Студентська делегація Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка у складі здобувачок освіти Марії Пономаренко, Вікторії Пономаренко, Ксенії Жихарєвої та їхнього керівника-наставника, кандидата філологічних наук, доцента Олени Пасічник разом з 30 колегами з українських закладів вищої освіти відвідали Польщу, де проходила ХХХІV сесія Міжнародного інтеграційного проекту «Школа відкритого розуму» (Szkoła Otwartego Umysłu). Цьогоріч захід, організований за підтримки Університету Яна Кохановського, об’єднав понад 30 талановитих студентів з України, Польщі та Чехії.
У рамках сесії проходила наукова конференція «Homo Neophilius vs Homo Neophobus. Традиції та інновації», де учасники проєкту мали змогу представити власні наукові дослідження, обговорити актуальні суспільні й культурні процеси, а також долучитися до міжкультурного діалогу.
До складу Оргкомітету увійшли Олег Лещак, професор UJK (Університет Яна Кохановського в Кельце) – голова; Ришард Стефанський, професор UJK (Університет Яна Кохановського в Кельцах; віце-президент товариства «Польща–Схід», Свєнтокшиське відділення) – секретар; Катажина Нобіс-Власло, PhD (президент Асоціації CKW у Кельце); Наталія Коваленко, професор (Кам’янець-Подільський національний університет); Марина Столар, професор (Національний університет «Чернігівський колегіум»); Оксана Лабащук, професор (Тернопільський національний педагогічний університет); Оксана Просяник, професор (Харківський національний економічний університет імені Симона Кузнеця); Олена Пасічник, доцент (Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка»); Матеуш Ковальський, доктор філософії (Університет кардинала Стефана Вишинського у Варшаві); Кшиштоф Каліта, MA (президент правління SIEW у Кельце); Марцін Піщек, мер Єнджеюва; Павел Фарина, голова Єнджеювського повіту.
Перше засідання відбулось у Громадській організації «Товариство інтеграційне: Європа-Схід» м.Кельце. Методологічні семінари для учасників проекту підготували Оксана Лабащук з Тернополя («Картина світу людини традиційного суспільства»), Ришард Стефанський з Кельце («Поняття: прогрес, регрес, статус-кво у співвідношенні з культурно-цивілізаційними моделями»), Наталія Деркач з Чернігова («Архетипові образи в політичній рекламі: ретроспекція та перспектива») та ще троє науковців із Кельце: Дмитро Клименко («Про традиції та новації в типологізації фольклорних жанрів Володимиром Гнатюком (на матеріалі збірки «Етнографічні матеріали з гірської частини Росії»)»), Катажина Нобіс-Влазло («Єдність понад формулюваннями: диверсифікація наукових традицій») та Олег Лещак («Традиції та новації в діяльнісно-дискурсивному та культурно-цивілізаційному вимірах»).
В Університеті Яна Кохановського присутні заслухали виступи Сюзанни Богуцької (Кельце), Матеуша Каспшака (Варшава), Анастасії Маланій (Тернопіль) і Марини Гончарової (Чернігів). Відомий геологічний заповідник і парк розваг став місцем презентації наукових досліджень Аріни Сидоркіної і Тетяни Уткіної з Кельце та нашої студентки Ксенії Жихарєвої, яка підготувала тему «Блукаюча самість: спроба концептуалізації».
Унікальний і всесвітньо відомий музей годинників імені Пшипковських, розташований у місті Єнджеюв, приймав учасників наукового форуму, для яких виступили Ян Пшипковський з Єнджеюва, Вікторія Білецькка й Анастасія Ковальська з Кам'янця-Подільського, Дар'я Пантус із Тернополя та Марія Козак з Варшави.
В Кельце знаходиться Музей діалогу культур – філія Національного музею, яка несе ідеї взаєморозуміння, толерантності та зв’язків між різними цивілізаціями. Тут присутні почули слово місцевих молодих науковців Сари Віхури та Патриції Фортуни й українських дослідників Марії Ладанай (Чернігів) і Вікторії Слісаренко (Кам'янець-Подільський).
У відомих локаціях Єнджеюва з доповідями виступили Барбара Бубік (Острава), Якоб Коханович (Варшава ), Богдан Блигадир (Чернігів), Магдалена Зюлковська (Кельце), Юлія-Марія Манюк (Тернопіль), а також наші здобувачки, що торкнулися психологічної проблематики в літературі: Вікторія Пономаренко аналізувала процес «Перевтілення як спосіб життя (за твором «Перевтілення» Франца Кафки), та Марія Пономаренко, котра зупинилась на актуальній темі «Градація чи деградація головного героя у творі Ліни Костенко «”Записки українського самашедшего”».
Владислав Городецький з. Кельце, Анастасія Ткачук з Тернополя, Барбора Германова з Острави, Злата Котій з Харкова й Еліна Паціора з Кам'янця-Подільського презентували свої наукові роботи у місті Водзислав. Варшав’янка Олімпія Коломанська та Наталія Міркевич з Кельце виступили Центрі Геоосвіти, а Рафал Станіслав Бжоза (також з Кельце) – в молодіжній організації «Урбанлаб».
Крім насиченої програми виступів та діалогів, гості відвідали визначні історичні пам’ятки Кельце, Єнджеюва та Водзіслава, а також яскраві вечори національних культур, де студенти різних країн представляли свої творчі номери, що зміцнюють міжнародні зв’язки та сприяють глибшому розумінню європейської спільноти.
Висловлюємо щиру вдячність організаторам, партнерам і меценатам XXXIV сесії «Школи відкритого розуму», завдяки яким наукова й культурна програма стала насиченою та цікавою. Вагомий внесок у проведення заходу зробили Асоціація «Інтеграція Європа–Схід», мерія Кельце, Академічна антикварна книгарня Анджея Мецгера в Кельце, Товариство співпраці «Польща–Схід» (Свєнтокшиське регіональне відділення), Музей діалогу культур у Кельце, Геонатура Кельце – Геоосвітній центр, UrbanLab Кельце та Музей Пржипковського в Єнджеюві.Окремо хочемо подякувати громадському діячеві Robert Biernacki, представниці LGD „Ziemia Jędrzejowska – GRYF” Bogusława Wypych, підприємцю, dr Arkadiusz Borowiec та художникові-пластику Tomasz Łukaszczyk.
Участь у таких проєктах є надзвичайно важливою для професійного зростання української молоді. Студенти вкотре довели, що українська наука є конкурентоспроможною, а наші молоді дослідники вдало поєднують глибокі традиції з інноваційним баченням світу та готові до діалогу на міжнародному рівні.
Для студенток нашої Академії ця поїздка стала важливою частиною академічного й особистого досвіду, новою сторінкою міжнародної співпраці та ще однією нагодою гідно представити Академію за межами України.
