Таку поетичну назву носив концерт фортепіанної музики, що проходив у Концертному залі Гуго Коллонтая Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Його учасниками стали юні піаністи академії класу викладача кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання Юлії Мельник, яка була ведучою цього мистецького заходу. До програми виступів увійшла музика від суворої поліфонії часів бароко ХVІ–ХVІІІ до романтичної сповідальності ХІХ–ХХ століть. Кожен із композиторів по-своєму бачив світ: для одних музика була молитвою, для інших – боротьбою, а для когось – найтоншим відображенням людської душі.
Оскільки вже понад два століття вершиною поліфонічного мистецтва вважається творчість Й.С.Баха, то концерт відкрила його Прелюдія і фуга до-мінор у виконанні студентки ІV курсу Юлії Гребіниченко. Наступним твором піаністки стала І частина сонати № 5 Л. ван Бетховена, насичена різкими динамічними контрастами та смисловими паузами і наповнена потужною енергетикою. І на завершення свого виступу Юлія запропонувала «Новелетту» Р.Шумана, де композитор створив цілий світ романтичних переживань.
Третьокурсниця Олеся Олексійчук презентувала дві прелюдії Ф.Шопена: № 4 мі-мінор –глибоко лірична та скорботна мініатюра, що поєднує хоральність і речитатив. Її часто називають «задиханою піснею» або «піснею без слів», пронизаною болем і роздумами, та № 20 до-мажор – лаконічний 13-тактовий твір, який часто називають «похоронним маршем». Вона вирізняється піднесеним характером, маршовою ритмікою та контрастною динамікою.
Твір композитора С.Майкапара «Арієтта» виконала студентка третього курсу Катерина Дзьоба. Це виразна, наспівна мініатюра, що базується на принципах вокальної музики, перенесеної на фортепіано.
Сучасна композиторка Руслана Лісова пише пісні та твори для фортепіано. Її «Ноктюрн» у виконанні четвертокурсниці Марини Тимофіївої носить романтичний епіграф: «Тому, кого кохає душа моя».
Твір Ф.Ліста «Метелиця» побачив світ, коли автору виповнилося 14 років, і належить до його знаменитих «Трансцедентних етюдів», які за своєю технічною складністю є на межі можливостей виконання. Проте наша піаністка, студентка третього курсу Тетяна Гарасим довела, що може чудово з ним справитись. Як і з «Романсом», написаним Лістом вже у зрілому віці, коли навіть у музиці відчувається підсумок життя, тиха печаль і спокій, та з Прелюдією І.Берковича, що сповнена високої енергетики, драматизму і поєднує стрімкість руху та яскраві контрасти. Завершальний номер Тетяни – твір «Вийди, вийди, Іванку» сучасної композиторки, аранжувальниці Марії Яремак, яка дає нове життя старовинним українським мелодіям, як-от «Подоляночка», «Щедрик», «Пливе кача».
Приємною «родзинкою» програми стало нагородження Юлії Гребіниченко і Тетяни Гарасим нагородами лауреатів Міжнародного конкурсу вокального мистецтва «Співограй».
Концерт продовжив Олексій Литвин із Прелюдією мі-бемоль мінор останнього романтика серед композиторів С.Борткевича – взірцем тонкої фортепіанної мініатюри, що відображає глибокий лірико-драматичний або потойбічний, ностальгічний образ, та «Гуцульською токатою» українського композитора Анатолія Кос-Анатольського – яскравим, віртуозним концертним твором, в основі якого лежить переплетення гуцульського фольклору з класичною жанровою формою токати.
На завершення прозвучала українська естрадна пісня В.Хурсенка в перекладі для чотирьох рук М.Канке у виконанні Юлії Гребіниченко і Тетяни Гарасим і запальний латиноамериканський танець «Carioca» В.Юманса в перекладі для чотирьох рук Т.Афанасенко, яку виконали Олексій Литвин та Юлія Гребіниченко.
Декан педагогічного факультету, доцент Лариса Соляр привітала учасників музичного дійства і вручила їм подяки. Концерт залишив багато глибоких емоцій і захоплення виконавською майстерністю піаністів.
