Віталій Городецький, старший викладач кафедри методики викладання образотворчого і декоративно-приладного мистецтва та дизайну Навчально-наукового Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Науковий керівник: Макогін Ганна Василівна (м. Івано-Франківськ, Україна)
DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-5.01
У статті досліджено, що процес інтеграції сонцепоклонницьких символів у християнську символіку на Гуцульщині демонструє культурний синкретизм. Гуцули, що зберегли стародавні язичницькі вірування, адаптували ці символи до нової релігійної системи. Зазначено, що в традиційній культурі художньої обробки металу, особливе місце займають знаки, присвячені Землі, Воді та Сонцю, з яких символи Сонця є найбільш поширеними. Зауважено, що збереження давніх язичницьких вірувань серед гуцулів можна простежити через традиції будівництва та декорування їхніх домівок. Обгрунтовано, чому хрест, часто з елементами сонячного сяйва, став частиною християнських практик, зберігаючи зв’язок із солярними символами. Зауважено, що зразками іхристиянсько-язичницького синкретизму Східного Візантійсько-українського обряду є гуцульські металеві прикраси, такі як "чепраги" і "зґарди", що символізують сонце, і можуть бути інтерпретовані як символи вічності та божественної досконалості у християнстві. Проаналізовано орнаментацію гуцульських прикрас, яка вказує на те, що християнські символи сформували унікальну традиційну культуру художньої обробки металу у Карпатському регіоні.
Ключові слова: Гуцульщина, прикраси, метал, хрест, символіка, традиції, язичництво, християнство.
Повний текст PDF
Література:
- Бова В. Символізм християнсько-язичнецького синкретизму у культурному житті українців. Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" : збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 2018. Вип. 14 (16). С. 102-111.
- Боньковська С. Гуцульське мосяжництво і проблеми його розвитку. Історія Гуцульщини. Т. 6. Львів: Логос, 2001. С. 368-374.
- Боньковська С. Художні традиції гуцульського мосяжництва. Записки НТШ ім. Т. Шевченка. Т. ССХХІІІ. Праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. С. 115-126.
- Боньковська С. Художній метал. Етногенез та етнічна історія населення Українських Карпат: у 4х т. Т. 2. Етнологія та мистецтво. Львів, 2006. С. 727-751.
- Грабчук, М. Особливості східного візантійсько-українського обряду в гуцулів. Українське релігієзнавств. № 9. С. 43-49.
- Кожолянко, О. Збереження язичницького світогляду в українців-гуцулів у кінці ХХ – на початку XXI століття. Матеріали до української етнології. Київ, 2013. Вип. 12 (2013). С. 14-18.
- Кузенко П. Еволюція знаку хреста в процесі культуро творення. Художня культура. Актуальні проблеми : збірник наукових праць. Київ, 2007. Вип. 14. С. 609-617.
- Роль символу, знака, міфу в професійному декоративному мистецтві України на межі ХХ–ХХІ століть / З. Чегусова. Українське мистецтвознавство: збірник наукових праць. Київ, 2008. Вип. 8. С. 146-151.
- Савчук Г. З історії українських жіночих прикрас. Записки НТШ ім. Т. Шевченка. Т. ССХХІІІ. Праці секції етнографії та фольклористики. Львів, 1992. С. 127-136.
- Станкевич М. Структури художнього тексту хреста. Українська хрестологія : спец. випуск НЗ. Львів, 1997. С. 7-20.
- Ткачук Я., Кубик М. Гуцульські прикраси. Джерело доступу : http://surl.li/rsrwl. Дата звернення : 15.03.2024.
- Фединчук О. Специфіка прикрас у традиційному одязі румунів Буковини. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. 2017. Вип. 17. С. 110-117.
- Франк І. Нагрудні прикраси Гуцульщини в контексті збереження та розвитку народних традицій. Народознавчі зошити. № 5 (137), 2017. С. 1169- 1172.
- Юсипчук Ю. Різьблення та металірство на Гуцульщині у першій половині ХІХ століття. Народознавчі зошити. № 5 (143), 2018. С. 1168-1175.