XVI у 2006 році.

 Автор зазначив, що у Ватикані та Італії зберігається значна кількість мистецьких шедеврів, створених різними поколіннями українських митців. Творчі здобутки низки представників як діаспори, так і України гідно репрезентують нашу державу у світі, представляючи потужний пласт її художньої культури та мистецтва.

Ключові слова: твори сакрального мистецтва, художник-живописець, художня скульптура, ікони, рамний декор, кардинал Йосиф Сліпий.

ПОВНИЙ ТЕКСТ PDF

Література:

  • Дем’янчук А. Як твориться українська ікона: з авторського досвіду. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2015. 336 с.: іл.
  • Степовик Д. Новий ренесанс: Ікони Андрія Дем’янчука. Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2012.   С.3-4.
  • Степовик Д.  Нова українська ікона XX і початку XXI століть: традиційна іконографія та нова стилістика. Жовква: Місіонер, 2012. 286 с.
  • Тимків Б. Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова: 2-е вид., переробл. і доповнене. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. 316 с., 584 іл.

Надрукувати