Тернопільське видавництво «Крок» дало старт навчально-методичному посібнику «Поетичний переклад. Польські поети ХХ – ХХІ століть у перекладі Галини Гордасевич: порівняльний аналіз», укладачем якого виступив доктор філологічних наук, професор кафедри іноземних мов та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, професор Олександр Глотов. Рецензували видання доктор філологічних наук, професор кафедри слов’янської філології імені Іларіона Свєнціцького Львівського національного університету імені Івана Франка, професор Алла Татаренко та доктор, завідувач кафедри славістики Державної академії прикладних наук у Хелмі (Польща), доцент Мирослава Кавецька. Друк видання здійснено за фінансової підтримки управління освіти, культури та спорту Кременецької міської ради та місцевого мецената, настоятеля храму Святої Мучениці Тетяни, отця Івана (Мазурчука).
У Читальному залі нашої Академії відбулась презентація цього посібника, куди були запрошені науково-педагогічні працівники кафедри української мови та літератури, історії та методик їх навчання, кафедри іноземних мов та методик їх навчання, студенти філологічних спеціальностей та всі небайдужі до перекладацького таланту нашої краянки.
Модератором цього літературного заходу виступив автор-упорядник видання, професор Олександр Глотов. Він запросив до слова кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови та літератури, історії та методик їх навчання Олега Василишина, який розповів про нашу гідну кременчанку (як вона просила себе називати), про незабутні зустрічі в Кременці, про перейменування школи її іменем, про наукові напрацювання світлої пам’яті краєзнавця Гаврила Чернихівського та кандидата філологічних наук, доцента Романа Дубровського про Галину Гордасевич.
Зі слів професора Олександра Глотова присутні детальніше дізналися про батька-священника і сестру поетки, яка нині проживає в росії; про допомогу з матеріалами сина Г.Гордасевич Богдана; про 20-річне очікування друку презентованої книги, яка змогла побачила світ лише у якості навчально-методичного посібника; про цікаву долю видання «Степан Бандера: людина і міф», яку переклав єдиний поляк Пшемислав Ліс-Маркевич – відомий польський україніст, літературознавець, перекладач та адвокат, який активно популяризує українську культуру в Польщі.
Протягом заходу Олександр Глотов разом зі своєю юною асистенткою Веронікою Міщук із 31-А групи читали твори польських поетів в українському перекладі Галини Гордасевич. А на завершення професор подарував бібліотеці Академії п’ять примірників видання.
Основна цінність посібника полягає в тому, що він містить переклади віршів відомих польських поетів ХХ – ХХІ століть, які здійснила українська письменниця Галина Гордасевич. У рамках вивчення польської мови та літератури, теорії та практики перекладу є можливість проводити порівняльний аналіз оригінальних текстів і перекладів.
Видання включає вступне слово укладача, професора Олександра Глотова, три тематичні розділи, методичні рекомендації із провадження до історії, теорії та практики перекладу та список рекомендованої літератури.
Розділ «Теорія і практика українського перекладу» відкривають цікаві цитати із праць відомих українських перекладачів Максима Рильського, Віктора Коптілова, Михайла Москаленка та Максима Стріхи про художній переклад, а також короткі біографічні етюди про життєвий шлях і перекладацьку діяльність Миколи Лукаша та Григорія Кочура.
Матеріали про життя і творчість письменниці зі статей О.Гуляєвої «На крутих віражах долі» на основі літературно-краєзнавчого нарису Галина Гордасевич «Йти просто по землі крізь терни…» та О.Глотова «Поезія кохання: від оди до фрашки. Польські поети у перекладі Галина Гордасевич» подає розділ «Поетичний переклад у контексті творчого шляху Галини Гордасевич».
Основним і, звичайно, найбільшим за обсягом є розділ «Порівняльний аналіз любовної лірики польських поетів ХХ – ХХІ століть», який містить підрозділи: «Лірика Леопольда Стаффа», «Поезія Марії Павліковської-Ясножевської», «Твори Болеслава Лесьмяна», «Творчий доробок Казімежа Пшерви-Тетмаєра», «Спадщина Константи Ільдефонса Галчинського» та «Фрашки Леха Конопінського» з короткими біографічними довідками про згаданих вище поетів.
Тексти Галини Гордасевич, відомої своєю чутливістю до поетичного слова, слугуватимуть ідеальним матеріалом для порівняльного аналізу, адже вони поєднують вірність оригіналу з українською інтонацією.
Теоретична частина, спираючись на перекладацький досвід Миколи Лукаша та Григорія Кочура, розкриває ключові принципи перекладу: від українізації до збереження культурного контексту, що є основою для глибокого розуміння процесу.
Методичні поради допоможуть структурувати роботу над історією та теорією перекладів, що є серцевиною курсу. Для ефективного порівняльного аналізу варто застосувати такі аспекти, як лінгвістичний рівень, стилістичний вимір, культурний контекст, практична інтерпретація. Цей підхід сприятиме не лише академічному зростанню, а й розвитку творчого потенціалу.
У своїй статті «Поезія кохання; від оди до фрашки. Польські поети у перекладі Галини Гордасевич» Олександр Глотов пише, що цим перекладам дещо не пощастило. У 2006 – 2009 роках зусиллями сина письменниці Богдана Гордасевича – громадського діяча та літератора – у львівському видавництві «Каменяр» було видано три томи творів відомої кременчанки, окрім перекладів польської поезії.
Як перекладачка, Галина Гордасевич чітко дотримувалася однієї з двох провідних концепцій художнього перекладу: перекладений твір має сприйматися читачем як такий, що був написаний саме цією мовою. А це за умови споріднених лексично, але значно диференційованих орфоепічно мов, становить неабияку проблему для сумлінного перекладача. Бо передати треба не тільки думку (як у прозі), а й музику слова (яка в перекладі майже завжди тікає). Але це вже тонкощі перекладознавства. Як кваліфікований реципієнт, автор стверджує: український читач має право на цю книгу Галини Гордасевич…
До методичних рекомендацій із провадження до історії, теорії та практики перекладу входять 4 змістових частини («Актуальні питання практики художнього перекладу. Процес перекладу художніх творів різних жанрів та його етапи. Вплив літературних теорій та стилів на результат перекладу», «Питання про метод і тип художнього перекладу. практичне застосування різних методологічних підходів до створення й аналізу художнього перекладу», «Застосування різноманітних перекладацьких стратегій і тактик до перекладу українською мовою» і «Еквівалентність та адекватність художнього перекладу як динамічні категорії»), а також типові тестові завдання та загальний список питань, що виносяться на бліц-опитування, тести та колоквіум.
Завершує видання 193 позиції основної літератури, 55 – допоміжної та 39 – з інформаційних ресурсів.
Посібник створено для студентів філологічних факультетів, які опановують польську мову та мистецтво перекладу, а також для викладачів, які прагнуть збагатити навчальний процес інноваційними підходами. Він, безперечно, стане мостом між польською поезією та українською культурою, а також джерелом натхнення для нових перекладацьких звершень.
