Читальний зал бібліотеки Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка гостинно приймав учасників ХХVІ школи-семінару «Проблеми розвитку регіонів України» ГО «Товариство дослідників України». Співорганізаторами, крім Академії, були Кременецький ботанічний сад, Національний природний парк «Кременецький гори», Кременецький краєзнавчий музей та Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник.
З вітальними словами до присутніх звернулися голова Товариства дослідників України, кандидат географічних наук Павло Остапенко; проректор з наукової роботи і стратегічного планування академії-господаря, доктор педагогічних наук, професор Микола Курач; директор НПП «Кременецькі гори», кандидат економічних наук Микола Штогрин, директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук і директор Кременецького ботанічного саду Антоніна Ліснічук, яка й розпочала виступи темою «Кременецький ботанічний сад як осередок збереження біоріноманіття».
Про «Національний природний парк «Кременецькі гори»: досвід роботи науково-дослідного відділу та структуру установи» вела розмову його представниця, доктор філософії з біології Ірина Ляшук. Кандидат біологічних наук, доктор сільськогосподарських наук Світлана Пида (Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка) та кандидат сільськогосподарських наук Олена Тригуба (Кременецька ОГПА імені Тараса Шевченка) аналізували «Стан та перспективи дослідження біологічної фіксації азоту бобовими культурами».
«Land & Water та AgroStats: онлайн-платформи аналізу водних і аграрних даних» – тема дослідження науковця Українського гідрометеорологічного інституту НАН України і Товариства дослідників України, доктора філософії з наук про Землю Андрія Бончаровського. Ще троє представників Товариства дослідників України й Інституту географії НАН України продовжили роботу форуму: Володимир Швайко ознайомив з «ГІС-моделями ландшафтної структури території для цілей геоекологічного моніторингу антропогенної трансформації Кременецької територіальної громади»; Анастасія Сліпчук – ініціатор проведення цієї школи-семінару саме у Кременці, де колись жила і навчалася, – охарактеризувала «Культурні екосистемні послуги НПП «Кременецькі гори»»), а доктор філософії з географії Олександр Бончковський заінтригував «Мультидисциплінарним дослідженням термокарстової западини: перший досвід в Україні та чому Волинь є палеографічним клондайком?». Вчений також аналізує вплив воєнних дій на ґрунти і є одним із героїв документального фільму «Тиха земля» (2025), який розповідає про гуманітарне розмінування. Їх доповнив Ілля Кравчук з «Палінологічним аналізом у природничих дослідженнях» і грою «Mind game» про географічні цікавинки та приємно здивував своїми енциклопедичними знаннями.
Комплекс доповідей виголосили представники наукової спільноти нашої Академії. Оцінку «Гідроекологічного стану водних об’єктів Кременецького регіону в умовах зростаючого антропогенного навантаження» здійснила кандидат історичних наук Ольга Кратко. Кандидат біологічних наук Ольга Панчук розповіла про «Освітні ініціативи у кліматичній освіті як інструмент забезпечення сталого розвитку регіонів». Тему «Соціокультурні маркери освіти Волині: біографістика кременецького середовища 1920–1930-х років» розкрила доктор історичних наук Ірина Скакальська. Директор Кременецького краєзнавчого музею, здобувач Академії Андрій Левчук провів «Моніторинг рівнів сформованості громадянської компетентності здобувачів освіти засобами музейної комунікації». Проблеми Кременеччини підняли у своїх виступах кандидати біологічних наук Неля Цицюра («Ботанічні об’єкти ПЗФ Кременецького району та їх екологічна роль»), Оксана Галаган («Проблема інвазійних видів рослин міста Кременця та його околиць»), директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника, історик, археолог Василь Ільчишин, який зацікавив присутніх темою «Археологія Кременецького замку» та молоді науковці нашої Академії Карина Ефендієва та Сергій Скакальський з темою «Майбутнє вітрової енергетики в Кременецьких горах: від теорії до практики».
Кандидат біологічних наук, радіобіолог Олена Паранюк працює в Україні (Чорнобильська зона) та Японії (Фукусіма) і досліджує вплив радіації на бактерії та їх скупчення. Про таємничі «Скарби крем’яних серпів раннього залізного віку на території Волині» повідав Андрій Бардецький (Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, Товариство дослідників України), а про «Відтворення процесів виготовлення крем’яних знарядь у межах експериментальної археології» – Максим Мельничук (Національний університет біоресурсів і природокористування України).
Важку й актуальну проблему «Комплексна географічна оцінка територій, які зазнали впливу ведення військових дій» порушив кандидат географічних наук Павло Остапенко (Товариство дослідників України, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка). Її розширив кандидат геологічних наук Євген Поляченко темою «Магнітометричні дослідження у стратегії оцінки забруднення ґрунтів внаслідок бойових дій: обмеження, що спостерігаються в Харківській області» (Інститут геофізики ім. С.І.Суботіна НАН України). Окремим бонусом фахівець провів таке ж дослідження для нашої Кременецької фортеці, яке буде слугувати дороговказом для майбутніх археологічних розкопок.
Свої наукові доробки представили молоді фахівці Товариства дослідників України Поліна Гуцова («Ландшафтно-екологічний аналіз території для організації зеленої зони учбового закладу в екологічному стилі (на прикладі географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка)»), Ангеліна Бончковська («Генетично модифіковані організми: сучасний стан і виклики») та Яна Мілевська («Онтогенез геліктитових відкладів карстових печер Поділля»). Кандидат географічних наук, науковець Інституту географії НАН України Олександр Лейберюк, окрім дослідження «Оцінка поверховості забудови окремих міст України за допомогою глобальних геопросторових даних», презентував анімацію зміни міської мережі України протягом 1897-2002 років та окремо проаналізував населення нашого міста.
На завершення наукового форуму прозвучала доповідь керівника ГО «Товариство дослідників України», кандидата географічних наук Павла Остапенка про комплексну географічну оцінку 174 тисяч кв. км територій, які зазнали впливу ведення військових дій.
Нашим гостям була запропонована екскурсія містом, відвідання Кременецького краєзнавчого музею, Ботанічного саду та гори Бони, а також знайомство з Кременецькою гуманітарно-педагогічною академією імені Тараса Шевченка. Екскурсії провели Юлія Бондючна, Назар Багнюк та професор Ірина Скакальська.
