Всеукраїнська науково-практична конференція «Розвиток технологічної освітньої галузі в руслі Нової української школи», що проходила на базі кафедри теорії та методики технологічної освіти Полтавського національного університету імені В.Г.Короленка, відзначалася широким представництвом: серед її учасників та співорганізаторів, окрім університету-господаря цього науково-методичного форуму, – Дрогобицький ДПУ імені Івана Франка, Полтавська академія неперервної освіти імені М.В.Остроградського, Вінницький ДПУ імені Михайла Коцюбинського, Уманський ДПУ імені Павла Тичини, Український ДУ імені Михайла Драгоманова, Тернопільський НПУ імені Володимира Гнатюка, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Красноградський педагогічний коледж Харківської гуманітарно-пеагогічної академії, Покровський педагогічний коледж, Всеукраїнська асоціація наукових і практичних працівників технологічної освіти, Міжнародна благодійна організація «Лідер якості».
Організаційний комітет конференції очолювала доктор педагогічних наук, член-кореспондент НАПН України, ректор Полтавського НПУ імені В.Г.Короленка, професор Марина Гриньова. Нашу академію серед співорганізаторів конференції представляв доктор педагогічних наук, проректор із стратегічного планування та наукової роботи, професор Микола Курач.
Науково-практична конференція працювала у пленарному та секційному форматах.
Учасників пленарного засідання вітали члени ректорату Університету-господаря – член-кореспондент НАПН України, ректор, професор Марина Гриньова, проректор з наукової роботи, професор Василь Фазан, декан факультету технологій та дизайну, доцент Юлія Срібна. Модератором пленарного засідання виступив доктор педагогічних наук, завідувач кафедри теорії та методики технологічної освіти, професор Андрій Цина.
Тематика секційних засідань включала комплекс важливих теоретичних і практичних питань і проблем технологічної освіти: «Теорія і практика реформування Нової української школи», «Продукування інноваційних ідей та цінностей в умовах сучасної освітньої практики», «Інноваційні досягнення у сфері технологічної освітньої галузі», «Пропаганда цінностей вітчизняної технологічної освіти засобами просвітницької комунікації», «Регіональні проблеми та перспективи сучасної технологічної освіти», «Творчий внесок наукових шкіл, учених та працівників шкіл у розвиток сучасної технологічної освіти».
Значна частина наших науковців працювала в секції «Теорія і практика реформування Нової української школи». Особливо активними були аспіранти кафедри теорії і методики трудового навчання і технологій. Валерій Фещук визначав «Регіональні особливості реалізації творчих проектів учнів на уроках технології в Новій українській школі», Марія Пасевич – «Можливості використання на уроках технологій у Новій українській школі історичного досвіду викладання точних наук у Волинській гімназії та Волинському ліцеї 1805–1831 років», а Сергій Постумент – «Роль і місце інформаційно-цифрових технологій у технологічній освіті учнів Нової української школи».
У цьому ж тематичному полі здійснювали науково-методичні пошук Микола Горпинюк («Сучасні техніки художньої обробки матеріалів на уроках технології в Новій українській школі»). Від аспірантів тематичну естафету прийняли магістранти Юлія Філюк («Організація проектно-технологічної діяльності здобувачів освіти в умовах Нової української школи»), Роман Сухоменюк («Формування ініціативності та підприємливості ів учнів на уроках технологій в Новій українській школі»), Олександр Несольоний («Формування ключової компетентності «Спілкування іноземними мовами» на уроках технологій в Новій українській школі»), Іван Савчин («Обізнаність та самовираження у сфері культури як одна із ключових компетентностей учня Нової української школи») і Вікторія Курач («Новітні підходи до формування іншомовної комунікації в учнів на заняттях технологій в умовах Нової української школи»).
Наше представництво було найчисельнішим у секції ««Продукування інноваційних ідей та цінностей в умовах сучасної освітньої практики», де наші науковці оприлюднили дванадцять науково-методичних доповідей згаданої тематичної спрямованості. Доцент кафедри теорії і методики трудового навчання та технологій Марія Олексюк розкрила «Особливості використання традиційних та інноваційних педагогічних технологій в освітньому процесі», а доцент Олександр Омельчук спільно з магістрантами Ммирославою Крисевич і Тамарою Наконечною – «Особливості викладання уроків технологій в інклюзивних класах за допомогою інтерактивних методів». Методику «Використання диференційованого підходу на уроках трудового навчання та технологій» висвітлював кандидат технічних наук Ростислав Гарматюк, а доцент Олександр Омельчук спільно з магістрантом Сергієм Процівим – особливості «Застосування мобільних технологій в технологічній освітній галузі». Магістранти Ганна Зінчук і Богдан Степанюк характеризували процес «Формування національно-патріотичних цінностей в технічній освітній галузі засобами декоративно-прикладного мистецтва». Їх колег Івана Гарматюка та Романа Іванюка зацікавила «Реалізація технічної творчості засобами інформаційних технологій в технічній освітній галузі».
Не залишилися поза увагою доповідачів і питання інновацій та педагогічного досвіду. До цієї теми звернулися доцент Віталій Цісарук у доповіді «Stem-технології як засіб реалізації завдань технологічної освіти (зарубіжний досвід)», а також завідувачка кафедри теорії і методики трудового навчання та технологій, доцент Ірина Цісарук спільно з магістранткою Оксаною Гев у науковому повідомленні «З досвіду роботи з учнями з особливими потребами на уроках технології у 5-му класі». Магістрантка Тетяна Бездощук аналізувала «Використання інноваційних педагогічних технологій на уроках трудового навчання у 8-му класі», а її колега Антоніна Свиридюк – «Особливості організації роботи гуртка з бісероплетіння». «Волонтерська діяльність учнів у процесі трудового навчання як визначальна умова національно-патріотичного виховання» – тема, яку запропонував членам секції наш магістрант Роман Беран. Інноваційну тематику запропонував магістрант Андрій Касаткін – «Комп’ютерно-інтегровані технології на уроках трудового навчання у 8-9 класах».
Працювали наші науковці та магістранти і в тематичній секції «Інноваційні досягнення у сфері технологічної освітньої галузі». Доктор педагогічних наук, професор Микола Курач характеризує «Шляхи модернізації змісту і методики підготовки майбутніх учителів технологій згідно сьогоднішніх державних і суспільних вимог». «Методика використання імерсивних технологій в освітньому процесі» – тема науково-методичної розвідки магістранта Романа Нікітюка. Магістранти Михайло Авдійчук і Анастасія Кадіра висвітлюють «Особливості організації гурткової роботи з технологічної освітньої галузі».
В роботі тематичної секції «Регіональні проблеми та перспективи сучасної технологічної освіти» брали участь наші магістранти: Оксана Гев запропонувала науково-методичне повідомлення «З досвіду роботи із учнями з особливими потребами на уроках технологій у 5-му класі», а її колега Анастасія Тимощук розробляє тему «Самостійна робота як засіб формування предметних компетентностей на уроках технологій».
«Творчий внесок наукових шкіл, учених і працівників шкіл у розвиток сучасної технологічної освіти» – змістовий напрям роботи учасників наступної тематичної секції. На її засіданнях нашу академію представляли магістранти спеціальності «Технологічна освіта». Олег Будник висвітлює «Ігрові методи навчання на уроках трудового навчання як засіб мотивації учнів». «Методика організації профільного навчання за спеціалізацією «Підприємництво»» – предмет дослідження, здійсненого магістрантом Русланом Козаком. Над темою «Методологія використання сучасного матеріально-технічного забезпечення в освітньому процесі з трудового навчання і технологій» працював магістрант Олександр Магдич.
Науково-практична конференція «Розвиток технологічної освітньої галузі в руслі Нової української школи» продемонструвала, що незважаючи на складну загальнополітичну та соціально-економічну ситуацію в Україні, яка склалася з причини російської агресії проти нашої держави, українські освітяни, представники всіх рівнів національної освіти, живуть повноцінним фаховим життям, виконують весь комплекс своїх функціональних обов’язків, спрямованих на підготовку спеціалістів для науково-освітнього секторів суспільного життя.
