Ягеллонство та його історичні антитези у формуванні принципу культурно-мистецького єднання націй

Оксана Гиса, кандидат мистецтвознавства, доцент, доцент кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка (м. Тернопіль, Україна)

DOI: https://doi.org/10.37835/AMS-2024-17-18-04-4.02

У статті визначено, що ягеллонство, як історико-культурний феномен, мало вирішальне значення для розвитку слов’янських культур і політики у Середньовічній Європі. Традиції ягеллонства, об'єднуючи католиків і православних Литовсько-Польського королівства, сприяли культурному й національному самоствердженню слов'ян, зокрема українців. Завдяки ягеллонству розвивалися православні братські школи у Львові, а культурні та освітні контакти сприяли збереженню слов'янської спадщини та протистоянню зовнішнім загрозам. Зазначено, що в Україні ягеллонство характеризується добою козацьких вольностей та високою освідченістю, а в Польщі – зберіганням старокатолицьких традицій в Кракові.

Ключові слова: ягеллонство, католики-поляки, православні русини, Польща, Україна.

Повний текст PDF

Література: