Представниця родини Павличкі, дочка відомого сучасного українського поета Дмитра Павличка Соломія Павличко передали бібліотеці Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка безцінний дар – підбірку опублікованих видань і авторські машинописи та рукописи багатьох творів своїх батьків. У такому дарчому списку – тринадцять видань творів Дмитра Павличка (9 – київського видавництва «Ярославів Вал», по 2 – київської «Просвіти» та Кам’янець-Подільської «Рути»).
Особливу увагу привертає об’ємний (1040 сторінок) збірник статей «Про Дмитра Павличка». Вступне слово «Дмитро Павличко – класик української і світової літератури» упорядника збірника Дмитра Пилипчука відкривається твердженням: «Дмитро Павличко – це той, хто записав на скрижалі історії перше речення історичного Акта проголошення державної незалежності України. Це той, чия пісня «Два кольори» звучить на всіх континентах світу, від Києва до Парижа, Чикаго й Торонто і на берегах неблизької Японії. Це той, про кого Олесь Гончар написав у своєму Щоденнику: «Дмитро Павличко – це мислитель, достойний послідовник Івана Франка, Каменяр нашої доби». Тут же наведені думки відомих літературознавців, науковців, письменників про творчий доробок та місце і постаті Дмитра Павличка в національному та світовому літературному просторі.
Збірник «Про Дмитра Павличка» надає всебічний розгляд його творчої життєдіяльності як поета, перекладача, літературознавця та публіциста. Книга складається із двох частин: «Дмитро Павличко в Україні» та «Дмитро Павличко за кордоном». Її формат і обсяг – це 165 статей 131 автора, які обґрунтовують, що ім’я Дмитра Павличка належить до історичних імен української літератури першої величини, більше того, наголошують, що назріла необхідність розглядати його персоналію в парадигмі класики світової літератури.
Основна частина творчого дару нашій бібліотеці від родини Павличків – це «Спогади» Дмитра Павличка у шести томах, що оцінюються літературознавцями як «драматичний образ України ХХ–початку ХХІ століття». «Спогади» – твір об’ємний як за змістом, бо охоплює достатньо широкий період української історії, так і за обсягом – в загальному, близько 4 тисяч сторінок.
У першому томі знаходимо мемуарні портрети вчителів і друзів Дмитра Павличка – творців української культури та державності. Тут ми зустрічаємося із легендами нашої національної духовності Андрієм Малишком, Максимом Рильським, Олесем Гончаром, Олександром Довженком, Зеновією Франко, Миколою Бажаном, Петром Шелестом, Станіславом Людкевичем, Сергієм Параджановим, Ярославою Стецько та іншими, рівнозначними їм діячами. Привертають увагу політичні статті із промовистими заголовками: «Ми повинні сказати цій владі: «Давай, до побачення!», «Усіх генералів із кабінетів – на передову!», «Ми маємо пам’ятати!».
В іменному покажчику другого тому «Спогадів» (об’єм – 632 сторінки) – більше тисячі імен, а в галереї мемуарних портретів знакових людей новітнього часу – Іван Павло ІІ та Євген Маланюк, Чеслав Мілош і Роман Лубківський, Віктор Ющенко ті Віктор Янукович: всього 25 персоналій. До тому включені інтерв’ю, статті, різні тематичні записи та нотатки, виступи і заяви Дмитра Павличка як політичного діяча та Надзвичайного і Повноважного посла України в Польщі.
Майже пів тисячі сторінок тексту нараховує третій том «Спогадів», а в його іменному покажчику – близько 1100 імен. Автор подає 17 портретів знакових людей другої половини ХХ століття, серед яких – Юрій Гагарін, Іван Плющ, Леонід Кучма, Борис Тарасюк, Іван Миколайчук. Є в цьому томі щоденні записи та поетичні твори з часів перебування поета в Нікарагуа. Значну історичну цінність становлять статті Дмитра Павличка за загальною тематикою «На початках боротьби за українську державність», а також про парламентські вибори 2006 року. Щоденникові записи 2010–2011 років відтворюють складність політичного життя України того часу. Частина таких записів іде під рубрикою «Я – проти Януковича!».
Кількісні показники четвертого тому «Спогадів» – 560 сторінок, через які проходять 800 персоналій української історії. В матеріалах тому йдеться про пробудження українського державницького життя наприкінці 1980-их років, що конкретно відображено у статті «Я вірю в невичерпні сили народу». В розділі «Від Рухівського Майдану –до Революції Гідності та Помаранчевої Революції» опубліковано Відкриті листи авторства Дмитра Павличка до Президентів України Леоніда Кучми та Петра Порошенка, Звернення до Віктора Януковича. Значне місце серед матеріалів тому займають статті, пов’язані з діяльністю Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Здійснена підбірка матеріалів «Україна стукає у двері Європейського Союзу». Окремий розділ присвячено українсько-польським відносинам. Значна увага приділена тематиці збереження нашої історичної пам’яті та утвердження української національної ідеї. Серед персоналій, висвітлених на сторінках тому, – В’ячеслав Чорновіл, Богдан Горинь, Василь Стус.
П’ятий том (712 сторінок) – це зібрання літературних і політичних статей. Основний обсяг матеріалу цього тому припадає на розділ «Роки, події, документи». Розділ поділяється на логічно та історично обґрунтовані підрозділи: «Сімдесяті (застійні)», «Вісімдесяті (передгроззя)», «Дев’яності (народження держави)», «Двотисячні (час випробувань)», «Дві тисячі десяті («Геть від Москви!»). В іменному покажчику тому – близько тисячі імен, зокрема- Івана Марчука, Володимира Івасюка, Євгена Гуцала, Софії Майданської, чиї життєписні портрети знайшли належне їм місце у портретній галереї «Спогадів».
Заключний, шостий том, що закриває зібрання Павличкової мемуаристики, розпочинається галереєю творчих портретів персоналій української культури, серед яких – Іван Драч, Євген Сверстюк, Василь Земляк, Олександр Білаш. А всього у книзі згадується 800 імен, кожному з яких відведене належне і заслужене місце в опублікованих матеріалах, документах і спогадах. Форма опублікованих матеріалів – різноманітна: інтерв’ю, щоденникові записи, виступи, заяви, роздуми (зокрема, про необхідність захисту української мови), оцінка міжнародних зв’язків і позицій України, аргументація необхідності звільнення від російського впливу, окремим рядком – про вшанування борців за українську державність, зокрема вояків Української Повстанської Армії)
У книзі Дмитра Павличка «Поеми і притчі» (Кам’янець-Подільський, «Рута», 600 стор.) – найголовніші твори поета усіх часів його авторської діяльності: від молодості – до зрілості, того періоду, коли він шукав відповіді на питання «Чи здатний український народ бути державницьким народом?». Шукав – і поступово формулював відповіді у своїх поемах: «Ностальгія» – ми ніколи не були собою, а були зрусифікованим українством, омоскаленим народом; «Князь», «Дорога до Шевченка» – наша трагедія в русифікації українського народу, в наступі чужинців на нашу культуру; «Погоня» – чвари в українських «верхах»; «Поєдинок» – розбрат між самими українцями; «Аутодафе» – гірка правда про незнищуваність тероризму та диктатури, про фашизм гітлерівський і сталінський, про імперську ненависть до свободи; «Учитель» – притча про Ісуса Христа, за якою людину-звіра повинна перемогти істинна, духовна людина. Тут же притчі як короткі філософські балади про вічні людські цінності, про силу і слабкість людини в різних життєвих обставинах. Таких притч у книзі – вісімнадцять, в яких – і сонце, і слава, і любов, і сила, і слабкість, свобода, і смерть, і справедливість і так далі, тобто все, чим багате і від чого страждає духовне життя людини.
Серед подарованих бібліотеці книг – окремі поетичні збірки Дмитра Павличка. У збірці «Мова» подано вірші про українську мову як суспільний феномен, як основу нашого національного життя, а також звучить заклик до утвердження української мови та захисту мовних прав українців. «На грані життя» – це зібрання поетичних творів раннього і новітнього часу, що виступає своєрідною формою контакту із новими поколіннями читачів. Вірші збірки «Яса» (відгомін) – як відгомін нашої давньої козацької історії, як привітання лицарям історичного минулого України з історичним висновком про європейське майбутнє України. Дмитро Павличко першим в українській поезії використав форму рубаї (чотирирядковий вірш) для висловлення переконань і думок про світ, про філософську сутність життя. Важливе суспільно-політичне значення має змістова сутність поетичної збірки «Омела»: для України, для її народу найсерйознішу загрозу складає «омела московизни» та загроза малоросійства.
