Три розділи, дев’ятнадцять статей двадцяти шести авторів-науковців – такі кількісні параметри чергового, двадцять першого випуску Збірника наукових праць Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка, опублікованого у Видавничому центрі академії за загальною редакцією професорів Афанасія Ломаковича та Миколи Курача. В редакційній колегії видання працювали професори, доктори педагогічних наук Валентина Бенера, Олександр Дем’янчук та Ірина Онищук, доктор біологічних наук Микола Ільєнко, доктори історичних наук Генріх Стронський та Ірина Скакальська, доктор технічних наук Михайло Пашечко, кандидат біологічних наук Олена Довгань, кандидат педагогічних наук Олександр Безносюк. У Збірнику розглядаються теоретико-методологічні засади становлення та розвитку освіти, особистісно орієнтованого підходу в системі безперервної освіти, а також організація особистісно орієнтованого навчання в контексті реалізації нових освітніх програм і формування професійної позиції педагога згідно з новою парадигмою навчання в сучасних ускладнених умовах. Збірнику надано Міжнародний стандартний номер педагогічного видання ISSN; видання зареєстроване Міністерством освіти України як друкований засіб масової інформації; даний його випуск рекомендовано до друку Вченою радою нашої Академії та розміщено на сайті навчального закладу в мережі Інтернет в розділі «Видавнича діяльність».
Науковці-автори Збірника здійснюють теоретико-аналітичні, методико-практичні дослідження в таких тематичних напрямках: «Філологічний дискурс: стан, проблеми, перспективи», «Сучасні вектори розвитку музично-педагогічної та мистецької освіти в Україні», «Психолого-педагогічні аспекти наукових досліджень у професійній освіті».
Доцент кафедри української мови і літератури та методики їх навчання Олег Василишин у співавторстві з педагогом-філологом Кременецької загальноосвітньої школи №4 Іриною Василишиною досліджують тему «Угорська і чеська сторінки в житті та творчості Бориса Харчука» і цією статтею відкривають розділ «Філологічний дискурс: стан, проблеми, перспективи». Вони простежують особливості епістолярного діалогу відомого українського письменника, нашого краянина Бориса Харчука із його закордонними «побратимами по перу», угорською письменницею Карег Шарою та чеським прозаїком українського походження Юрієм Бороличем. На основі проаналізованих матеріалів автори статті приходять до висновку, що творча співдружність згаданих майстрів слова стала важливою сторінкою в історії українсько-угорсько-чеських культурних взаємин у їх літературному контексті.
Доцент цієї ж кафедри Інна Волянюк визначає «Словотвірний потенціал суфіксів -ець та -иц в сучасній українській літературній мові (на матеріалі ойкономії Північної Тернопільщини». Автор дослідження визначає та характеризує суфіксацію як морфологічний спосіб словотвору, з’ясовує функції відповідних суфіксальних морфем при творенні на апелятивному та пропріальному рівнях, аргументує продуктивність згаданих суфіксів в іменниковій деривації.
«Між Аресом та Еросом: любовні мотиви в мілітарній прозі ХХ століття» – тема аналітичного дослідження, здійсненого доцентом Романом Дубровським спільно з кандидатом філологічних наук Іриною Поляк. Дослідники показали репрезентацію любовних відносин в окремих творах мілітарної тематики Бориса Харчука, Володимира Дрозда, Юрія Мушкетика і прийшли до висновку: у згаданих авторів кохання і смерть стали двома взаємопереплетеними таїнствами, що пов’язані з перебуванням героїв у екстремальних ситуаціях, тому Ерос і Танатос завжди йдуть поруч і надають творам емоційно-трагічної виразності.
Завершується розділ статтею «Чинники та стратегії ефективного формувального оцінювання на уроках української мови та літератури в 6-му класі», яку підготували доцент Ірина Комінярська і педагог Кременецької загальноосвітньої школи №1 імені Галини Гордасевич, старший вчитель Дарина Бабійчук. Авторки аргументують, що саме ці чинники стають фундаментом, найголовнішою частиною та першочерговою складовою ефективності та доцільності критеріального оцінювання.
«Фотомистецтво як естетичне явище художньої культури» – стартова стаття розділу «Сучасні вектори розвитку музично-педагогічної та мистецької освіти в Україні», яку підготувала заслужений майстер народної творчості України, доцент Тетяна Балбус. Авторка розкриває мистецьку сутність фотографії, визначає критерії оцінювання зображення. Стаття зосереджує увагу на тому, що фототвір торкається проблем мови, теорії образу, загострює питання про характер прийнятого художнього регламенту, зароджує сумнів у постійності картин об’єктивного світу, чим актуалізує проблему істинності в пізнавальному процесі.
Професор Олександр Дем’янчук досліджує «Теоретико-методологічні основи компетентнісного підходу в системі професійної освіти майбутніх дизайнерів». Науковець аналізує концептуальні особливості компетентнісного підходу в освіті, розглядає проблеми розвитку дизайн-освіти, що робить у контексті наукових досліджень вітчизняних фахівців. У дослідженні дизайн-освіта виступає як сфера наукової діяльності щодо обґрунтування та систематизації наукових знань про використання педагогічного потенціалу дизайн-освіти у формуванні особистості дизайнера і потенційних можливостей дизайну в системі професійної підготовки фахівців даного напрямку. Здійснено аналіз структури і змісту культурно-освітнього простору, провідних понять, категорій , а також напрямків розвитку дизайн-освіти.
«Дзвонарне мистецтво у музичному вихованні школярів: духовний та світський аспекти» – предмет наукового дослідження, здійсненого доцентом кафедри мистецьких дисциплін і методики їх навчання Ліною Ільчук. У статті акцентовано на сучасних проблемах виховання школярів різного віку, на духовному та світському значенні, ролі дзвонарного мистецтва, його місця в посиленні педагогічного потенціалу навчально-виховного процесу на заняттях з музичних дисциплін, розширення його поліхудожніх можливостей. Авторка пропонує методичні прийоми впровадження засобів дзвонарського мистецтва на уроках музики в напрямку формування ціннісних духовно-культурних орієнтацій та світоглядних переконань школярів.
Кандидат мистецтвознавства, доцент Оксана Легкун у статті «Фортепіанна спадщина Михайла Вериківського» досліджує особливості внеску нашого краянина у розвиток української фортепіанної музики. Авторка висвітлює стильову специфіку фортепіанної творчості композитора в контексті розвитку національної музичної культури, для чого звертається до окремих його творів.
Тему «Музична освіта, професійне шкільництво, принципи та структура системи музичного виховання в Україні» розкриває старший викладач кафедри мистецьких дисциплін та методики їх навчання, доктор філософії Олена Мацелюх. Авторка характеризує структуру сучасного музичного шкільництва як комплекс дидактичних, теоретичних і практичних аспектів та компонентів навчання, а також окремо аналізує практичні позитиви педагогічної концепції українського композитора Богдана Котюка, який вивчав значення музичного фольклору для формування національної свідомості учнів.
Асистент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Світлана Олійник пропонує дослідження «Висвітлення особливостей музичної культури кінця ХХ – початку ХХІ століть у філософсько-естетичному трактаті Кшиштофа Пендерецького «Лабіринт часу»». Авторка статті приходить до висновку, що польському композитору вдалося яскраво висвітлити особливості музичної культури згаданого періоду, серед яких він називає перенасичення авангардними техніками та експериментальними композиторськими методами, появу музичних композицій пантеїстичного спрямування, потребу використання минулого досвіду, відродження жанру симфонії.
«Виконавська підготовка майбутнього вчителя музичного мистецтва» привернула увагу доцента Інни Ратинської та старшого викладача Василя Райчука, які наголошують, що проблеми згаданої профільної підготовки в основі своїй вирішуються при вивченні виконавських дисциплін: інструментальних, диригентських і вокальних. Це завдання технічного, фізіологічного, психологічного та художньо-естетичного характеру, що відіграє вирішальну роль у підготовці вчителя музичних дисциплін.
Доцент Лариса Соляр висвітлює «Методологічні підходи до розвитку культурних цінностей майбутніх педагогів-музикантів у процесі вивчення української музичної творчості». На основі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених з цієї тематики авторка розкриває аксіологічний, антропологічний, ноологічний, культурологічний, соціокультурний та етнокультурний підходи до формування у майбутнього фахівця необхідних духовно-культурних цінностей.
Питання ансамблевого виконавства та особливостей розвитку метро-ритмічного чуття через колективне музикування, зокрема готовність до ансамблевого виконання, розуміння та подолання складностей виконання метро-ритмічних побудов, особливості читання нот в ансамблевому колективі та розучування твору, фінальне його виконання – зміст статті старшого викладача кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Олени Тарківської-Нагиналюк.
Науковці цієї ж кафедри, доцент Микола Швидків і старший викладач Мар’яна Томашівська здійснюють «Дослідження ефективності використання музичної терапії для зняття стресу, підтримки психічного здоров’я та реабілітації в умовах воєнного часу». Опираючись на дані реальних випробувань та клінічних досліджень, автори стверджують, що музична терапія може слугувати ефективним інструментом підтримки психічного здоров’я в екстремальних умовах, насамперед для зниження рівня стресу і тривоги в осіб, які перебували в ситуації воєнного конфлікту. Наголошено на важливості використання музичної терапії в реабілітаційних процесах, в соціальній адаптації осіб, що зазнали воєнних травм. Зауважено, що для досягнення відповідної ефективності необхідно враховувати індивідуальні потреби та можливості кожної особи, яка потребує реабілітації.
Тематичний напрям третього розділу – «Психолого-педагогічні аспекти наукових досліджень у професійній освіті» – розпочинається статтею «Фізичне виховання та спорт як складові національно-патріотичного виховання у закладах освіти», яку підготували доцент кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання Володимир Банах і студент бакалаврату спеціальності «Фізична культура» Володимир Василів. Вони дають теоретичне обґрунтування необхідності та важливості, характеризують форми та засоби здійснення процесу національно-патріотичного виховання учнів і студентів закладів освіти в складних умовах сьогодення.
Професор кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти Олександр Безносюк аналізує класичну проблематику «Психологія в ігрових видах спорту». Науковець розглядає психологічні аспекти таких ігрових видів спорту, як теніс, більярд і волейбол – одних із найпопулярніших спортивних дисциплін за масовістю їх поширення та культивування. У статті виокремлено, що в тенісі вирішальне значення має дотримання «дванадцяти золотих правил», які допомагають спортсмену контролювати свій емоційний стан під час гри; у волейболі – врахування об’єктивних особливостей колективної гри; у більярді – контроль емоційного стану й адаптація до правил гри.
Кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднар характеризує «Чинники конструювання життєвого світу студентською молоддю». Науковець розкриває психологічні підходи до розуміння поняття «життєвий світ особистості», розкриває можливі шляхи гармонізації життєвого світу студентської молоді та окреслює окремі чинники, які впливають на її життєтворчість. У статті з’ясовано особливості конструювання життєвого світу молодої особистості в екстремальних умовах сьогодення і з цією метою проаналізовано результати проведеного емпіричного дослідження психологічного стану здобувачів вищої освіти в умовах війни.
«Засоби підтримання емоційного здоров’я здобувачів вищої освіти»» – стаття кандидата педагогічних наук, науковця кафедри біології, екології та методик їх навчання Тетяни Бондаренко. Автор проаналізувала проблеми та засоби збереження емоційного здоров’я молодого покоління. У статті йдеться про конкретні засоби формування, підтримання та збереження емоційного здоров’я, серед яких зазначено спілкування у парах і групах, спів, подорожі та екскурсії, спілкування з природою, сприйняття ландшафтного дизайну, заняття творчою прикладною діяльністю.
Доценти кафедри біології, екології та методик їх навчання Ольга Кратко і Людмила Головатюк визначають «Вплив воєнних дій на геологічне середовище та здоров’я населення». Автори розкривають причини забруднення повітряного басейну на території України у зв’язку із воєнними діями, використовуючи офіційні статистичні дані в розрізі регіонів і областей, підкреслюють негативний вплив на довкілля пошкоджених промислових об’єктів. Значна увага приділена проблемам очищення та збереження гідросфери, водної оболонки планети, комплексу інших природних ресурсів і систем. Автори актуалізують проблеми негативного впливу воєнних дій на геологічне середовище та здоров’я людини, на екосистеми в цілому та соціоценози зокрема.
Двадцять перший випуск збірника наукових праць Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка «Актуальні проблеми гуманітарної освіти» вагомо доповнив науковий доробок наших науково-педагогічних працівників і зайняв належне йому місце в науковому секторі бібліотеки навчального закладу.
