У Читальному залі Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка зібралися представники наукової спільноти та студентства Академії, місцевої влади, ЗМІ, колеги та знайомі директора Фахового коледжу, кандидата філологічних наук, доцента, літературознавця і поета Романа Дубровського, щоби вшанувати світлу пам'ять про цю хорошу, високоінтелектуальну і талановиту Людину, яка так рано і раптово залишила наш світ.
Захід підготували науковці кафедри української мови і літератури та методик їх навчання. Модератором вечора пам'яті виступив Павло Старух.
З глибоким болем і щемом присутні дивилися презентацію світлин, на яких Роман Дубровський проживав свій недовгий, але надзвичайно насичений життєвий шлях: від студента до директора Фахового коледжу; у цікавому студентському дозвіллі та в роботі над дисертаційним дослідженням; зі своїми колегами і студентами та представниками освітній управлінських структур області тощо...
Він завжди знав, чого він прагне, тому виконував всю роботу на найвищому рівні. Навчання, наукові дослідження, викладацька та управлінська діяльність були тими щаблями, по яких він не просто піднімався, а водночас зростав як фахівець, науковець, поет і людина.
Словами щирих спогадів про Романа Дубровського поділилися його колеги, наставники, друзі по перу та по житті: Галина Райбедюк – професор кафедри української мови та літератури Ізмаїльського державного гуманітарного університету, опонент під час захисту дисертації; кандидати філологічних наук, доценти Олег Василишин та Інна Волянюк; проректор з навчальної роботи, кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднара; доктори педагогічних наук, професори Валентина Бенера та Микола Курач; кандидат педагогічних наук, доцент Віталій Цісарук і кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Тригуба; в.о. директора коледжу, доктор філософії Павло Яловський і секретар Марія Гаврилюк; кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов і методик їх навчання, поет і перекладач Анатолій Янков і літературний редактор газети «Замок» Академії, поетка Ніна Багнюк. Кожен з них озвучив спогади, в яких в тій чи іншій мірі виражався їх ступінь дотичності до Романа Дубровського: спільне навчання, робота, турботи, невдачі й успіхи, творчість і почуття...
Спогади доповнювали виступи юних читців – майбутніх українських філологів, які запрошували до знайомства з його дивовижним поетичним словом.
На завершення присутні мали нагоду придбати поетичні і прозові видання Романа Дубровського, як безцінну частинку його безмежної люблячої душі.
Хай душа його віднайде спокій там, де, можливо, він не менш потрібний...
