У рамках засідання лабораторії «Мовно-літературні процеси на Волині упродовж століть» у Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка відбулися літературно-краєзнавчі читання «Гаврило Чернихівський – копач глибоких криниць», приурочені 90-річчю від його дня народження.
Модератором заходу виступив доцент кафедри української мови літератури, історії та методик їх навчання Олег Василишин. У своєму вступному слові він підкреслив, що Гаврило Чернихівський належав до тих особистостей, які не просто вивчали історію, а допомогли зберегти її для наступних поколінь. Ця багаторічна праця стала вагомою сторінкою у дослідженні минувшини Кременця та Волині, у поверненні з небуття імен видатних земляків, маловідомих або забутих сторінок нашої історії та культури.
Кандидат історичних наук Галина Сеньківська акцентувала, що праця краєзнавця – це своєрідний місток між минулим і сучасністю. Завдяки таким подвижникам, як Гаврило Чернихівський ми маємо можливість краще зрозуміти, ким були наші предки, чим вони жили. що створили і що залишили нам у спадок.
Ювілей світлої пам'яті Г.Чернихівського, як наголосив доцент Олег Василишин, – це також нагода згадати його багаторічне служіння книзі, історії, культурі та рідному Кременцю. Саме це й підтвердив виступ здобувачки 31-У групи Наталії Сидорук, яка презентувала присутнім збірку «Казки старого млина» нашого краянина Сергія Даушкова. Упорядкування, літературне редагування, післяслово та примітки якої здійснили Валентина Адамович і Гаврило Черияхівський. Окремі казки зі збірки друкувалися у ряді періодичних видань. У дитячі роки Сергій Даушков слухав ці народні скарби від людей, що приїжджали до млина, де його батько був мельником. Вже на схилі літ Сергій Юхимович почав записувати ті казки з пам’яті, на жаль, не подаючи прізвищ оповідачів. Сподіваємось, що ці народні перлини стануть у нагоді учителям, здобувачам освіти й усім, хто цікавиться фольклором.
Здобувачка 41-У групи Ольга Олійник презентувала учасникам читань перше монографічне дослідження Г.Чернихівського про видатного вченого, поета, громадсько-політичного діяча Олександра Неприцького-Грановського. Уродженець села Великі Бережці, що на Кременеччині, 64 роки прожив у США, став першим серед українців професором американського університету. Для написати дослідження Чернихівському довелося відвідати Міннеаполіс і Сейнт-Поул (США), щоб достеменно вивчити сотні справ, виготовити копії найважливіших фотографій і документів, які лягли в основу монографії «О.Неприцький-Грановський. Життя і творчість» (1996). Ця титанічна робота була виконана з честю.
Здобувачка 31-У групи Катерина Голубінка представила монографію Гаврила Чернихівського «Улас Самчук: сторінки біографії» – перше синтетичне дослідження життєпису видатного прозаїка ХХ століття. Автору вдалося подати найважливіші сторінки життєпису письменника, громадсько-політичного діяча. Дослідження стане корисним усім зацікавленим.
Четвертокурсниця Анастасія Хомич показала під час свого виступу ще одну цікаву монографію Чернихівського «Оксана Лятуринська. Життя і творчість» (2002). Це також перше багатопланове дослідження про видатну українську поетесу, скульптора, графіка, писанкарки. Уродженка хутора Ліс. що на Кременеччині, майже 50 літ жила в еміграції. Українська критика ставить поетесу на друге місце після Лесі Українки. І це дійсно справедливо. Адже вона написала прекрасні поетичні та прозові твори, що вважаються своєрідним літературним еталоном.
Відому серію книг «Портрети пером» представили здобувачка 11-ДО групи Вероніка Іванкевич, Вікторія Легкун, Юлія Мацуляк, Ангеліна Тарадайка. Про поетичний хист Г.Чернихівського розповіла здобувачка 11-ДО групи Богдана Бабич. Вона згадала навіть про те, що у збірці «Серця клич» є пісні на слова відомих поетів і на власні тексти.
Напрочуд оригінальним і зваженим був виступ асистента кафедри Анастасії Михайлюк, яка наголосила, що праці краєзнавця на ниві історії та літератури ніколи не втрачають актуальності. Дослідник краю залишив вагомий слід у культурному житті краю.
Тож не випадково місцевий поет Ігор Фарина назвав Чернихівського «копачем криниць»:
Та він здолає все землі постійний опір опір,
У коренів гілля руками розведе,
Бо вміє до джерел шукати власні тропи,
У дальній схрон води з добридним увійде.
Технічну сторону Читань забезпечили представники видавничого центру Академії Павло Старух і Тетяна Кічула.