Джерела традицій органної музики у Львові

DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-2.00

Олена Мацелюх, кандидат філософських наук, українська органістка, солістка Львівської національної філармонії, а також Львівського будинку органної та камерної музики та Рівненської обласної філармонії, науковий співробітник Львівського музею історії релігії Інституту філософії НАНУ

 

Півстолітнє панування радянського комуністичного режиму в Західній Україні та агресивне ставлення до релігії з боку чиновників правлячої партії призвело до майже повного знищення багатьох сакральних споруд, їхніх інтер'єрів, а також атрибутів, серед яких найбільше постраждали трубні органи. Якщо до початку Другої світової війни у львівських костелах було 53 органи, то сьогодні серед вцілілих залишилося лише чотири.

У статті зазначено, що трубний орган – один з найяскравіших атрибутів латинських ритуалів у християнських храмах. Дослідники органного мистецтва класифікують їх, залежно від місця розташування та використання, на сакральні та світські. Подано короткий огляд розвитку органного мистецтва у Львові та Галичині у ХІХ столітті на основі цитованих думок органобудівників, перелічених польським дослідником Мацеєм Бабнісом у книзі "Органна культура Галичини" та у каталозі Яна Сливинського.

Поряд з описом місця і використання органів, особливостей їхньої конструкції подано оцінку діяльності львівських органних майстрів ХІХ століття, а також піжкреслено значимість реформатора галицьких органів Яна Сливинського у здобутках органної культури.

В українському музикознавстві та органології роль і значення трубних органів, вивчення особливостей їх конструкції та розмірів у розвитку музичної культури Львова та Галичини потребує подальших досліджень.

Ключові слова: органічна побудова, Львів, Галичина, інтонація, гармонізація, педальна секція, Ян Сливинський, Аристид Кавайє-Коль, Мацей Бабніс.

Повний текст PDF

Література:

Надрукувати