Дубровський Роман Олександрович - завідувач кафедри, доцент, кандидат філологічних наук

кандидат філологічних наук, доцент

Штонь Григорій Максимович

професор, доктор філологічних наук

Волянюк Інна Оверківна

доцент, кандидат філологічних наук

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Комінярська Ірина Миколаївна

доцент, кандидат філологічних наук

Пасічник Олена Василівна

доцент, кандидат філологічних наук

polyak

Поляк Ірина Павлівна

старший викладач,

кандидат філологічних

наук

КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИК ЇХ НАВЧАННЯ

Філологія у Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії ім. Тараса Шевченка бере початок від часу заснування учительського інституту (1940 р.). У різні роки тут працювали вчені-словесники І. Слинько, З. Тихоход, В. Покальчук, І. Лук’яненко (Савич), В. Андрієвський, О. Барабоха, Л. Худаш, П. Шелест та інші. Відкриття Кременецького учительського інституту започаткувало якісно новий етап у розвитку освіти на Тернопільщині. Виникла настійна необхідність у підготовці педагогів, що могли б навчати дітей українською мовою, у тому числі вчителів української мови та літератури. Мовно-літературний був одним із факультетів інституту. Спочатку значні труднощі виникали як із набором студентів (більшість із них погано володіли українською мовою, не мали необхідного для навчання у виші рівня знань), так і з формуванням кафедр. Відчувалась відсутність українськомовної навчальної літератури.

Налагодження освітнього процесу перервала війна. На фронті загинув викладач української мови, завідувач мовно-літературного факультету Й. Важничий. Відродження інституту почалось у 1944 році. На мовно-літературний факультет було зараховано 14 студентів. У перший повоєнний рік у навчальні заклади області вже було направлено десять учителів-словесників.

У кременецьку alma mater прийшли викладачі – випускники Київського та Харківського університетів, а також Ніжинського педінституту. Лінгвістичні дисципліни читали Г. Гавриш, Г. Лисенко, Н. Вишневський, дещо пізніше – Є. Баб'як (Андрієвська), О. Мельничук (згодом доктор філологічних наук, член-кореспондент АН УРСР). Високого авторитету серед студентства набули декан мовно-літературного факультету І. Забокрицький, викладачі старослов'янської мови П. Вишневський, української літератури В. Зоц, зарубіжної літератури Н. Ісаєва.

Проте в 1956 році факультет було розформовано, а студентів переведено до Львівського державного університету. Члени кафедри української мови та літератури перейшли на роботу в інші навчальні заклади. Зокрема, І. Слинько довгий час завідував кафедрою української мови Чернівецького державного університету, де захистив докторську дисертацію та отримав учене звання професора. Серед випускників тих років значних успіхів у науці досягли І. Р. Вихованець – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, Є. А. Пасічник – доктор філологічних наук, професор.

Роботу циклової комісії гуманітарних дисциплін було відновлено в 1969 році, коли в місті Кременці відкрили педагогічне училище. Цикл гуманітарних дисциплін студентам читали Ю. Редько, Л. Следзінська, С. Королюк, О. Зелінський, М. Андрійчук, О. Каньовська, Н. Бречко, В. Голубовська, О. Василишин, О. Пасічник, Л. Ростківська. Після реорганізації училища в коледж кількість викладачів циклової комісії зросла.

Постаті письменників-краян І. Гнатюка, Г. Гордасевич, С. Даушкова, М. Кремінярівської, Б. Харчука приваблюють до себе молоде покоління дослідників. Після багаторічного відстеження творчої лабораторії письменника викладач коледжу О. Василишин захистив кандидатську дисертацію «Творчість Бориса Харчука (еволюція художнього мислення)» (1997). Під його керівництвом було створено Харчукову світлицю‑музей, експозиції якої відобразили життєпис письменника, а також прижиттєві видання, листи, світлини та інше.

Протягом останніх років викладачі працюють над науковими дослідженнями у рамках кафедральної теми «Мовно‑літературні процеси на Волині та Галичині впродовж століть». Результатом цієї роботи став захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук О. Пасічник «Образ світу і концепція героя у творчості Уласа Самчука й Олександра Солженіцина в’язнично-таборової тематики», І. Волянюк «Становлення і розвиток ойконімії Північної Тернопільщини ХІІ – ХХ ст.», І. Комінярської «Художнє втілення національної ідентичності героя в прозі Уласа Самчука», Р. Дубровського «Лірика Галини Гордасевич: проблематика, поетика».

При кафедрі функціонує науково-дослідна лабораторія «Творчість Уласа Самчука та Бориса Харчука: художній літопис ХХ століття» (керівник О. Василишин). Викладачами було проведено ряд наукових та науково-практичних конференцій, присвячених творчості Б. Харчука, Г. Гордасевич, письменникам в умовах заблокованої культури, 380-річчю «Кременецької граматики» тощо. Із 2014 року було започатковано підготовку вчителів української мови і літератури за бакалаврською програмою, а з 2017 року – і за магістерською. На інших освітніх програмах викладачі кафедри забезпечують викладання таких вибіркових курсів, як «Українознавство», «Основи літературної творчості», «Основи журналістики», «Лінгвістика інтернет-ресурсів», «Риторика», «Педагогічна риторика», «Практикум із сучасної української літературної мови» та ін. Здобувачі вищої освіти мають нагоду познайомитися на творчих зустрічах із професійними письменниками, взяти участь у мовних і літературних квестах, поглибити свої знання, беручи участь в роботі гуртка «Українське слово: системні зв’язки в мові та мовленні» (керівник І. Волянюк). Майбутні учителі-філологи – серед постійних переможців Всеукраїнського відкритого марафону з української мови імені Петра Яцика та Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Викладачі кафедри активно співпрацюють із закладами загальної середньої освіти, Тилявським літературно-меморіальним музеєм Уласа Самчука, Тернопільським обласним комунальним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

Кафедра забезпечує викладання таких освітніх компонентів:

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти:

Українська мова за професійним спрямуванням, вступ до мовознавства, вступ до літературознавства, вступ до спеціальності (з елементами пропедевтичної практики), зарубіжна література, методика навчання української літератури, методика навчання української мови, технологія сучасного уроку української мови та уроку української літератури, сучасна українська літературна мова, практикум із сучасної української літературної мови, давня українська література, історія української літератури, теорія літератури, фольклор, старослов’янська мова, історія української літературної мови, різні види педагогічних практик (пропедевтична, навчально-педагогічна (пробні уроки в школі), виробнича (педагогічна), фольклорна, діалектологічна).

Другий (магістерський) рівень вищої освіти:

Українська наукова мова, методологія сучасної лінгвістики, методика навчання філологічних дисциплін в ЗЗСО, сучасний український літературний процес, модернізм і постмодернізм в сучасному літературному процесі, актуальні питання світової літератури: компаративний аспект, аналіз та інтерпретація художніх тексті, теорія літератури в шкільному курсі зарубіжної літератури, виробнича (педагогічна) практика.