На науково-методичній базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбулась Міжнародна науково-практична конференція «Наукові, методичні та організаційні виклики для закладів освіти та громадськості щодо екологічної освіти та виховання у воєнний та післявоєнний періоди». Співорганізаторами конференції стали Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Кременецька гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Тернопільський обласний комунальний інститут післядипломної педагогічної освіти. До проведення наукового форуму вчених-природознавців долучилися науковці Білоцерківського національного аграрного університету, Вінницького національного аграрного університету, Національного лісотехнічного університету України, Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, Тернопільського національного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, Харківського національного університету міського господарства імені О.М.Бекетова, а також наукові співробітники Інституту еволюційної екології НАН України, Інституту екології Карпат НАН України, Криворізького ботанічного саду НАН України та Кременецького ботанічного саду. Зарубіжну науку на конференції представляли фахівці-природознавці Університету сталого розвитку (Еберсвальде, Німеччина), Куявсько-Поморської академії (м.Бидгощ, Польща), Жешувського університету і Жешувського технічного університету (м.Жешув, Польща). Науковий форум проходив під патронатом Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Тернопільської обласної ради та Тернопільської обласної військової адміністрації. Організаційний комітет Конференції очолював директор Тернопільського ОКІППО, доцент Олександр Петровський. Нашу академію в Оргкомітеті представляла завідувачка кафедри біології, екології та методик їх навчання, доцент Неля Цицюра.
На пленарному засіданні Конференції її зарубіжних і українських учасників вітали голова Оргкомітету, директор Тернопільського ОКІППО, доцент Олександр Петровський, голова Тернопільської обласної Ради Михайло Головко, заступник голови Тернопільської ОВА Віктор Устенко, голова постійної комісії Тернопільської обласної ради з питань освіти, науки, молодіжної політики, фізичної культури та спорту Володимир Мисик, директор Департаменту освіти і науки Тернопільської ОВА Ольга Хома, перший заступник директора Інституту модернізації змісту освіти МОН України, професор Юрій Завалевський, завідувачка сектору інноваційних форм і методів діяльності педагогічних працівників відділу STEM-освіти Інституту модернізації змісту освіти МОН України.
Фахівці-природодослідники та працівники науково-освітніх установ висвітлювали процес формування нових напрямів екологічної освіти та виховання в контексті впливу воєнних дій та їхніх наслідків на довкілля та здоров’я людей, прогнозували й аналізували новітні аспекти взаємодії соціуму з природним оточенням та інтерпретації еколого-патріотичного виховання у повоєнному суспільстві, оцінювали вплив воєнних дій та їх наслідків на життєдіяльність та фізичне і психічне здоров’я громадян і на природне довкілля України. Науковці характеризували потенціал закладів вищої освіти України у формуванні екологічних компетентностей здобувачів освіти згідно з вимогами Нової української школи в сучасних, ускладнених російською агресією умовах. Йшла розмова про знакові особистості – науковців-природодослідників і працівників вищої школи, які здійснюють вагомий внесок в теорію та практику природоохоронної справи й екологічне виховання молоді.
На пленарному засіданні науковці висвітлювали «Деякі аспекти зміни принципів менеджменту природоохоронних територій у повоєнний час» (О.О.Кагало – Інститут екології Карпат НАН України; О.М.Петровський, В.М.Черняк – Тернопільський ОКІППО), «Вплив російського вторгнення в Україну на китоподібних Чорного моря» (Єва Вегзінь, Наталія Таньська, Ірина Медвєдєва, Александр Кагало, Конрад Леньовський – Жешувський університет, Польща), «Інноваційні аспекти реалізації екологічної дослідницької діяльності в умовах реформування сучасної української школи» (І.М.Вітенко, Л.А.Кучер, З.П.Миколів – Тернопільський ОКІППО), «Особливості екологічної освіти майбутніх учителів в умовах воєнного стану» (О.І.Янкович – Куявсько-Поморська Академія), «Роль екологічної освіти у збереженні біологічного різноманіття» (І.О.П’ятківський – Тернопільська ОВА). Про «Реалізацію цілей сталого розвитку середніх і вищих навчальних закладів у час війни як етап формування екологічної культури молоді» говорили Л.Я.Федонюк, А.К.Лесняк-Мочук, О.М.Ярема, В.М.Ліпська, (Тернопільський національний медичний університет імені І.Я.Горбачевського), Кароль Лесняк-Мочук (Жешувський університет, Польща), а В.М.Черняк (Тернопільський ОКІППО) і С.В.Гапон (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г Короленка) – про «Екологічне виховання студентської молоді на прикладі фіторізноманіття біологічного заказника «Галицький» (Тернопільська область)». Проблеми «STEM-освіти як інструменталізації екологічної освіти» привернули увагу науковців Інституту модернізації змісту освіти Ю.І.Завалевського та С.Л.Горбенко, а їх колега І.П.Василашко аналізував «STEM-підходи до формування екологічних компетентностей здобувачів освіти в умовах Нової української школи». Т.М.Димапн (Білоцерківський національний аграрний університет) продовжує дискурс доповіддю «Екологізація освіти як стратегічний пріоритет у розвитку університету». Гостро актуальну і навіть трагічну за змістом тему «Екоцид: що вже накоїли росіяни в Україні» запропонував В.В.Грубінко (Тернопільсьий національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка). На цьому ж засіданні завідувачка кафедри біології, екології та методик їх навчання нашої Академії, доцент Н.І.Цицюра оприлюднила науково-інформаційне повідомлення «Черняк Володимир Максимович: з нагоди ювілею 75-річчя – з вдячністю за своє наукове становлення присвячую».
Науковці, що входили до першої секції, характеризували процес «Формування нових напрямів екологічної освіти та виховання у контексті впливу воєнних дій та їх наслідків на довкілля та здоров’я людей». Доповідачі характеризували екологічну освіту в умовах воєнного стану та інноваційні аспекти реалізації екологічної дослідницької діяльності в умовах реформування сучасної української школи, екологічну освіту як засіб формування життєвих компетентностей особистості та патріотичного виховання в умовах воєнного стану. Фахівці вели розмову про природотерапію як засіб психологічної релаксації учнівської молоді в умовах воєнного та післявоєнного стану, визначали особливості національно-патріотичного виховання при вивченні біорізноманіття рідного краю. Випускник нашого навчального закладу, а нині доцент кафедри геоекології, екології та методики їх навчання І.Ю.Чеболда висвітлив процес «Формування екологічної свідомості як умову становлення екологічного суспільства». В цій секції нашу Академію доповіддю «Сучасні технології організації екологічної освіти в Україні» представила кандидат педагогічних наук, науковець кафедри біології, екології та методик їх навчання Т.Є.Бондаренко.
«Повоєнне суспільство та еколого-патріотичне виховання – новітні аспекти взаємодії та інтерпретації: прогнози на майбутнє» характеризували науковці-члени другої секції. Вони говорили про екологічну етику як науку і як сектор моралі та психології, про зміну принципів менеджменту природоохоронних територій та еколого-просвітницьку роботу воєнний і повоєнний час, а також вирішували проблеми екологічного виховання як компоненту концепції національно-патріотичного виховання в епоху цифрових інновацій та в умовах сьогодення. Прозвучала ідея створення Всеукраїнського парку пам’яті борців за свободу і незалежність України як одного із елементів екологічного парку на території великого міста. До цієї ідеї долучилася пропозиція включити в схему озеленення території навчальних закладів сектор «Квіти Перемоги» та саме в такому контексті здійснювати екологічні акції з участю учнівської та студентської молоді, спрямовані на відновлення навколишнього середовища після війни. Цікавою виявилася розмова про міжгалузеву інтеграцію екологічної та мистецької освіти в Новій українській школі.
Проблематика третьої секції – «Оцінка впливу воєнних дій та їхніх наслідків на людей і довкілля України». Виступаючі давали оцінку впливу на довкілля факторів воєнного стану, зокрема, характеризуали екоцид як наслідок російської агресії проти України, говорили про вплив війни на психічне здоров’я дітей та про емоційне здоров’я педагога в умовах сьогодення і про психолого-педагогічний супровід його професійної діяльності в умовах воєнного стану. Особлива увага була приділена екологічній безпеці України в умовах воєнного стану. Йшлося, зокрема, про вплив воєнних дій та їх наслідків на здоров’я людини і довкілля, про перспективи збереження та відновлення цивільної інфраструктури та лісів України після завершення бойових дій, проблеми збереження національного фонду раритетних елементів рослинного світу України, зокрема реінтродукції рідкісних видів рослин Кременецьких гір. Науковці нашої Академії, доценти Н.І.Цицюра та О.Б.Бондар вирішували специфічну і важливу проблему «Інвазійні види дерев: загроза чи перспективи для лісових екосистем?».
Науковці четвертої секції визначали «Потенціал закладів освіти України у формуванні екологічних компетентностей здобувачів освіти в умовах Нової української школи». Робота цієї секції розпочалася із доповіді тернопільських природознавців «Теоретико-методологічні засади формування екологічної компетентності здобувачів освіти Нової української школи». Таку тему доповнюють наукові повідомлення про STEM-підходи, про використання онлайн-сервісів і теоретико-методологічних можливостей навчальних предметів різних циклів, про здійснення інтердисциплінарного підходу до формування екологічних знань і соціально-екологічних компетентностй, проведення виховної роботи із здобувачами загальної середньої та вищої освіти. Наголошено, що важливою і характерною ознакою освіти в умовах сьогодення виступає її екологізація – і це стає стратегічним пріоритетом у розвитку навчальних закладів. Науковці характеризували аналітичний підхід як основу інноваційної діяльності науково-освітніх інституцій із врахуванням викликів сьогодення, підкреслювали важливість співпраці закладів позашкільної та загальної середньої освіти в забезпеченні якості навчання. Значна частина науково-методичних повідомлень ґрунтувалася на місцевому фактологічному матеріалі: йшлося про лікарські рослини Бучаччини при вивченні біології, про особливості освітнього туризму у Кременецькому ботанічному саду, про Національний природний парк «Північне Поділля» як базову екологоосвітню платформу Нової української школи. У цій секції нашу Академію представляла магістрантка спеціальності «Біологія» І.І.Копитчак, яка висвітлювала методику «Використання компетентнісно-орієнтованих завдань на уроках біології та екології з метою формування пізнавальних інтересів учнів 10–11 класів загальноосвітньої школи».
ПП’ята секція працювала над персоналістською тематикою «Постаті та події в контексті екологічної освіти». У цій секції науковці-аналітики через призму висвітлення життєтворчості своїх колег-природознавців і природодослідників аналізували проблеми, здобутки та напрямки розвитку національної екологічної освіти. Зокрема, заступник начальника відділу еколого-освітньої роботи та рекреації Мезинського національного природного парку А.Є.Наливайко виступив із науковим повідомленням «Непересічна постать наукової, освітньої та природоохоронної спільноти Чернігівщини в особі науковця і педагога Юрія Олександровича Карпенка». Науковці Тернопільського ОКІППО професор В.М.Черняк і методист Г.І.Смерека спільно окреслили науково-творчий портрет «Гайда Юрій Іванович: вчений, педагог, новатор – на вшанування ювіляра, якому виповнилося 60!». Наукові співробітники Державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України Л.В.Гандовська, Н.С.Бойко, Н.М.Дойко спільно з професором Тернопільського ОКІППО В.М.Черняком охарактеризували «Роль доктора біологічних наук Сергія Івановича Галкіна у становленні та розвитку Державного дендропарку «Олександрія» НАН України». Група наших науковців, членів кафедри біології, екології та методик їх навчання, доцентів О.І.Дух, О.К.Галаган і О.В.Тригуби та колишній працівник нашого навчального закладу, доктор біологічних наук, професор В.М.Черняк зобразили науково-творчий портрет завідувачки названої кафедри, доцента Н.І.Цицюри в інформаційно-аналітичній довідці «Життєвий і творчий шлях Нелі Іванівни Цицюри: з нагоди 55-річчя, шановній колезі, педагогу, ботаніку – присвячуємо». Водночас доцент Н.І.Цицюра стала автором оприлюдненого на конференції науково-інформаційного повідомлення «Черняк Володимир Максимович: з нагоди ювілею 75-річчя – з вдячністю за своє наукове становлення присвячую».
За матеріалами конференції опубліковано збірник наукових статей «Наукові, методичні та організаційні виклики для закладів освіти та громадськості щодо екологічної освіти та виховання у воєнний та післявоєнний періоди».
 |