DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-2.05
Dariusz Sobczak, priest, doctor, associate professor of ethnomusicology and hymnology at the Institute of Art History of the John Paul II Catholic University of Lublin (Lublin, Poland)
У статті відзазначено важливість григоріанського хоралу. Наголошено, що від средньовіччя до сучасності музиканти використовували григоріанські піснеспіви як джерело створення музичних тем чи мотивів нових творів. Прикладом такої синестезії є "Легка польска меса в хоровому стилі" о. Бруно Шмідта. Автором подано біографічні дані про польського композитора як одного із предтеч постватиканського оновлення літургії. Здійснено музично-теоретичний та музикознавчий аналізи п’яти частин ординарію: Kyrie, Gloria, Skład Apostolski, Sanctus i Benedictus, Agnus Dei.
Ключові слова: григоріанський хорал, меса, композитор, мелодика, християнська музика Заходу.
Повний текст PDF
Bibliografia:
- Hinz E., Chorałowe śpiewy "Ordinarium Missae". Studia Pelplińskie. 47 (2014). 118-124.
- Hinz Edward, Chorał gregoriański, Pelplin, 1999, s. 69.
- Bolesław Bartkowski, Polskie śpiewy religijne w żywej tradycji. Style i formy, Kraków 1987, s. 23-24.
- Gerard Mizgalski, Podręczna Encyklopedia Muzyki Kościelnej, Poznań-Warszawa-Lublin 1959, s. 335.
- Liber Usualis Missae et Offici pro Dominicis et Festis cum cantu gregoriano ex editione vaticana adamussim excerpto et rhythmicis signis in subsidium cantorum a solesmensibus monachis diligiter ornato, Parisiis-Tornaci-Romae-Neo Eboraci, 1958, s. 39-
- Mielcarek-Krzyżanowska Barbara, Muzyka i życie muzyczne Pomorza i Kujaw. Instytucje i stowarzyszenia (1). Promocje kujawsko-pomorskie. XII (2004), n. 6-8 (140). 14.
- Pawlak I., Dlaczego chorałgregoriański? Annales Lublinenses pro Musica Sacra. 3 (2012), n. 3, s. 196.
- Pawlak І., Muzyka liturgiczna po Soborze Watykańskim II w świetle dokumentów Kościoła. Lublin 2001, s. 309-310.
- Pawlak Ireneusz, Tragedii "Kyrie" ciąg dalszy. Annales Lublinenses pro Musica Sacra. 8-9 (2017-2018), n. 8-9, s. 86-88.
- Podobińska K., Polony L., Cieszę się darem życia. Rozmowyz WojciechemKilarem. Kraków 1997. 83.
- Sobczak D., "Łatwa msza polska w stylu choralnym" ks. Brunona Schmidta (1895-1961). Annales Lublinenses pro Musica Sacra. 10 (2019), n. 10, s. 137-152.
- Sobczak Dariusz, Władysław Zientarski (1916-1991) – badacz dziejów muzyki polskiej od XV do XIX wieku. Lublin 2008, ss. 74, 79.
- Wiśniewski P., Duchowość chorału gregoriańskiego. Liturgia Sacra. 19 (2013), n. 1, s. 103-114.