«VERBA MAGISTRI» : ВИПУСК ШОСТИЙ

Над черговим випуском студентського наукового часопису «Verba magistri» працювали студенти і викладачі кафедри іноземних мов і методик їх навчання гуманітарно-технологічного факультету Кременецької гуманітарно-педагогічної академії ім.Тараса Шевченка та учасники науково-дослідної лабораторії «Сучасні тенденції у лінгводидактиці та дослідженні дискурсу». Їх роботу організовувала редакційна колегія, до якої увійшли доцент Тетяна Семегин (головний редактор), професор Денис Чик (заступник головного редактора), доценти Василь Кучер, Наталія Янусь, Надія Яценюк, Орися Марунько, асистент кафедри іноземних мов і методик їх викладання Ольга Собчук (технічний редактор), а також представники закладів загальної середньої освіти: вчитель вищої категорії Волинського ліцею ім.Нестора Літописця Ольга Скакальська і вчитель вищої категорії Кременецького академічного ліцею ім.Уласа Самчука, доцент Ольга Чик. Часопис рекомендовано до друку Вченою радою гуманітарно-технологічного факультету нашої академії, а опубліковано його у Видавничому центрі нашого закладу вищої освіти. Автори статей часопису – магістранти спеціальностей «Англійська мова і література» та «Німецька мова і література».

Часопис відкривається статтею Марії Бабій «Розвиток лексичної компетентності учнів середніх класів: теоретичний аспект», де авторка наголошує, що основною метою забезпечення згаданої компетенції учнів є формування у них продуктивно-рецептивних лексичних навичок, успішність оволодіння якими залежить від уміння учнів спостерігати,  порівнювати й аналізувати мовленнєві явища, працювати зі словниками. Дискурс продовжують її колеги та однокурсники. Зокрема, Василина Височан розповідає про «Сучасні зарубіжні методики навчання англійської мови у закладах загальної середньої освіти». Вона вважає, що викладання іноземних мов має носити адаптивний характер і демонструвати можливість використання різних методичних підходів до реалізації змісту навчального процесу в освітніх закладах різного рівня. Вікторія Гусятинська характеризує «Дидактичні передумови профільного навчання іноземної мови в академічному ліцеї» і при цьому такими передумовами називає застосування принципів диференціації, профілізації та психологізації навчальних дисциплін, а також підкреслює можливості та важливість використання іноземної мови як навчальної дисципліни для профільної орієнтації змісту навчання.

«Психолінгвістичні, психологічні та комунікативні особливості усного монологічного мовлення на уроках англійської мови» зацікавили Петра Дячука, який приходить до висновку про те, що особливо актуальним для старшокласників виступає оволодіння навиками монологу-переконання, як логічною, смисловою і стилістично оформленою структурою, з певними лінгвістичними особливостями. Гання Івоса розкриває «Суть поняття «креативне мислення» в контексті оновлення змісту і технологій навчання англійської мови». Креативне мислення, вважає авторка, надає людині можливості виходити за межі встановлених стандартів, формує здатності адаптації до складних вимог сучасного світу і, головне, вказує, що предметна творчість людини розпочинається із творчості в думках. Цікаве методичне «Поняття «комунікативні моделі поведінки» та потреба їхнього включення у зміст навчання англійської мови у закладах загальної середньої освіти» обрала темою своєї статті Юлія Калінчик. Авторка попереджає, що незнання особливостей національної культури може спричинити відчуття дискомфорту, в подоланні якого відіграють важливу роль комунікативні моделі поведінки, а для цього на уроках треба використовувати такі матеріали, що відповідають віковим особливостям учнів, їх особистому досвіду та інтересам.

Вікторія Кадочна висвітлює «Прийоми та системи вправ для навчання у співпраці на уроці англійської мови». У статті розкривається сутність та особливості використання методу навчання у співпраці, основну увагу акцентовано на STL-методиці, методиках Learning Together та Jigsaw, а також визначено основні види вправ, які можуть бути використані вчителем  при навчанні у співпраці. Назарій Личак обрав темою статті «Суть і потребу формування компетенцій англомовного писемного мовлення у старшокласників закладів загальної середньої освіти». Він переконує, що писемне мовлення з другорядного предмету перетворилося на одну із найважливіших цілей навчання та викладання іноземної мови у загальноосвітній школі, бо вивчення та розуміння її допоможе учневі у визначенні свого місця у суспільстві та професійній діяльності. Більше того, писемне мовлення відіграє практично головну та визначальну роль у формуванні письмової англомовної комунікативної компетенції сучасної особистості. Не просто актуальну, а сучасну модерну проблематику «Особливості комунікації в англомовній блогосфері» розробляє Єлизавета Лопацька. Вона аналізує вплив блогерів і соціальних медіа на комунікацію між суб’єктами соціальних відносин, розглядає особливості цього феномена з точки зору сучасної лінгвістики та з уврахуванням специфіки формування мовно-інформаційного простору в сучасному світі. У статті підкреслюється, що комунікація в англомовній блогосферіі має відчутний вплив на лінгвістичні аспекти мовних практик, сприяє посиленню взаємозв’язку між мовою, культурою та суспільством.

Карина Мустяца спрямовує свою авторську увагу на процес «Формування соціокультурної компетентності учнів на уроках англійської мови». У статті насамперед наголошується на важливості усвідомлення учнями цінності вивчення англійської мови, формування їх прагнення до самостійної роботи над вдосконаленням власних навиків володіння мовою, для чого бачиться необхідним систематичне та послідовне виконання різноманітних завдань і вправ, а в підсумку – саме соціокультурна компетентність дає змогу здобути знання, що є необхідними при вивченні комунікативних проблем при спілкуванні з носієм іноземної мови. «Методичні засади навчання ведення диспуту на уроці англійської мови у закладах загальної середньої освіти» висвітлює Діана Назарчук. Авторка зауважує, що на уроках англійської мови вчитель повинен враховувати суб’єктивні труднощі процесу навчання диспуту, що обумовлені індивідуально-психологічними особливостями юної особистості, а тому знання закономірностей проходження таких процесів як мислення, сприйняття, увага та їх індивідуальних проявів допоможе вчителеві обрати раціональні методи й ефективні прийоми навчання, забезпечити керування мисленнєво-мовленнєвою діяльністю учнів. Серед таких методів і прийомів авторка виокремлює врахування індивідуально-психологічних особливостей мовців, створення сприятливої атмосфери і позитивного емоційного клімату, застосування ігрових прийомів навчання, використання різного роду опор у формі моделей, типових речень, структур мовленнєвих формул.

Оксана Панько визначає «Ефективні шляхи засвоєння актуальної сьогоденню лексики на уроці англійської мови у закладах загальної середньої освіти» і такими шляхами насамперед називає вивчення граматичних правил у контексті реальних комунікативних ситуацій, організацію уроків з груповими проектами, інтеркультурний підхід як вивчення культурних аспектів англомовних країн, вивчення фразеологізмів і виразів, оцінка навчальних досягнень учнів як стимулювання їх прагнення до вивчення мови, заохочення учнів до вільної комунікації, до творчої діяльності та до самостійного навчання. У цьому ж контексті важлива роль надається використанню сучасних інформаційних технологій, художньої літератури та художніх фільмів, різноманітних методичних і дидактичних засобів і форм (словникових і фразеологічних карток, тематичних рольових ігор, створення мовних клубів).

 «Теоретичні аспекти вивчення неологізмів» в англійській мові характеризує Олександр Плескун. Він бачить важливість цього питання з причини зростання кількості інновацій у словниковому фонді іноземних мов, що філологи називають «неологічним бумом». Такий «бум» вимагає при вивченні неологізмів застосовувати активні методи навчання, створювати ефективні умови формування англомовної лексичної компетенції, забезпечувати активність пізнавальної діяльності учнів через застосування відповідних тематичних завдань і кваліфікаційних вправ, спрямованих на довільне запам’ятовування, на системність засвоєння та вживання нових лексичних одиниць.

«Міжкультурна специфіка спілкування старшокласників на уроці англійської мови» – тематика статті Тетяни Старчук. Авторка приходить до висновку, що міжкультурна комунікативна компетенція носіїв англійської мови насамперед досягається в ході комплексного вивчення англійської мови та англомовної культури, що рівною мірою стосується інших мов і культур. Саме в такому контексті у статті йде мова про вербальну, паравербальну, невербальну та екстравербальну комунікації. Максим Шимшель аналізує процес «Формування англомовної лексико-фразеологічної компетентності учнів старшої школи за допомогою ігрових технологій». Такі компетентності він називає ключовими для спілкування іноземною мовою. Вивчення лексичних одиниць методами заучування залишається малоефективним, і тому їм на зміну приходить методи ігрових технологій, які передбачають не лише індивідуальні, але й командні підходи до вирішення навчальних завдань.

Частина авторів Студентського наукового часопису працювала над методичними і теоретичними проблемами вивчення німецької мови. Зокрема, Марія Дубовик висвітлює методику «Застосування інтерактивних інструментів для підвищення мотивації учнів на уроках німецької мови». Авторка наголошує на важливості грамотного, а отже, й ефективного використання інтерактивних можливостей сучасних інформаційних технологій у школі, насамперед у вивченні іноземних мов, в тому числі й німецької мови, і підкреслює, що саме це сприяє активізації пізнавальної діяльності учнів, підвищенню їх успішності, зниженню дидактичних труднощів, розвитку навичок самоосвіти та самоконтролю. «Сучасні засоби та методи активізації учнів при вивченні німецької мови на середньому етапі навчання» характеризує Юлія Ліщук, яка наголошує, що на уроках німецької мови важливими моментами виступає не лише формування навичок читання та письма, а й розвиток творчих здібностей учнів для участі в міжкультурній іншомовній комунікації. У статті підкреслюється: використання фронтального викладання, робота в групах, партнерська робота та інші інноваційні методи дозволяють активно розвивати мовленнєві та комунікативні навички школярів.

Антон Присліпський характеризує процес «Використання навчальних платформ при вивченні німецької мови». Він враховує, що запровадження дистанційного навчання стало серйозним та несподіваним викликом для національної системи освіти, бо вимагає ефективної самостійної роботи учнів, уміння використовувати нетрадиційні джерела навчальної інформації, оволодіння новими навичками здобуття знань і користування інформаційно-комунікаційними засобами та можливостями.

Автори студентського часопису не залишили поза увагою загальнотеоретичні та загальні методичні аспекти вивчення учнями іноземних мов. Зокрема, Андрій Максимлюк описує процес «Формування іншомовної лексичної компетентності старшокласників в умовах дистанційного та змішаного навчання». Він окреслює витоки проблематики: у зв’язку з розвитком технологій  та впровадженням дистанційного і змішаного навчання освітні заклади постали перед необхідністю відшукувати та застосовувати нові методики формування іншомовної компетентності учнів на відстані. «Історію становлення методів проєктів у методологічному інструменті вчителя іноземних мов» досліджує Анна Маркевич. Авторка нагадує, що метод проєктів ґрунтується на сучасних мультимедійних можливостях освітнього простору та акумулює у собі елементи інших (проблемних, дослідницьких, рольових) методів навчання – і саме завдяки цьому посідає ключове місце в методології навчання іноземної мови. Інна Отрода характеризує «Формування лексичної компетентності учнів старших класів засобами фразеологізмів в умовах змішаного навчання» і приходить до висновку, що фразеологізми виступають ефективним засобом формування такої компетентності в учнів загальноосвітніх шкіл у сучасних освітніх умовах.

«Поняття «культура спілкування» в методиці викладання іноземних мов» аналізує Наталія Панасюк. Авторка розглядає іншомовну культуру спілкування як комплексну категорію, сутність якої проявляється у єдності трьох головних компонентів: комунікативно інформаційного, інтерактивно-процесуального та ситуативного. Показником культури спілкування фахівця виступає глибина засвоєння норм ділового спілкування та рівень застосування їх у реальних ситуаціях професійної взаємодії. Ірина Рижа розкриває «Зміст і особливості змішаного навчання в науково-методичному осмисленні». Вона пише про технологію зворотного дизайну, вважає змішане навчання перспективною формою організації освітнього процесу, яка має вагомий синергетичний ефект. «Особливості застосування інноваційних технологій під час змішаного навчання іноземної мови» визначає Анатолій Росоловський, який стверджує, що основна ідея інтерактивного підходу спрямована на розвиток розмовних навичок, забезпечення спільної діяльності вчителя та учнів і на підвищення мотивації школярів до вивчення іноземної мови. Олександра Солонина у статті «Навички мовлення як компонент мовленнєвої діяльності: до історії питання» виходить з того, що сучасні освітні методики висувають нові вимоги до побудови освітнього процесу, що обумовлене переходом від класичної тріади «знання–уміння–навички» до практико-орієнтованого компетентнісного підходу, який забезпечує активну взаємодію в іншомовному середовищі. «Загальну характеристику soft skills» здійснює Олена Стецюк, яка обґрунтовує необхідність та актуальність застосування soft skills у навчальному процесі, бо комунікативність, креативність, презентаційні навички, навики розв’язання проблем, тайм-менеджмент, лідерські якості, навики командної роботи – все це необхідне для нинішніх учасників навчального процесу у контексті їх майбутнього професійного становлення.ф

Консоль налагодження Joomla

Сесія

Інформація облікового запису

Використання пам'яті

Запити до бази даних