Рада молодих науковців Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка в рамках VІІІ щорічної програми «Kremenets science open air, або Наука в кросівках» підготувала і провела науково-практичну конференцію «Освітні аспекти сталого розвитку», в якій брали участь молоді науковці, магістранти і студенти бакалаврату нашої академії та коледжу, Вінницького національного технічного університету, Національного університету фізичної культури і спорту (м.Київ), наукові співробітники НЦ «Мала академія наук України», а також педагоги загальноосвітньої школи №24 Дніпровської міської Ради, наукові співробітники Національного парку «Кременецькі гори» та Кременецького ботанічного саду.
На пленарному засіданні науково-практичної конференції з вітальними словами до її учасників звернулися доктор педагогічних наук, проректор із стратегічного планування та наукової роботи Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, професор Микола Курач і кандидат сільськогосподарських наук, голова Ради молодих науковців академії, доцент кафедри біології, екології та методик їх вивчення Олена Тригуба. Логічно і тематично обґрунтованим стартом роботи конференції стали наукові доповіді, що прозвучали першими на її пленарному засіданні. Наукові співробітники НЦ «Мала академія наук України», кандидат технічних наук Євгеній Шаповаов, доктор педагогічних наук Ірина Слєпухіна і старший науковий співробітник Віктор Шаповалов, розпочали цілеспрямований дискурс за тематикою конференції доповіддю «Обгрунтування термінів сталої педагогіки: євроінтеграційний контекст». Їх думки продовжила та ідеї конкретизувала практичний психолог Дніпровської загальноосвітньої школи №24 Ольга Шпак у науковому дослідженні «Сталий розвиток і модель гармонії: засади для співпраці». Від наших науковців на трибуну конференції першими зійшли кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології, екології та методик їх навчання Оксана Гурська та студентка бакалаврату Єлизавета Бєбнєва: вони розкрили «Поняття фотоіндикації в історико-екологічному ракурсі». Тему «Використання TINKERCAD CIRCUITS ARDUINO як засобу реалізації STEM-ОСВІТИ» розкрили кандидат технічних наук, доцент Іванна Саланда, викладач академії Дмитро Клак, викладач Фахового коледжу Юрій Ляшук. Оригінальний за змістом і методикою тлумачення науково-теоретичний матеріал запропонували учасникам пленарного засідання представники нашого коледжу, викладач Наталія Сербай і студентка Мар’яна Солтис: вони продемонстрували методику використання в навчальному процесі «Тез-висловів видатних українських і зарубіжних педагогів про природу». Таким чином, на пленарному засіданні науково-практичної конференції «Освітні аспекти сталого розвитку» були оприлюднені 5 тематичних доповідей, над підготовкою яких працювали 11 авторів-науковців, з них 7 – науково-педагогічні працівники і студенти нашої академії та коледжу, і 4 – представники інших науково-освітніх установ України.
У студійному форматі робота науково-практичної конференції здійснювалася в трьох тематичних напрямках. Молоді науковці-доповідачі першої студії працювали над проблемою «Найсучасніші освітні тренди (STEM-освіта, гейм-технології, мобільне навчання і неформальна освіта)». Модератором цієї студії виступала кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики Іванна Саланда. «Відображення ідеї сталого розвитку в контексті освіти» – тематика засідання другої студії. Функції модератора виконував викладач кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики Дмитро Клак. Проблему «Екологічна та біологічна безпека і сталий розвиток» аналізували молоді науковці – члени третьої студії, де модерувала кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри біології, екології та методик їх навчання Олена Тригуба. У підсумку, на студійних засіданнях оприлюднено 38 наукових повідомлень, над підготовкою яких працювали 64 молодих науковці; семеро з них представляли інші науково-освітні установи України.
Проблематику першої студії «Найсучасніші освітні тренди (STEM-освіта, гейм-технології, мобільне навчання і неформальна освіта)» розпочинає розробляти доктор філософії з технічних наук (кандидат технічних наук), науковий співробітник НЦ «Мала академія наук України» Євгеній Шаповалов, який запропонував тематичну доповідь «Підвищення рівня міждисциплінарного навчання та мотивації студентів у STEM-освіті за допомогою онтологій». Кандидати педагогічних наук, науковці Національного університету фізичної культури і спорту України Галина Жукова і Тетяна Булгакова зацікавили членів секції оригінальною темою «Неакадемічна освіта як освітнє явище». Тандем науково-педагогічних працівників Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського у складі доктора педагогічних наук, професора Олени Столяренко та кандидата педагогічних наук, доцента Оксани Столяренко досліджували процеси «Реформування освіти України і виховання особистості в руслі ідей сталого розвитку», а представники нашої академії, кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології, екології та методик їх навчання Людмила Головатюк і магістрантка Вікторія Атаманчук, висвітлювали процес «Використання інтерактивних технологій навчання з метою активізації пізнавальної діяльності учнів». Про організацію роботи зі «Створення соціокультурного освітнього простору через співпрацю загальноосвітньої школи із краєзнавчим музеєм» говорили кандидат філософських наук, старший викладач кафедри історії та методики її навчання Олена Мороз і студент бакалаврату Роман Пришляк. Процес «Використання ігрових технологій на уроках трудового навчання у 6–7 класах загальноосвітньої школи» характеризували кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Омельчук і магістрант Юрій Олексюк. Під науковим керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента Степана Шабаги аспірант Павло Чуйко та магістрант Ілля Голуб здійснили «Аналіз педагогічного потенціалу інтерактивних технологій у формуванні ключових компетентностей майбутніх учителів». У цьому ж тематичному полі виступив і начальник організаційно-виховного відділу нашого Фахового коледжу Сергій Колісецький: тема його доповіді – «Неформальна освіта як чинник розвитку інформаційно-комунікаційної компетентності сучасного вчителя трудового навчання».
Учасники другої студії висвітлювали методологію «Відображення ідеї сталого розвитку в контексті освіти». Під науковим керівництвом доктора педагогічних наук, професора Миколи Курача магістрант Василь Петровський аналізував «Методичні аспекти вивчення старшокласниками основ дизайну на уроках профільного навчання». Викладач Фахового коледжу Людмила Мишаківська керувала авторськими пошуками студентів Людмили Трачук і Єлизавети Чумакевич, які працювали в цікавих тематичних напрямках – «Вплив тривожності на дітей дошкільного віку» та «Формування емпатії у старших дошкільників». Студентка коледжу Ольга Похила з допомогою викладача коледжу Алли Фурсик висвітлила «Психолого-педагогічні умови формування мотивації досягнень школярів». «Основні наукові підходи до трактування соціальної компетентності особистості» – проблематика наукових пошуків аспіранта Сергія Грушвицького та його молодших колег, магістрантів Ірини Гриньків і Михайла Кубінського, «Особистісна компетентність як передумова гармонійних взаємин дитини передшкільного віку із соціальним оточенням» – предмет авторсько-дослідницького інтересу магістрантки Ілони Данилюк, а її колега, магістрантка Марія Клюба переконує, що «Етнопедагогіка – невичерпна скарбниця навчально-виховних засобів, які сприяють вихованню особистості». Увагу магістрантки Ірини Кулик привернула «Підготовка дитини старшого дошкільного віку до навчання в Новій українській школі», а студентка бакалаврату Сніжана Лошкобанова висвітлює «Особливості формування основ безпечної поведінки у дітей дошкільного віку». Голова Ради студентського наукового товариства Наталія Лясківська визначає «Роль діяльнісного підходу в навчальному процесі початкової школи». Завжди актуальну та складну для практичного вирішення проблему піднімає аспірант Андрій Марценюк, який говорить про «Професійне здоров’я майбутніх учителів». Студентка бакалаврату Ірина Михалик характеризує «Наступність дошкільної та початкової освіти у вимірах сьогодення», а її колега Валентина Романів – «Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на психічний та фізичний розвиток дітей передшкільного віку». Змістовно і методично складну та відповідальну тему «Забезпечення якості підготовки магістрів з управління навчальним закладом» розкривають аспірант Віталій Павлишин, магістранти Степан Шушвар і Олег Черемшинський. Звернулися доповідачі студії до конкретних проблем виховання: «Виховний ідеал як орієнтир у формуванні особистості» характеризує студентка бакалаврату Олена Цицюра, а магістрантка Оксана Рак привернула увагу присутніх «До проблеми національно-патріотичного виховання дітей передшкільного віку». Прозвучала тема історико-педагогічного змісту: студентка бакалаврату Ніна Палій запропонувала оригінальну наукову розвідку «Історія освітньої діяльності в палаці Кароліни Дзембовської».
Учасники третьої студії вийшли за рамки педагогічної проблематики: вони зосередили свої науково-теоретичні та дослідницько-методичні зусилля на важливій не тільки для України, а й для всієї сучасної світової спільноти проблемі «Екологічна та біологічна безпека і сталий розвиток». У цій студії спільно з науково-педагогічними працівниками наших академії та коледжу працювали наукові співробітники Національного природного парку «Кременецькі гори» та Кременецького ботанічного саду. Начальник науково-дослідного відділу НПП «Кременецькі гори» Андрій Штогун і молодший науковий співробітник НПП Ірина Довганюк інформували про «Основні результати досліджень за програмою «Літопис природи» Національного природного парку «Кременецькі гори», а науковий співробітник Кременецького ботанічного саду Ольга Берідзе характеризувала «Декоративні та естетичні якості ліан для зеленого будівництва». Гостро актуальну проблему «Вплив воєнних дій на довкілля України» аналізували кандидат сільськогосподарських наук, старший викладач кафедри біології, екології та методик їх навчання Олександр Бондар і студент бакалаврату Ігор Бондар. «Удосконалення форм і методів екологічного виховання учнів під час вивчення біології та екології» – тема виступу кандидата педагогічних наук, старшого викладача кафедри біології, екології та методик їх навчання Тетяни Бондаренко і магістрантки Анастасії Мазур. Під цим же науковим керівництвом студентка бакалаврату Тетяна Томчук підготувала науково-методичне повідомлення «Методи проведення профілактичної роботи та формування навичок запобігання інфекційним захворюванням під час вивчення біології». Конкретне інформаційно-методичне повідомлення «Формування здоров’язберігаючої компетентності на уроках біології у 8 класі Жолобівської гімназії» підготували кандидат біологічних наук, старший викладач кафедри біології, екології та методик їх навчання Людмила Головатюк і студентка бакалаврату Соломія Кулінчук. Доктора філософії з природничих наук, викладача нашого Фахового коледжу Антоніну Гуру і студентку бакалаврату Тетяну Гоцьку зацікавила «Методика використання проєктного навчання на уроках біології у 6–9 класах загальноосвітньої школи». Під науковим керівництвом кандидата біологічних наук, старшого викладача кафедри біології, екології та методик їх навчання Оксани Гурської працювали студенти бакалаврату: Ірина Онуфрійчук висвітлила процес «Формування навичок розв’язування біологічних задач в учнів старшої школи», а Богдана Літвінова й Андрій Шуманський теоретично доповіли про результати практично здійсненої «Оцінки вмісту нітратів в овочах, що реалізуються в роздрібній торгівлі міста Коременця». Інформацію про «Досвід поводження з відходами в Україні відповідно до принципів ZERO WASTE» оприлюднили кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методик їх навчання Ольга Дух і студентка бакалаврату Олена Романчук. Кандидат сільськогосподарських наук, доцент Олена Тригуба та магістрант Артур Носалюк характеризують «Майндмеппінг як сучасний методичний інструмент творчого вчителя біології та екології». Наукове повідомлення «Деградація грунтів – глобальна екологічна проблема» підготувала студентка бакалаврату Людмила Кремпович, а її колега Олена Цвенцишин оприлюднила власне дослідження «Регіональна екологічна мережа Тернопільської області як реалізація сучасної концепції збереження біологічного та ландшафтного різноманіття».
За матеріалами науково-практичної конференції «Освітні аспекти сталого розвитку», що проходила в рамках традиційної щорічної програми «Kremenets science open air, або Наука в кросівках», буде опубліковано тематичний Збірник наукових праць молодих науковців Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка та нашого Фахового коледжу.
 |