«ДІАЛОГ ДВОХ КУЛЬТУР»: ЗУСТРІЧ ХХІV

Чергова, двадцять четверта, зустріч учасників Міжнародного українсько-польського інтеграційного проєкту «Діалог двох культур» відбулася в Республіці Польща, на теренах, що охоплюють польські міста Люблін, Налечув, Казімеж Дольний, Сулеювк і Варшаву. Центральною локацією зустрічі став Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку. Тематичними напрямками-девізами діалогу представників наших культур стали третій рік агресії Росії проти України, 160-та річниці Січневого польського повстання «За вашу і нашу свободу», життєдіяльність видатних персоналій польської літератури Збігнева Герберта, Мельхіора Янковича, Казиміжа Вершинського. Організаторами цьогорічної зустрічі виступили Фундація «Допомога полякам на Сході» імені Яна Ольшевського, Музей Юзефа Пілсудського в Сулеювку, Музей Юліуша Словацького у Кременці,  Національний Музей у Любліні, Студія Східної Європи Варшавського університету, Головне управління Спілки польських письменників, Міністерство культури і національної спадщини Республіки Польща та Кременецька гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка.

Відкриття «Діалогу..» відбулося в Люблінському Національному Музеї. Учасників міжнародного зібрання вітали директор музею-господаря, професор Катаржина Мєчковська, ініціатор «Діалогу двох культур» Маріуш Ольбромський, директор Музею Юзефа Пілсудського в Сулеювку, професор Гжегорж Новик. Наступними пунктами програми перших двох днів «Діалогу…» стали відвідини Музею Юзефа Чеховича в Любліні, музеїв Стефана Жеромського та Болеслава Пруса в Налечуві, Музею польської історії у Варшаві та Музею Юзефа Пілсудського в Сулеювку, екскурсія історичними місцями міста Казиміж Дольний. 

Виконання теоретичної частини програми «Діалогу…» розпочалося виступом представника Міністерства культури і національної спадщини Республіка Польща Войцеха Кальвата, який інформував присутніх про організаційну роботу польських науковців із відзначення 160-річчя Січневого повстання «За вашу і нашу свободу», чим озвучив своєрідну преамбулу до роботи історичної частини «Діалогу…» – конференції, учасники якої працювали над проблемою ««За вашу і нашу свободу»: що єднало і що розділяло народи Білорусі, Литви, Польщі та України на шляху до незалежності у ХVІІІ–ХХ століттях». Конференція розпочалася історично символічною та сьогочасно актуальною доповіддю професора Гжегоржа Новака «Українці та білоруси – союзники Речі Посполитої в боротьбі з радянською Росією в 1919–1920 роках», а продовжили її представники нашої наукової спільноти, ректор Академії, професор Афанасій Ломакович та проректор з наукової робота і стратегічного планування Микола Курач, які інформували учасників «Діалогу…» про «Новостворений Музей художньої фотографії імені Генрика Германовича в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка».

У своєму виступі ректор Академії, професор Афанасій Ломакович зазначив, що ми сприймаємо «Діалог двох культур» як унікальне надбання наших народів, яке потрібно плекати, берегти і збагачувати. А Кременець, який неодноразово приймав учасників «Діалогу двох культур», був і є містом-осередком духовності й просвітництва Волинської землі, де видатна роль належить нашим Волинським Атенам, як історичному культурно-мистецькому центру краю. Тут натхненно творили свої шедеври поети, архітектори, скульптори і живописці, майстри графіки і фотомистецтва. В творчій аурі Кременця формувався і зростав талант Юліуша Словацького та інших польських письменників, архітектора Павла Гіжицького, художника Йозефа Пічмана, музикантів Айзека Стерна і Михайла Вериківського, а також фотохудожників Станіслава Шейбаля та Генрика Германовича, які у 20–30-их роках минулого століття започаткували мистецтво художньої фотографії та створили Товариство фотоаматорів. Особливу увагу привертає творчість Генрика Германовича, твори якого виступають дійсними взірцями фотомистецтва та художнім відображенням цілої епохи в історії міста і краю. Тож збереження та популяризація його творчої фотоспадщини стало почесним обов’язком для колективу нашої Академії, і це опредметнилося у створенні Музею фотомистецтва Кременеччини імені Генрика Германовича, що, безсумнівно, є безцінним дарунком для аматорів фотомистецтва  та вагомим внеском у зміцнення та збагачення культурно-творчих взаємин між українським і польським народами, між культурно-освітніми інституціями України та Польщі.

За програмою історичної платформи конференції виступили польські науковці з Університету  Марії Склодовської-Кюрі, Варшавського Університету, Інституту національної пам’яті у Варшаві, Варшавського Музею Незалежності, які говорили про українсько-польські науково-освітні та культурно-мистецькі контакти в національному та регіональному вимірах, про внесок окремих історичних персоналій у зміцнення українсько-польської співпраці в різні періоди існування наших держав, зокрема в протистоянні більшовицькій політиці Москви, про конкретні здобутки та перспективи українсько-польських взаємин в сучасному світі. Важливі проблеми висвітлювали українські учасники історичної платформи. Науковець Музею Юліуша Словацького у Кременці Олена Гаськевич охарактеризувала кременецький період культурно-мистецької діяльності Генрика Германовича; науковий працівник Тернопільського краєзнавчого музею Наталія Чеканова говорила про польсько-українські традиції в іконографії ХVІІ–ХХ століть, представленої в даному музеї. Мистецтвознавець, тернополянка Ольга Ваврик говорила про кобзарське мистецтво як символ української національної культури в епоху тоталітарного режиму ХХ століття. Про внесок окремих персоналій у зміцнення українсько-польських культурно-мистецьких зв’язків інформували Микола Проців (Бережанський краєзнавчий музей), Володимир Микитюк (Львівський національний університет імені Івана Франка), Наталія Стрілець (Бережанський музей імені Богдана Лепкого).

Виконання літературної платформи конференції здійснювалося в чотирьох тематичних напрямках: «Юліуш Словацький – натхненник народної боротьби за незалежність», «Збігнев Герберт, Казиміж Вершинський, Мельхіор Янкович – меценати року-2024 в Польщі», «Літературні бесіди. Презентація нових книг і віршів», «Літературний калейдоскоп: Варшава – Будинок Літератури, штаб Спілки польських письменників».

У першому тематичному напрямку «Юліуш Словацький – натхненник народної боротьби за незалежність»  прозвучала доповідь кременецького міського голови Андрія Смаглюка «Постать Юліуша Словацького як чинник спільної польсько-української боротьби проти російської агресії». Своє слово сказали науковці Варшавського університету, Католицького університету імені Івана Павла ІІ,  Львівського національного університету імені Івана Франка. Вони розкривали образ Кременця в польській літературі, говорили про українські мотиви в польській прозі, поезії та драматургії, про відношення Юліуша Словацького до образу «москаля» та про художню символіку в його поетичних творах.

Тематичний напрямок «Збігнев Герберт, Казиміж Вершинський, Мельхіор Янкович – меценати року-2024 в Польщі» представляли науковці та митці Вроцлавського університету, Інституту досліджень літератури Польської академії наук, Спілки польських письменників, Фундації Інституту Юліуша Словацького в Афінах, журналісти газети «Wiezi», Інституту думки імені Йозефа Тічнера, а також Інституту Івана Франка НАН України, співробітник якого, професор Євген Нахлік виступив з доповіддю «Міфологія долі в поезії Збігнева Герберта».

Найчисельнішим за кількістю доповідачів виявився напрямок «Літературні бесіди. Презентація нових книг і віршів», бо саме така тематика привернула особливу, посилену увагу учасників «Діалогу…». Тут працювали науковці і критики, автори, видавці і меценати літературної творчості, громадські діячі й аматори художнього слова, які представляли Спілку польських письменників і Польську Академію наук, вищі заклади освіти, редакції часописів та видавництва.  Робота цього тематичного напрямку розпочалася виступом директора Музею Юліуша Словацького у Кременці Тамари Сєніної, яка презентувала здійснене Музеєм нове видання «Листів до матері» в українському трактуванні. Інші виступаючі говорили про кременецький період творчості Юліуша Словацького, конкретно характеризували нові видання літературної класики і творів сучасних авторів, причім як у світоглядно-змістовому, так і в мовно-літературному контекстах. Неодноразовий гість нашої Академії, польський письменник Маріуш Ольбромський презентував книгу віршів сучасних поетів про сучасну російсько-українську війну.

Четвертий літературний напрямок – «Літературний калейдоскоп: Варшава – Будинок Літератури, штаб Спілки польських письменників». В цьому секторі нашу Академію представляв професор Олександр Глотов, який запропонував аналітичну доповідь «Вірші Миколая Сепа-Чаржинського «Коляда до Зосі» у контексті польської та української національних культур». Українські літературознавці говорили про тематику братерства наших народів у повісті Осипа Маковея «Ярошенко» (професор Валерій Корнійчук, Львів), польську театральну культуру і драматургію в творчості Леся Курбаса (магістр Оксана Ковтун, Самбір), персоналії Юзефа Пілсудського і Симона Петлюри у творчості польських поетів (професор Наталія Єржиковська, Київ). Значну частину програми літературного напрямку виконали науковці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка: вони доповідали про творчість Богдана Лепкого як феномен культурного спадку наших народів (професор Надія Білик), трагічні воєнні сторінки нашої історії (професор Леся Алексієвич), фразеологізми як презентацію образа Бога в авторськім світобаченні Юліуша Словацького (професор Тетяна Вільчинська), літературну та художню ономію як компонент творчості Юліуша Словацького (професор Галина Бачинська).

Важливим заходом «Діалогу двох культур» стали його засідання з участю науковців Польської Академії наук і вищих закладів освіти за тематикою «Дослідження історії Польщі-Литви-України-Білорусі: спільнота чотирьох народів – спадковість ідей і майбутніх перспектив» і дебати за проблемою ««Боротьба «За вашу і нашу свободу» продовжується дотепер».

Символічне значення мало покладання квітів на могили вояків армії Української Народної Республіки – учасників війни з більшовицькою Росією в 1920 році, а також до пам’ятників Тарасу Шевченку та Юліушу Словацькому у Варшаві, що було здійснене від імені всіх учасників «Діалогу двох культур» – престижного міжнародного дійства, до якого вже упродовж трьох десятиріч долучаються науково-освітні та культурно-мистецькі інституції східноєвропейських країн.

ddk

 

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних