ЗВІТУЮТЬ НАУКОВЦІ АКАДЕМІЇ

З нагоди відзначення Дня науки в Україні та у зв’язку із проведенням ХІХ Звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка з вітальними словами до науково-педагогічних працівників академії та нашого Фахового коледжу звернулися заслужений працівник народної освіти України, почесний академік Академії вищої школи України, ректор академії, професор Афанасій Ломакович і голова первинної профспілкової організації працівників нашого ЗВО Василь Трифонюк. Модератором конференції виступив доктор педагогічних наук, проректор із стратегічного планування та наукової роботи, професор Микола Курач.

На пленарному засіданні були оприлюднені презентаційні доповіді особливої наукової та суспільно-політичної актуальності. Старт виступам дали доктор історичних наук, професор кафедри історії та методики її навчання Генріх Стронський, який запропонував аналітичне дослідження «Між добросусідством і геополітикою. Допомога Польщі Україні у захисті від російської агресії», та кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри психології та соціальної роботи, доцент Тетяна Новак, що аналізувала «Шляхи формування психологічної та емоційної стійкості викладачів в умовах війни». Після цього прозвучали доповіді різновекторної тематичної спрямованості: кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Світлана Гуральна характеризувала «Органне мистецтво Західної України в європейському контексті», кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, екології та методик їх навчання Ольга Дух визначала «Освітній потенціал навчального курсу «Розвиток екологічної грамотності молоді на засадах філософії ZERO WAST у системі підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників». Тему «Кароліна Собанська та її взаємозв’язки з поетами слов’янського світу» презентував доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови і літератури та методик їх навчання, доцент Віталій Назарець. Ще одним позитивним моментом пленарного засідання стала увага до краєзнавчої тематики: старший викладач кафедри історії та методики ї навчання Василь Ільчишин інформував про стан і перспективи археологічних досліджень історичного ареалу містечка Залізці Тернопільської області.

В загальному, на пленарному та на десяти студійних засіданнях звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Академії було оприлюднено результати 79 науково-аналітичних досліджень, над якими працювали 106 науково-педагогічних працівників нашої академії. Доповідачі першої студії обрали науковою проблематикою «Соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій». Функції модератора в цій студії виконувала кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри психології та соціальної роботи, доцент Тетяна Новак. Предметом наукового дискурсу учасників другої студії стали «Освітні процеси в умовах воєнного стану: теорія, практика, інновації» (модератор – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти, доцент Тетяна Фасолько). «Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти» вивчали члени третьої студії, роботою якої керувала кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри теорії та методики трудового навчання та технологій Ірина Цісарук. «Новітні парадигми навчання інформатики» були в центрі уваги науково-педагогічних працівників фізико-математичного і технічного профілів, які об’єдналися в четверту наукову тематичну студію (модератор – кандидат технічних наук, завідувач кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики, доцент Надія Бабій). «Проблеми та перспективи фізичної культури і спорту в системі освіти» аналізували учасники п’ятої студії – науково педагогічні працівники кафедри теорії та методики фізичного виховання та кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання. Відповідно, функції модераторів цієї студії виконували завідувачі згаданих кафедр, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Віктор Голуб і кандидат педагогічних наук, доцент Микола Божик. Тема «Лінгвістичні та літературознавчі студії: проблеми і перспективи» визначила зміст і напрям наукового дискурсу учасників шостої студії (модератор – доктор філологічних наук, завідувач кафедри української мови і літератури та методики їх навчання, доцент Віталій Назарець. Науково-педагогічні працівники, що входили до сьомої студії, характеризували «Сучасні тенденції у лінгводидактиці та дослідженні іншомовного дискурсу» (модератор студії – кандидат філологічних наук, завідувач кафедри іноземних мов і методик їх навчання, доцент Василь Кучер). Науковою проблематикою тематичних дискусій у восьмій студії стали «Суспільні процеси в регіональному та європейському контексті на тлі війни в Україні» (модератор – доктор історичних наук, завідувач кафедри історії та методики її навчання, професор Ірина Скакальська). Науковці-мистецтвознавці визначали «Сучасні вектори розвитку музично-педагогічної та мистецької освіти в Україні». Функції модератора їх тематичної студії виконувала кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання, доцент Інна Ратинська. Актуальну теоретичну і методологічну проблематику «Інновації в біологічній та екологічній освіті та науці» вивчали науковці – члени десятої студії. Роботою студії керувала кандидат біологічних наук, завідувач кафедри біології, екології та методик їх навчання, доцент Неля Цицюра.

Доповідачі першої наукової студії – члени кафедри психології та соціальної роботи – аналізували «Соціально-психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах воєнного часу». Дослідженням «Трансформація сенсу життя студентською молоддю в реаліях війни в Україні» дискусію розпочала кандидат психологічних наук, доцент Марія Боднар. Співзвучним за своєю тематично-суттєвою спрямованістю стало наукове повідомлення «Психологічна допомога в гострих стресових ситуаціях», яке оприлюднила кандидат психологічних наук, старший викладач Юлія Мельник. Інші доповіді стосувалися різних напрямів професійної діяльності фахівців педагогічної сфери: «Інтерактивні технології в умовах дистанційного навчання» (кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Фіголь), «Релігійність, інтелект і типи інтуїції як єдність раціонального й емоційно-почуттєвого відображення дійсності» (кандидат психологічних наук, доцент кафедри Маріанна Ярощук), «Психологічна профілактика насилля в сім’ї» (кандидат психологічних наук, доцент кафедри Юлія Тимош), «Психологічні передумови оптимізації перекладацької діяльності студентів» (кандидат психологічних наук, доцент кафедри Тетяна Долга), «Особливості використання зарубіжного досвіду у професійній діяльності працівників соціальної сфери» (доктор філософії, старший викладач Андрій Заблоцький).

Увагою членів другої студії оволоділа наукова проблематика «Освітні процеси в умовах воєнного стану: теорія, практика, інновації». Завідувач кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти, кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Фасолько аналізувала процес «Використання елементів технології едьютейменту в освітньому процесі закладу дошкільної освіти». «Сучасні тенденції застосування фізкультурно-оздоровчих технологій у професійній підготовці майбутнїх вихователів» висвітлювали доктор педагогічних наук, професор Валентина Бенера й аспірантка кафедри педагогіки, дошкільної та початкової освіти нашої академії Оксана Солтис, а кандидат педагогічних наук, професор Олександр Безносюк показав «Унікальність і проблематику психології спорту». «Діагностика готовності майбутніх фахівців дошкільної освіти до виконання професійно-рольових функцій методиста закладу дошкільної освіти» – тема виступу кандидата педагогічних наук, доцента Людмили Врочинської. Доктор педагогічних наук, доцент Ірина Онищук характеризувала «Мистецьку освіту зростаючої особистості в сучасному закладі дошкільної освіти», кандидат педагогічних наук, доцент Любов Кравець – «Патріотичне виховання учнів у сучасному закладі освіти засобами інтерактивних технологій». Кандидат педагогічних наук, доцент Наталія Приймас інтерпретує «Розуміння українського виховного ідеалу в контексті взаємозв’язку особистості та суспільства». Кандидата педагогічних наук, доцента Вікторію Павелко зацікавили «Загальні аспекти формування інтегрованих знань молодших школярів», а її колегу, доцента Вікторію Легін – «Теоретичні аспекти підготовки дітей старшого шкільного віку до навчання в Новій українській школі». Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри Оксана Доманюк висвітлювала «Інноваційні технології формування логіко-математичної компетенції дітей передшкільного віку», а викладач нашого Фахового коледжу Віталій Романюк – «Особливості освітнього процесу під час воєнного стану».

«Актуальні проблеми технологічної та професійної освіти» аналізували науково-педагогічні працівники кафедри теорії і методики трудового навчання та технологій – члени третьої тематичної студії. Доповіддю «Зарубіжний досвід технологічної підготовки учнів» розпочала роботу студії кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри теорії і методики трудового навчання та технологій Ірина Цісарук. Про «Сучасні освітні технології в трудовому навчанні» говорив кандидат педагогічних наук, доцент Степан Шабага, про «Викладання навчальної дисципліни «Технології» у закладах професійної та фахової передвищої освіти» – його колега, доцент Віталій Цісарук, а «Перспективи запровадження профільного технологічного навчання в старшій школі» визначав кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Омельчук. Кандидат педагогічних наук, доцент Марія Олексюк висвітлила процес «Організації занять з технологічного практикуму в умовах дистанційного навчання». Конкретну методологічну проблематику «Використання інформаційно-комунікаційних технологій на заняттях з машинознавства» вирішував кандидат технічних наук Ростислав Гарматюк. До навчальної конкретики звернувся старший викладач Олександр Ємець: він аналізував «Особливості проведення лабораторного заняття за темою «Дослідження роботи трифазного кола при з’єднанні споживачів «зіркою»». Окрему увагу доповідачі приділили визначенню ролі вивчення декоративно-прикладного мистецтва: викладач Фахового коледжу академії Юрій Цимбалюк виясняв «Особливості виховання здобувачів освіти засобами декоративно-ужиткового мистецтва», його колеги, голова циклової комісії трудового навчання та технологій і образотворчого мистецтва Віталій Писаренок і викладач коледжу Сергій Томашівський, характеризували «Розвиток цілісної особистості учнів засобами декоративно-прикладного мистецтва». Академічний акцент в цій частині наукового дискурсу забезпечив професор Микола Курач у доповіді «Інтерактивні технології в трудовому навчанні як засіб розвитку творчих здібностей учнів».

Науково-педагогічні працівники кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики працювали в четвертій студії над проблематикою «Новітні парадигми навчання інформатики». Дискурс науковців розпочала кандидат технічних наук, завідувач кафедри інформаційних технологій та методики навчання інформатики, доцент Надія Бабій, яка доповіла про «Методичні підходи до вивчення вибіркового модуля «Графічний дизайн» в курсі інформатики старшої школи». В цьому напрямку працювала кандидат педагогічних наук, доцент Олена Фурман: вона аналізувала «Методичні аспекти застосування візуалізації інформації в навчальному процесі». Кандидат технічних наук, доцент Іванна Саланда характеризує процес «Використання STEM-технологій на уроках інформатики», а викладач кафедри Дмитро Клак – «Використання досвіду зарубіжних онлайн-платформ з метою вдосконалення навчальних дисциплін». «Захист даних і конфіденційність в мовах сучасного інформаційного суспільства» – таку актуальну тематику запропонував кандидат педагогічних наук, доцент Ігор Галаган.

«Проблеми та перспективи фізичної культури і спорту в системі освіти» – тематичний сектор студійних засідань, де працювали викладачі кафедри теорії та методики фізичного виховання та кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання. Тандем науковців у складі кандидата наук з фізичного виховання та спорту, доцента Віктора Голуба і заслуженого працівника фізичної культури і спорту України, старшого викладача Анатолія Антонюка висвітлювали процес «Використання цифрових технологій при дистанційному навчанні з освітнього компоненту «Спортивні ігри з методикою викладання»». Завідувача кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання, доцента Миколу Божика зацікавила «Реалізація варіативного модуля «Бадмінтон» на уроках фізичної культури», а кандидата наук з фізичного виховання та спорту, доцента кафедри Любов Левандовську – «Фізична активність школярів у сучасній школі». «Практична підготовка студентів бакалаврату спеціальності «Фізична культура» в умовах Нової української школи» склала зміст науково-методичного повідомлення, підготовленого кандидатом наук з фізичного виховання та спорту, доцентом Олександром Бережанським і старшим викладачем кафедри теорії та методики фізичного виховання Василем Трифонюком. Кандидат біологічних наук, професор Віктор Чижик визначав «Можливості підвищення фізичної працездатності школярів на основі врахування біологічної зрілості», а кандидат біологічних наук, професор Олена Довгань спільно з кандидатом наук з фізичного виховання та спорту, доцентом кафедри Тетяною Кучер підготували дослідження «Скандинавська ходьба як один із засобів впливу на рівень здоров’я старшокласників». Важливе в навчально-організаційному плані питання «Організація секційної та гурткової роботи у закладах загальної середньої освіти» виясняли старший викладач кафедри теорії та методики фізичного виховання Василь Довгаль і асистент цієї ж кафедри Сергій Сиротюк. Кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Володимир Банах характеризує «Розвиток швидкісно-силових якостей у здобувачів вищої освіти», а заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент Володимир Прокопович – «Особливості інтелектуальної підготовки зв’язуючого гравця у волейболі».

Науковці кафедри української мови і літератури та методик їх навчання працювали над класичною фаховою тематикою «Лінгвістичні та літературознавчі студії: проблеми та перспективи». Означену вагомим теоретичним змістом і методологічним сенсом тему «Структурні ознаки та засоби вираження категорії неозначеності» розробляли доктор філологічних наук, завідувач кафедри, доцент Віталій Назарець, кандидат філологічних наук, доцент Роман Дубровський і кандидат філологічних наук, старший викладач Ірина Поляк. «Микола Гоголь в рецепції Бориса Харчука» – тема виступу кандидата філологічних наук, доцента Олега Василишина. До конкретної методичної тематики звернулися кандидати філологічних наук, доценти Олена Пасічник та Ірина Комінярська, які запропонували науково-методичну розвідку «Сучасний урок літератури: проблеми, пошуки, знахідки». «Часовий континуум збірки Ліни Костенко «Річка Геракліта»» визначала кандидат філологічних наук, доцент Інна Волянюк.

«Сучасні тенденції в лінгводидактиці та дослідженні іншомовного дискурсу» – предмет дослідження науковців-фахівців іноземної філології. Кандидат філологічних наук, завідувач кафедри іноземних мов і методики їх навчання, доцент Василь Кучер характеризував «Поетику жанру фентезі в сучасній польській та українській літературі. «Імагологічний дискурс роману «Михайло Чарнишенко» Пантелеймона Куліша» досліджував доктор філологічних наук, професор Денис Чик. Цікаву наукову розвідку «Де у Кременці жив студент Томаш Падура?» запропонував доктор філологічних наук, професор Олександр Глотов. Кандидат філологічних наук, доцент Наталія Янусь вивчала «Лінгвостилістичні особливості англомовної соціальної реклами». Значну увагу приділили доповідачі питанням методики вивчення іноземної мови. Серед запропонованих ними тем – «Практика викладання англійської мови: виклики і перспективи» (кандидат педагогічних наук, доцент Микола Сиротюк), «Розвиток когнітивно-пізнавальних здібностей студентів у процесі навчання основ латинської мови» (кандидат філологічних наук, доцент Анатолій Янков), «Використання Інтернет-ресурсів у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти» (кандидат педагогічних наук, доцент Інна Клак), «Особливості вивчення граматики німецької мови в умовах змішаного навчання» (кандидат філологічних наук, доцент Орися Марунько), «Використання інноваційних технологій навчання на уроках іноземної мови» (кандидат педагогічних наук, доцент Надія Яценюк), «Використання ресурсу GPT у вивченні іноземних мов» (кандидат філологічних наук, доцент Тетяна Семегин і асистент кафедри іноземних мов і методик їх навчання Надія Данік).

Науково-педагогічні працівники кафедри історії та методик її навчання аналізували «Суспільні процеси в регіональному та європейському контекстах на тлі війни в Україні». В такому контексті кандидат філософських наук, старший викладач кафедри Олена Мороз висвітлювала «Світоглядно-філософські орієнтири студентів-третьокурсників Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка в умовах війни». «Тренінг як форма активного навчання учнів (всесвітня історія, 11 клас, тема «Велика Британія») склав зміст виступу доктора історичних наук, завідувача кафедри історії та методик її навчання, професора Ірини Скакальської. Кандидат історичних наук Галина Сеньківська охарактеризувала «Культурно-освітні та туристично-краєзнавчі товариства Тернопілля в 1920–1930-ті рр. ХХ століття». «Історіографію розвитку державотворення незалежної України (1991–2004 рр.)» відтворює старший викладач кафедри Ірина Самойленко, а її колега викладач Олександр Повар описує «Інтерактивні методи навчання з використанням онлайн-ресурсів на уроках історії».

«Сучасні вектори розвитку музично-педагогічної та мистецької освіти в Україні» склали зміст аналітичних пошуків, здійснюваних науково-педагогічними працівниками кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання. Науковий дискурс мистецтвознавців розпочали кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри, доцент Інна Ратинська і старший викладач цієї ж кафедри Василь Райчук: тема їх доповіді – «Художній смак: критерії формування художнього смаку у сфері музичного мистецтва». Схожою за методичною спрямованістю була доповідь кандидата педагогічних наук, старшого викладача Іванни Погонець: вона визначала «Критерії аналізу ілюстративного матеріалу навчальної книги». Змістом окремих виступів членів мистецької студії стали конкретні методологічні проблеми: «Формування музичної грамотності молодших школярів у процесі колективного музикування» (кандидат педагогічних наук, доцент Ліна Ільчук), «Методичні прийоми формування естрадно-вокальних навичок на заняттях з постановки голосу у студентів мистецьких спеціальностей» (заслужений артист України, доцент Микола Швидків і асистент кафедри мистецьких дисциплін і методик їх навчання Ольга Пуцик), «Виховання хормейстера за методичними принципами Костянтина Пігрова» (кандидат педагогічних наук, старший викладач Олена Тарківська-Нагиналюк і старший викладач Алла Афанасенко). До історії музичного мистецтва звернулася кандидат мистецтвознавства, доцент Оксана Легкун: тема її доповіді – «Фортепіанна творчість Василя Барвінського». Гостем кафедри мистецтвознавців став їх польський колега, доктор музикознавства Якуб Шафранський, який презентував власне наукове дослідження «Реквієм Я.А.Маклакєвіча (1932). Приклад літургійної музики міжвоєнного періоду у Варшаві».

Члени десятої студії, науково-педагогічні працівники кафедри біології, екології та методик їх викладання працювали над науковою проблематикою «Інновації в біологічній та екологічній освіті та науці». Доктор біологічних наук, професор Микола Ільєнко продемонстрував науково-пізнавальні можливості дослідницько-методологічної тріади «Поведінка тварин – засіб конкурентної боротьби – рушійні сили природного відбору». «Заказники Кременецького району, їх роль у формуванні довкілля та світогляду людини» – тема доповіді кандидата біологічних наук, завідувача кафедри біології, екології та методик їх викладання, доцента Нелі Цицюри. До конкретних екологічних проблем звернулися кандидат біологічних наук, доцент Людмила Головатюк («Забруднення водойм: ризик та небезпека для організму людини») і кандидат історичних наук, доцент Ольга Кратко («Оцінка негативного екологічного впливу на ґрунти та основних екологічних проблем, пов’язаних із ґрунтами»). Не залишилися поза увагою доповідачів і методологічні проблеми вивчення природничих дисциплін: кандидат біологічних наук, старший викладач Оксана Гурська і доктор філософії, старший викладач Антоніна Гура характеризували «Технології формування дослідницької компетентності здобувачів вищої освіти природничих спеціальностей», а кандидат педагогічних наук Тетяна Бондаренко – «Випереджувальну освіту для сталого розвитку як ключовий напрямок сучасної освіти».

За матеріалами ХІХ Звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка буде опубліковано черговий збірник наукових праць.