Щоб глибше ознайомитися з художніми творами Тараса Шевченка і вшанувати пам'ять Великого Кобзаря, студенти 31-Рк групи Фахового коледжу Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка разом з викладачем
Наталією Яцюк організували поїздку до м.Почаєва. Студенти відвідали відому для всього православного світу Свято-Успенську Почаївську лавру, побачили, як нині виглядають локації, зображені на знаменитих акварелях Тараса Шевченка та здійснили невеличкий історичний екскурс у ті далекі роки, коли там працював митець.
Кобзар побував у Почаївській лаврі восени 1846 року. Перед ним було поставлено завдання зняти загальний зовнішній вигляд лаври, внутрішні особливості головного храму та змалювати околиці з тераси. Тарас Григорович із захопленням працював над малюнками лаври. Він навіть виконав аквареллю не три, як значилося в розпорядженні, а чотири малюнки: «Почаївська лавра з півдня», «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври», «Почаївська лавра зі сходу» і «Внутрішній вигляд Почаївської лаври». Крім того, до нас дійшли два ескізи олівцем: «Почаївська лавра зі сходу» і «Собор Почаївської лаври (внутрішній вигляд)».
Як відзначали фахівці у виданні «Акварелі Шевченка. Шевченківська енциклопедія», «окрім прекрасного поліхромного акварельного письма, малюнки відзначаються бездоганним композиційним вирішенням – вдало обраною точкою огляду, чіткою розробкою просторових планів, світлових та кольорових акцентів». Шевченкові образотворчі роботи, зроблені восени 1846 року, відкрили обитель для наукового та мистецького світу, а також популяризували її як православну святиню. Про значення цих творів наголошувалося через п’ятдесят років після їх створення. 1897 року у часописі «Київська старовина» зазначалось: «Окрім художнього значення, названі акварелі представляють, на нашу думку, інтерес й історико-археологічний: не забудемо, що вони зображують Почаївську Лавру в тому вигляді, який вона мала пів століття тому». Сьогодні значення цих робіт є не менш важливим.
Мистецтвознавці зазначають, а студенти спеціальності «Образотворче мистецтво» погоджуються, що в акварелях почаївського циклу Т. Шевченка відчувається вплив Рембрандта —найвідомішого та найвидатнішого художника Нідерландів, який став законодавцем золотої доби голландського живопису.
Проте «український Рембрандт» Тарас Шевченко, безумовно, пішов далі свого геніального попередника...
