З нагоди Міжнародного дня рідної мови першокурсники спеціальності «Дошкільна освіта» Фахового коледжу Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка з груповим керівником Марією Коменярською та викладачем української мови Наталією Яцюк провели тематичний захід для шанувальників українського слова, де зібрали вірші та пісні вітчизняних митців про мову.
В непростий час, коли в нашу країну прийшла біда, гинуть військові, мирне населення і діти. Нова Україна народжується у цій боротьбі, бо її свободу відстоює весь український народ. Вчорашні студенти, викладачі, наші родичі, близькі та знайомі стали на захист України і нашого майбутнього. На превеликий жаль, не всі повертаються додому живими. Співчуття рідним та біль втрати пронизують душу кожного небайдужого українця. Тому традиційно сьогоднішній захід відкрили вшануваням загиблих героїв хвилиною мовчання.
Чорний день 24 лютого 2022 року ми завжди будемо пам’ятати. Скільки б часу не минуло, ті події для кожного українця назавжди закарбуються в серці. Про це йшлося в авторській поезії викладача фахового коледжу Марії Коменярської, яку прочитала Наталія Дячук, та у вірші Юрка Шкрумеляка «Молитва за рідну мову» у виконанні Катерини Савчук.
Ведучі програми Ангеліна Козак, Наталія Валігура, Ірина Топольніцька, Анна Сімора, Каріна Шевчук, Юліана Чорна навели цікаві факти про українську мову, які має знати кожен. Отож, сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім – російська (62%). До речі, зі слів експертів, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва «руська мова».
В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру «П». Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера «Ф».
Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово «горизонт» має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, кошеня, жабеня. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово «вороги» може звучати як "вороженьки".
У мові відображена історія народу, його ментальність і світогляд. Українська мова є фундаментом української нації, важливим чинником національного розвитку й елементом культурної свідомості. Саме тому поети всіх часів звеличували її. Від Тараса Шевченка, Лесі Українки до Ліни Костенко та Оксани Забужко – це невичерпне джерело натхнення.
Програму продовжили юні читці поетичними творами класиків української літератури Володимира Сосюри («Любіть Україну!» –Діана Цісецька), Тараса Шевченка («Думи мої, думи мої» – Дарина Малищик), Василя Стуса (Як добре те, що смерті не боюсь я» – Юлія Дзюбик), Олександра Олеся («Живи, Україно, живи для краси» – Уляна Сович і «Там, де неба блакить» – Вероніка Корчевська), Ліни Костенко («І все на світі треба пережити» – Юлія Рачук) та авторська поезія Марії Коменярської («Мова» – Наталія Дячук) та Вікторії Чух («Ми ніколи не здамося» у власному виконанні). Виступи доповнили пісенні твори «Червона Рута» Володимира Івасюка, Даші Трегубової «Я – українка», «Мир над Україною» та «Мова єднання», що прозвучала на завершення як втілення найбільшої мрії всіх українців. Над тематичною презентацією працювала студентка 21-Рк групи Діана Трачук.
