ЛІТЕРАТУРНА ТОЛОКА для УЛАСА САМЧУКА

Коли надходить день народження Уласа Самчука,  погода ніби навмисне демонструє свій зимовий норов. Та навіть мороз не в силі був уже зранку остудити той відчайдушний порив, пов’язаний із пошануванням 121-річниці Уласа Самчука.

«Самчуківська толока» у Літературній світлиці (ауд.40) зібрала всіх, небайдужих серцем і душею до  «Українського Гомера XX століття» Уласа Самчука. В першу чергу, треба віддати належне кандидатам філологічних наук, доцентам Ірині Комінярській та Олені Пасічник, які є надійними самчукознавцями, оскільки певний період свого життя присвятили скрупульозному відстеженню особливостей прозописьма У. Самчука.

Модератор дійства, кандидат філологічних наук, доцент Олег Василишин упродовж 30-ти років нагромадив у своєму домашньому архіві величезну кількість інформативних матеріалів про тих подвижників, які відстежували непроминальне значення життя і творчості волинського прозаїка. Насамперед він згадав про першопрохідців на ниві самчукознавства: Романа Гром`яка, Степана Пінчука, Юрія Мариненка, Ірину Руснак,  Гаврила Чернихівського, Мойсея Гона,  Ярослава Поліщука, Андрія Жив`юка, Петра Кралюка, Петра Панасюка та інших.

Посилений інтерес у студентів Фахового коледжу та Академії викликав виступ доцента Олени Пасічник, яка закликала своїх вихованців взятися за прочитання роману Уласа Самчука «Юність Василя Шеремети», завдяки якому перед їхнім зором постануть незабутні роки навчання сільської молоді (а Улас Самчук був яскравим її представником) у Кременецькій українській гімназії в 20-тих роках XX століття Там закладалися підвалини українського духу, у горнилі національно-визвольних змагань визрівали нові людські якості, що впливали на становлення української інтелігенції. І, звичайно, ж в образі Василя Шеремети не важко їм буде впізнати самого Уласа Самчука, який деталізує етапи своєї еволюції в національному і літературно-творчому житті.

Особливо прихильно й трепетно слухали студенти спогади самчукознавиці, доцента Ірини Комінярської, яка однією з перших в освітньому колі Тилявки розпочала вивчати багатющі фонди Тилявського літературно-меморіального музею Уласа Самчука. Її намір був продиктований прагненням глибоко зануритися у той величезний масив архівних матеріалів, щоб згодом свої рецептивні спостереження викласти у науковому дослідженні «Художнє дослідження національної ідентичності героя в прозі Уласа Самчука». Науковиця також акцентувала увагу на прочитанні роману «Марія», що у творчому доробку митця посідає визначальне місце як явище епохальне. Бо ж «Марія» – це не лише символ України, її жіноцтва, що загинуло мученицькою смертю в умовах насильницької колективізації, а й Страдниця-Богородиця, котра подарувала світу Сина, що пішов за людство на страшні муки.

Своєрідним доповненням до виступів дослідників Самчукової спадщини став показ презентації «Співець Волині», яку озвучили кандидат філологічних наук, доцен Ірина Поляк та студентка 21-У групи Катерина Голубінка. Формат толоки вимагав від студентів швидкого «мозкового штурму» при визначенні символів, якими так щедро прикрашені титулки Самчукових видань.

Модератор, доцент Олег Василишин без усіляких перебільшень є справжнім літературним слідопитом: це засвідчили десятки тематичних папок, в яких зібрано розвідки дослідників не лише українських, а й з діаспори. Презентуючи свою самчуківську колекцію, Він не оминув увагою величезний набуток волинського краєзнавця Гаврила Чернихівського, з яким підтримував не тільки приятельські стосунки, а й постійні творчі контакти на ниві літературного краєзнавства.

А подарована дослідником монографія «У.Самчук: сторінки біографії» (Тернопіль, 2005) із автографом «Шановним Ірині та Олегові Василишиним на добру згадку із вдячністю. Г.Ч. Кременець 02.12.2005 р.» є першим синтетичним дослідженням життєпису видатного прозаїка ХХ ст., редактора, видавця, публіциста, громадсько-політичного діяча. Усі охочі можуть з нею ознайомитись у бібліотеці Академії.

Свою лепту у толоку внесли студенти 21-У групи Катерина Голубінка, Анастасія Гранатович, Наталія Сидорчук, які прочитали поезії, присвячені У. Самчукові.

На завершення толоки організатори дійства (а це була кафедра української мови і літератури, історії та методик їх навчання) пригостили гостей усілякими смаколиками.


Надрукувати